При аудитi ведення бухгалтерського облiку та звiтностi на пiдприємствi розкриваються наступнi основнi питання ;
форма ведення бухгалтерського облiку,
вiдповiднiсть ведення бухгалтерського облiку до вимог Закону України Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть та нацiональним П(С)БО,
стан та якiсть фiнансовоi звiтностi згiдно до стандартiв, своєчаснiсть складання та надання бухгалтерської, статистичної та податкової звiтностi,
правильнiсть застосування пiдприємством облiкових оцiнок та облiкової полiтики, обгрунтування змiн оцiнок та полiтики, вiдображення змiн згiдно до П(С)БО 6,
висновок про проведення обов”язкової рiчної iнвентарiзацiї та вiдображення iї проведення в облiку,
стан внутрiшнього контролю, в т.ч. дiї служби внутрiшнього аудиту,
коректнiсть проведеної трансформацiї звiтностi згiдно до вимог П(С)БО,
рiвень комп”ютерiзацiї облiку,
встановлюсться пристосування форми облiку до особливостей дiяльностi органiзацiї, взаємозв”язок i повнота документального оформлення господарських операцiй вiд первинних документiв до бухгалтерської звiтностi,
проводиться виявлення типових помилок та порушень.
При застосуванні методичних положень з проведення аудиту використовують наступні складові твердження у фінансових звітах - наявність, повнота, оцінка вартості. Виконання вимог таких частин твердження означає, що операція або подія відбулася протягом звітного періоду, вона стосується суб`єкта господарювання, відсутні не обліковані активи, зобов`язання, операції або події, актив або зобов`язання обліковується за відповідною вартістю.
Під системою бухгалтерського обліку підприємства розуміють певну послідовність завдань та записів суб`єкта господарювання, за допомогою якої відображають операції і яка є засобом ведення обліку. За допомогою таких систем визначають, збирають, аналізують, обчислюють, класифікують, записують підсумовують та відображають у звітності господарські операцїї та інші події.
При перевірках системи обліку здійснюється оцінка надійності такої системи, перевірка, наскільки повно вона виконує своє призначення та в залежності від результату оцінки висловлюється висновок про єфективність системи та ступінь довіри до неї.
Систему бухгалтерського обліку можна вважати ефективною, якщо в процесі фіксації господарських операцій вона відповідає наступним вимогам: операції в обліку правильно відображають період їх здійснення та зафіксовані в правильних сумах (дотримання вимог оцінки та існування), господарські операції правильно і у відповідності з діючими нормативними положеннями та обліковою політикою відображені на рахунках бухгалтерського обліку (дотримання вимог подання й розкриття інформації), зафіксовані деталі операції, що мають суттєве значення для обліку та звітності (дотримання вимог наявності), обмежені можливості появи зловживань (дотримання вимог прав і зобов`язань, повноти).
Засоби внутрішнього контролю, що мають відношення до системи бухгалтерського обліку, сприяють досягненню наступних цілей:
- здійснювати операції за загальним або спеціальним дозволом керівництва;
- забезпечувати своєчасний облік всіх операцій в точних сумах на відповідних рахунках та в відповідних звітних періодах, що дає можливість готовити фінансову звітність у відповідності з існуючими П(С)БО;
- можливість доступа до активів та записів лише за дозволом керівництва;
- періодичне зіставлення активів, що знаходяться на обліку, з активами, які є у наявності, та прийняття відповідних заходів стосовно будь-яких відхилень.
Під системою внутрішнього контролю (СВК) розуміють політику і процедури внутрішнього контролю, прийняті управлінським персоналом суб`єкта господарювання з метою забезпечення (наскільки це можливо) правильного й ефективного ведення господарської діяльності (в тому числі дотримання політики управлінського персоналу), збереження активів, запобігання шахрайству та помилкам, а також виявлення їх, забезпечення точності і повноти облікових записів, своєчасної підготовки достовірної фінансової інформації. СВК охоплює й інші питання, безпосередньо пов`язані з функціями облікової системи, такі як середовище контролю та процедури контролю.
Така система повинна забезпечити внутрі підприємства дотримання вимог законодавства, точність і повноту виконання існуючих тверджень у фінансових звітах, попередження помилок та викрівлень, виконання наказів та розпоряджень, забезпечення збереження майна підприємства.
В процесі отримання уяви про системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, необхідного для планування аудиторської перевірки, аудитор отримує знання про структуру таких систем та їх функціонування.
Розуміння аудитором систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, що є важливим для аудитора, як правило, набувається на основі попереднього досвіду роботи з об`єктом перевірки та доповнюється:
- перевірками окремих елементів вищезгаданих систем;
- спостереженнями за важливими процесами, наприклад, шляхом участі у інвентаризації;
- запитами до відповідних представників керівництва, персоналу, який виконує керівні та контрольні функції, використання документації, наприклад, інструкції з внутрішнього контролю, положень про службові обов`язки, посадові інструкції тощо;
- вивчення документів та записів, що здійснюються протягом функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю;
- здійснення необхідних розрахунків, наприклад, втраченого зиску, можливих фінансових санкцій тощо;
- проведення аналітичних процедур, наприклад, проведення експрес-аналізу або поглибленого аналізу фінансового стану.
Аудиту необхідно розуміння системи бухгалтерського обліку достатнє, щоб визначити:
- основні класи операцій, які виконуються суб`єктом господарювання;
- як такі операції санкціонуються;
- суттєві облікові записи, підтверджувальні документи й рахунки у фінансових звітах;
- процес ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності від моменту ініціювання суттєвих операцій (та інших подій) до моменту їх внесення до фінансових звітів.
Аудитору необхідно отримати розуміння контрольного середовища та процедур контролю, достатнє для оцінки відношення до внутрішнього контролю суб`єкту господарювання, його свідомості та вжитих заходів. Оскільки процедури контролю мають знаходяться у тісному взаємозв`язку з контрольним середовищем та системою бухгалтерського обліку, певні знання можуть бути отримані в процесі вивчення аудитором контрольного середовища й системи бухгалтерського обліку. При розробці загального плану аудита не потрібно розуміння абсолютно всіх процедур контролю.
Згідно з п. 25 МСА 610 “Оцінка ризиків та внутрішній контроль”, аудитор повинен відобразити в робочих документах аудиторської перевірки:
а) отримане розуміння систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю суб`єкту господарювання;
б) оцінку ризику контролю. Якщо оцінка ризику контролю нижче запланованого високого рівня, аудитор повинен обгрунтування такого висновку відобразити у робочих документах.
Існують різні методи документування інформації, що має відношення до систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю. Вибір конкретного методу є предметом аудиторського судження. Загальні методи, що застосовуються окремо або разом з іншими, включають текстовий опис, опитувальники, контрольні переліки, блок-схеми тощо.
Розмір та складність структури суб`єкту господарювання, а також характер його систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю здійснюють вплив на форму та обсяг документації. Як правило, чим більш складними є система бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю суб`єкта господарювання, та чим масштабні аудиторські процедури, тим більше обсяг документації аудитора.
Аудитору необхідно отримати аудиторські докази шляхом проведення тестів контролю для підтвердження будь-якої оцінки ризику контролю, яка є нижче високої. Чим нижче оцінка ризику контролю, тим більше підтверджень аудитору необхідно отримати стосовно належної структури і ефективного функціонування систем бухгалтерського обліку і внутрішнього контролю.
Тести контролю можуть містити:
- перевірку документів, які підтверджують операції, для отримання аудиторських доказів належного функціонування заходів внутрішнього контролю; це, наприклад, може бути перевірка наявності дозволу на здійснення операцій;
- запити щодо заходів внутрішнього контролю та спостереження за ними, що не залишають “аудиторського сліду”, наприклад, визначення дійсного виконавця кожної функції, а не того, кому слід її виконувати;
- повторне застосування заходів внутрішнього контролю, наприклад, звіряння записів на банківських рахунках для того, щоб упевнитися в їх правильному веденні суб`єктом господарювання.
Грунтуючись на результатах тестів контролю, аудитор повинен оцінити, чи організовані й функціонують заходи внутрішнього контролю, передбачені в попередній оцінці ризику контролю. Результатом оцінки відхилень може стати висновок аудитора щодо необхідності перегляду визначеного рівня ризику контролю.
Якість та надійність функціонування систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю зумовлює цілеспрямований характер, обсяг та тривалість процедур аудиторських перевірок по суті та на відповідність.
Перевірки по суті - процедури, що розроблені для перевірки наявності помилок, які здатні здійснити безпосередній вплив на правильність записів в обліку; такі перевірки спрямовані на виявлення суттєвих викрівлень у фінансових звітах. Мета перевірок полягає у тому, щоб встановити, чи були господарські операції належним чином санкціоновані, чи верно вони були обліковані та відображені у журналах або відомостях, чи правильно вони були перенесені до регістрів аналітичного та синтетичного обліку та до Головної книги, нарешті, чи правильно сформована фінансова звітність. Ефект перевірок господарських операцій по суті поляга у тому, що вони дозволяють встановити обгрунтованість відображення сум у документах, фактичну наявність активів, точність записів на кореспондуючих рахунках.
Перевірки на відповідність - процедури, що спрямовані на вивчення відповідності здійснених операцій існуючому законодавству, щоб встановити, чи не містить бухгалтерська звітність суттєвих викрівлень. Оцінюється вплив невиконання вимог нормативних актів на достовірність звітності, можливість накладання фінансових санкцій, загрозу відчудження майна або припинення діяльності підприємства.
В процесі аудита фінансової звітності аудитор приділяє увагу лише тим головним цілям та конкретним процедурам в системах бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю, які мають відношеня до процесу підготовки фінансової звітності. Розуміння відповідних аспектів систем бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю поряд з оцінкою властивого ризику, ризику контролю та з врахуванням іншої інформації дозволяє аудитору: визначити види ймовірних суттєвих викрівлень, які можуть зустрітись у фінансовій звітності, врахувати фактори, що впливають на ризик виникнення суттєвих викрівлень, розробляти та вживати належні аудиторськи процедури.
В таблицi 18.1 наведенi основнi положення облiкової полiтики стосовно ведення бухгалтерського облiку.