загрузка...
 
Тема 20. ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ
Повернутись до змісту

Тема 20. ОРГАНІЗАЦІЯ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

 

Честность, разумеется, никогда не вредит, её даже всегда следует искать в тех, которых желают призвать для управления частными или общественными делами; но, чтобы не испытывать разочарования не следует возлагать на честность слишком больших надежд. Хозяйственный контроль должен принудить каждого работающего на предприятии быть честным, хотя бы и против желания.

Беста Ф.

 

У темі 6 конспекту був розглянутий зміст системи внутрішнього контролю на підприємстві. Внутрішній аудит там розглядався як складова частина системи внутрішнього контролю підприємства. У темі 20 будуть розглянуті основні положення внутрішнього аудиту підприємств.

Внутрішній аудит – аудит, який здійснюється співробітниками суб`єкта господарювання. З точки зору менеджменту, під внутрішнім аудитом розуміють перевірку рахунків підприємства та її діяльність невеликою групо бухгалтерів, що займають найвищі посади на підприємстві, для того, щоб впевнитись, що звітність підприємства дає повну картину стану справ, що вони йдуть чесно, у відповідності до існуючих стандартів.

                Внутрішній аудит може розглядатися  як невід`ємна частина загальної системи  фінансового контролю. За сто років свого розвитку  характер внутрішнього аудиту  змінювався.

З погляду на еволюцію виділяють підтверджуючий аудит, системоорієнтований аудит та аудит, який базується на ризику.

1 етап. На початку свого розвитку (початок – 40-ві роки ХХ сторіччя, ера перших концесій) роль аудиту виходила із завдань фінансового управління  та забезпечення захисту активів та мала тотальний (суцільний) характер на детальному рівні. Підсистема внутрішнього фінансового (частково й адміні-стративного) контролю з`явилась у централізованій унітарній структурі управління і в дивизіональній  структурі. Основу такого аудиту складало підтвердження виконаних операцій, записів на рахунках тощо прийнятим правилам та положенням. Такий аудит отримав назву - підтверджувальний аудит.

2 етап (40-ві – 70-ті роки ХХ сторіччя). Друга світова війна надала могутній політичний імпульс інтернаціоналізації світового ринку робочої сили та загострення боротьби за світові ринки. В цей час формуються перші ознаки глобалізації бізнесу у цілому, що впливає на зміни організаційних структур управління корпораціями. Невипадково, що саме у 1940 р. у США було засновано Інститут внутрішніх аудиторів (ІВА).

Із зростанням ускладнення контролю акцент у аудиті був зміщений на підтвердження виконання циклів певних внутрішньо системних контрольних процедур. Прорив могутніх корпорацій США, Європи і Японії до мультинаціонального бізнесу, процес диверсифікації капіталу і виробництва обумовили появу складних корпоративних структур (конгломератів, концернів) і призвело до реорганізації мультидивизіональних структур. У межах таких структур управління транснаціональними корпораціями (ТНК), як конгломерат, при розподілі функцій, стратегічного планування між різними рівнями управління ТНК передбачається фінансовий моніторинг (аналіз) і контроль. Проте дочірні компанії мають право відмовитись від пропозиції головної холдингової компанії. Директиви і вказівки головної холдингової компанії обмежують планування стратегії бізнесу дочірніх компаній. Формуються передумови до виникнення глобальних організацій-них структур. В аудиті, як у зовнішньому так й внутрішньому, почав здійснюватись системоорієнтований підхід.

3 етап (70-ті – 90-ті роки ХХ сторіччя). Зміни контрольного середовища в умовах подальшого ускладнення міжнародного бізнесу та початку глобалізації не тільки зумовили необхідність і значущість внутрішнього аудиту, а й актуалізували вирішення низки питань, пов`язаних із формуванням його концепції, з його організацією та методичним забезпеченням. Увага аудиторів стала концентруватися не тільки на тому, як функціонують системи контролю й обробки інформації, але  й наскільки вони ефективні для досягнення мети, та які можуть бути зроблені удосконалення. Інститут внутрішніх аудиторів (ІІА) в 1978 р. приймає до застосування серію „Стандарти професійної практики внутрішнього аудиту”.

Для повнішого забезпечення належного виконання функцій аудиту потрібно відповідним чином організувати апарат внутрішнього аудиту та запровадити наукову організацію праці аудиторів.

Провідне місце в структурі організації внутрішнього аудиту належить раціональній побудові його апарату та оптимальному застосуванню його організаційних форм. Залежно від адмінстративного порядкування розрізняють три основні типи побудови структури апарату внутрішнього аудиту: лінійно-просту, лінійно-штабну та комбіновану (табл. 20.1)

Таблиця 20.1.

Типи структур апарату внутрішнього аудиту

Тип структури

Характеристика служби внутрішнього аудиту

Лінійне адміністративне підпорядкування

Працівники служби внутрішнього аудиту прямо (безпосередньо) підпорядковуються керівнику підприємства

Лінійно-штабне підпорядкування

Служба внутрішнього аудиту поділяється на сектори, а керівник служби дає розпорядження керівникам секторів. Такий підхід виправданий лише на великих підприємствах зі складною організаційною  структурою

Комбінована структура

Передбачає передачу окремими службам управління частини прав і функціональних обов`язків внутрішніх аудиторів

 

Залежно від розподілу праці співробітників сфери контролю і відповідно побудови служби внутрішнього аудиту, розрізняють централізовану і децентралізовану її форму.

При централізованій формі організації внутрішнього аудиту аудитори знаходяться в штаті бухгалтерівї і підпорядковуються головному бухгалтерові в адміністративному і методологічному відношенні. При децентралізованій - аудитори виділені в самостійний структурний підрозділ.

Загальне керівництво службою внутрішнього аудиту здійснює начальник, який безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

Останнім часом у багатьох підприємствах та організаціях роль внутрішнього аудиту була  поширена шляхом включення до неї оцінки якості інформації, яка генерується управлінською інформаційною системою і яка складає основу для прийняття рішень, а також оцінки корисності застосованої методики аналізу інформації.

Події останніх років, серед яких банкрутство багатьох підприємств-гігантів, підвищення ризикованості діяльності підприємств, висувають нові завдання перед внутрішніми аудиторами, вимагають нових регламентів їх діяльності. Тому члени Комітету з стандартів внутрішнього аудиту ІВА запропонували внести зміни до стандартів.

 



загрузка...