загрузка...
 
1.5 Зміст фінансово-господарського контролю, його цілі і завдання
Повернутись до змісту

1.5 Зміст фінансово-господарського контролю, його цілі і завдання

 

Господарська діяльність в умовах ринкової економіки узагальнюється з використанням грошового вимірника, тобто фінансового критерію. Тому в системі економічного контролю сформувався фінансовий контроль. Змістом цього контролю є виробничі відносини і продуктивні сили у сфері макро- і мікроекономіки господарської діяльності. у сфері макроекономіки функціонує державний фінансово-економічний контроль, який здійснює Рахункова палата Верховної Ради України. Об’єктами його є Державний бюджет України (формування і витрачання), кошториси вищих органів державної виконавчої, судової влади, іноземні інвестиції у народногосподарські програми та ін.

На рівні мікроекономіки функціонує фінансово-господарський контроль, який здійснюють Державна контрольно-ревізійна служба України і контрольно-ревізійні підрозділи власників капіталу, а також на замовлення останніх – незалежні аудиторські  організації (фірми).

Метою фінансово-господарського контролю є сприяння раціональ-ному використанню засобів і предметів праці, а також самої праці у підприємницькій діяльності для одержання найбільшого прибутку. Завдання фінансово-господарського контролю поділяють на окремі та загальні. Розв’язання окремих завдань передбачає перевірку однієї із сторін господарської діяльності (використання сировини у виробництві, випуск продукції та її собівартість, збереження цінностей), а загальних – всієї господарської діяльності об’єднання, корпорації, з визначенням рентабельності і конкурентоспроможності продукції, прибутковості господарюючих суб’єктів.

Основними завданнями фінансово-господарського контролю є:

- виявлення та профілактика порушень у технології виробництва, які мають причинні зв’язки з випуском недоброякісної продукції, перевитратами сировини і матеріалів, паливно-енергетичних ресурсів;

- невиконанням договірних зобов’язань з кооперованих поставок;

- не конкурентоспроможністю продукції;

- збитковою роботою окремих господарюючих суб’єктів.

Фінансово-господарський контроль в Україні здійснюється державними контрольними органами, громадським і незалежним аудиторським контролем, а також самими власниками капіталу, вкладеного у підприємницьку діяльність. Так, від міністерства фінансів України фінансово-господарський контроль на підприємствах, в об’єднаннях, концернах, корпораціях здійснює Державна податкова адміністрація; від місцевих Рад народних депутатів та їх комісій – контрольно-ревізійні підрозділи; незалежний контроль здійснюють аудиторські фірми. Власник, який має у своїй підприємницькій діяльності госпрозрахункові підприємства, організації, здійснює фінансово-господарський контроль за їхньою діяльністю через бухгалтерію, спеціальні контрольно-ревізійні служби, а також підрозділи внутрішнього аудиту.

Формами фінансово-господарського контролю є тематичні перевірки, ревізії, аудит. Тематичні перевірки провадять усі контролюючі органи; ревізії – власники і Державна контрольно-ревізійна служба; аудит – незалежні спеціалізовані госпрозрахункові аудиторські організації.

Цілі фінансово-господарського контролю залежать від середовища, в якому він функціонує і для обслуговування якого він створений. Під середовищем розуміють все те, що оточує об’єкт контролю або його елементи і впливає на них. Такі впливи можна поділити на речові, енергетичні та інформаційні. Проведення фінансово-господарського контролю ґрунтується значною мірою на інформаційному чиннику, який пов’язаний із речовими елементами виробництва, його технологією і маркетингом, а також плануванням, обліком, аналізом та управлінням фінансово-господарською діяльністю.

Технологічні процеси контролюють за допомогою статистичних методів, де об’єкт контролю виступає як „чорна скринька”. Кількісна характеристика мети фінансово-господарського контролю зумовлена вибором системи оцінки показників господарської діяльності, які об’єднують в такі три групи:

1.економічну – ефективність, собівартість продукції, рентабельність, ринкова вартість і прибуток;

2.техніко-економічну – продуктивність праці, надійність роботи обладнання;

3.технологічну – точність, якість і конкурентоспроможність продукції, надійність і прогресивність технології.

 



загрузка...