Для негайного відновлення економіки України необхідно підвищити роль фінансово-кредитних важелів в реставрації виробництва, підвищенні продуктивності праці, зміцненні та підсиленні режиму економії; активніше використовувати їх для прискорення створення і впровадження високоефективної нової, а також зняття з виробництва застарілої техніки, збільшення випуску товарів народного споживання та надання послуг населенню, мобілізації внутрішньогосподарських резервів, ліквідації невиробничих витрат.
Розрізняють фінансову діяльність і фінансовий стан підприємства.
Фінансова діяльність - організація поповнення, руху та використання коштів за цільовим призначенням, планування фінансових ресурсів та контролю за їх формуванням і використанням. Вона складає одну із сторін господарської діяльності.
Фінансовий стан - це результат фінансово-господарської діяльності. Він характеризується розмірами коштів підприємств, їх розміщенням та джерелами.
Між фінансовим станом і результатами виробничої діяльності існує пряма залежність. Забезпеченість ресурсами, раціональна організація виробничого процесу, суворе дотримання технології та дисципліни праці сприяє значному зростанню випуску продукції, знижує її собівартість, запобігає появі непродуктивних витрат, що веде до зростання прибутку, від якого залежить фінансовий стан підприємства. Наявність фінансових ресурсів вирішально впливає на забезпеченість матеріалами, кадрами, устаткуванням, на впровадження досягнень науково-технічного прогресу, застосування нових технологій, зміцнення трудової дисципліни. Відсутність грошових коштів, їх невміле використання призводять до перебоїв у постачанні та виробництві. Отже, аналіз фінансового стану повинен опиратись на попередньо проведений аналіз виробництва та реалізації продукції, її собівартості. Поліпшення фінансового стану є важливим фактором в системі заходів щодо зміцнення економіки підприємства і зростання внутрішньопромислових нагромаджень.
На підставі аналізу проводиться:
- оцінка виконання фінансового плану;
- загальна оцінка фінансового стану;
- перевірка виконання зобов’язань за платежами бюджету, банкам, кредиторам, а також використання коштів за цільовим призначенням і забезпеченість цими коштами підприємства;
- перевірка ефективності використаних кредитів;
- виявлення можливостей поліпшення фінансового стану на основі залучення передбачених фінансовим планом джерел та прискорення оборотності обігових коштів;
- відпрацювання заходів для використання виявлених резервів та контроль за їх виконанням.
Джерелами економічного аналізу фінансової діяльності підприємств правлять: бізнес-план, кредитний договір, дані оперативного та бухгалтерського обліку, бухгалтерська та статистична звітність. Основним джерелом даних слугує бухгалтерський баланс /ф.№ 1/. Ось чому аналіз фінансового стану часто називають аналізом балансу. Обов’язково використовуються форми бухгалтерської звітності /ф.№ 2, ф.№ 3 та ін./, а також дані планового балансу доходів та витрат як бази для порівняння. При аналізі використовуються акти та довідки перевірок фінансового стану підприємства, проведених фінансовими органами, установами банків, органами контролю, представниками керуючих організацій, протоколи нарад, інструктивні матеріали з фінансових питань та ін.
Фінансова діяльність підприємства базується на фінансовому плані - заключній частині бізнес-плану. Фінансовий план характеризує напрямки розвитку взаємовідносин з бюджетом, кредитними установами та іншими організаціями.
Фінансовий план складається з 4-х розділів: доходи і надходження засобів; витрати та відрахування засобів; кредитні взаємовідносини; взаємовідносини з бюджетом /табл. 44/.
Таблиця 44
Виконання фінансового плану, тис.грн.
№
п/п
Показники
План
Фактично
Відхилення
від плану
+ -
1.
Доходи та надходження засобів
5444
5869
+425
2.
Витрати та відрахування засобів
3438
3896
+458
3.
Кредитні взаємовідносини
Всього доходів та надходжень засобів з
кредитами
Всього витрат та відрахувань засобів,
враховуючи погашення кредитів
Перевищення надходжень над витратами
з урахуванням кредитних взаємовідносин
- 67
5444
3505
1939
- 53
5869
3949
1920
+ 14
+425
+444
- 19
4.
Взаємовідносини з бюджетом
ПДВ
Інші платежі в бюджет
перевищення платежів у бюджет над
асигнуваннями з бюджету
Всього доходів, надходжень засобів,
кредитів банку та асигнувань з бюджету
Всього витрат, відрахувань засобів,
виплачених кредитів та платежів у бюджет
1497
442
1939
5444
5444
1450
470
1920
5869
5869
-47
+28
-19
+425
+425
Контроль за виконанням фінансового плану здійснюється шляхом наступного, але такого, що періодично проводиться, економічного аналізу за місяць, квартал, рік. Завдання економічного аналізу зводяться до того, щоб дати оцінку обгрунтованості фінансового плану, рівня його виконання підприємством за загальним обсягом фінансових ресурсів і з окремих джерел їх надходження та проведених витрат; знайти фактори, що впливають на виконання плану; виявити приховані резерви максимальних можливостей підвищення ефективності виробництва; намітити заходи щодо використання резервів і здійснювати контроль над ними.
При аналізі фактичні дані всіх розділів порівнюються з плановими, визначають відхилення, знаходять фактори, які впливають на виконання плану, виявляють резерви підвищення ефективності виробництва і відпрацьовують заходи для використання виявлених резервів.
Аналіз таблиці показав, що план по доходах і надходженнях, а також по витратах і відрахуваннях перевиконано. Надходження перевищували витрати на 1920 тис.грн. Підприємство внесло в бюджет ПДВ на 47 тис.грн. менше плану, а інших платежів внесено на 28 тис.грн. більше плану. Перевищення платежів у бюджет над асигнуваннями з бюджету - 19 тис.грн.
Фінансовий план можна вважати виконаним і тоді, коли за окремими показниками та розділами допущені несуттєві невиконання планових завдань, але обов’язково виконані всі показники розділу “Доходи та надходження”, основні показники розділу “Витрати і відрахування” і повністю виконані платежі в бюджет.
Баланс складається з двох частин: лівої - активу і правої - пасиву. В новому балансі актив і пасив відповідають вимогам ринкової економіки. В активі відображається вартість майна і боргові права, які має і контролює підприємство на звітну дату. Пасиви - це джерела власних коштів, зобов’язання підприємства з позик і кредиторської заборгованості, погашення яких призведе до зменшення вартості майна або доходів. Актив і пасив включають по три розділи /табл. 45/, в яких подається наявність і стан коштів підприємства в грошовій оцінці на певну дату. Ці кошти класифікуються за складом, джерелами формування, розміщенням, юридичною належністю і т.п. В бухгалтерському обліку найбільш важливими класифікаційними ознаками господарських коштів є їх склад /вид/ і джерела формування.
Господарські кошти за складом поділяються на основні, обігові і відвернуті /позаобігові/. Обігові, в свою чергу, поділяються на нормовані і ненормовані. За джерелами формування господарські кошти поділяються на власні і залучені /позичені/. Суть власних коштів видно із їх назви. Залучені кошти не є власністю підприємства, використовуються ним тимчасово, протягом зазначеного терміну, після закінчення якого вони повертаються їх власникові.
Починаючи аналіз балансу, визначають питому вагу кожного розділу, дають оцінку динаміці, вираховують зміну величини підсумку - валюти балансу і розділів за період часу, що аналізується. Для цього сума статей балансу на кінець періоду порівнюється з сумою на початок року /5919 - 5341/ = 578. Таке порівняння дозволяє виявити загальний напрямок руху балансу. У звичайних обставинах збільшення загальної суми балансу розцінюється позитивно, а зменшення - негативно.
Після визначення динаміки зміни балансу необхідно встановити її відповідність динаміці обсягу виробництва, реалізації продукції та прибутку підприємства. Випереджаючі темпи зростання виробництва продукції та прибутку, у порівнянні з темпами зростання суми балансу, свідчать про поліпшення використання коштів на цьому підприємстві, а навпаки - про погіршення.
Таблиця 45
Баланс підприємства, тис.грн.
АКТИВ
Код
рядка
На поча-
ток року
На кінець
звітного періоду
1
2
3
4
1. ОСНОВНІ ЗАСОБИ ТА ІНШІ ПОЗАОБОРОТНІ АКТИВИ
Основні засоби:
залишкова вартість
знос*(02)
первісна вартість*(01)
010
011
012
2616
1893
4509
2721
2105
4814
Нематеріальні активи:
залишкова вартість
020
знос * (02)
021
первісна вартість * (01)
022
Незавершені капітальні вкладення (33, 35, 61)
030
68
84
Устаткування (07)
035
24
28
Довгострокові фінансові вкладення (58)
040
60
80
Майно в оренді (11)
050
Інші позаоборотні активи
060
Всього по розділу 1
070
2768
2913
ІІ. ЗАПАСИ І ЗАТРАТИ
Виробничі запаси (05, 06, 08,10)
080
1630
1538
Тварини на вирощуванні і відгодівлі (09)
090
Малоцінні і швидкозношувані предмети:
залишкова вартість
100
33
16
знос* (13)
101
27
14
первісна вартість* (12)
102
60
30
Незавершене виробництво (20,21,23,29,30,36,43,44)
110
266
382
Витрати майбутніх періодів (31)
120
2
Готова продукція (40)
130
167
344
Товари:
купівельна вартість (41)
140
14
Торговельна націнка * (42)
141
3
Продовження таблиці 45
1
2
3
4
продажна вартість * (41)
142
17
Всього по розділу ІІ
150
2098
2294
ІІІ. ГРОШОВІ КОШТИ, РОЗРАХУНКИ ТА ІНШІ АКТИВИ
Товари відвантажені: не сплачені в строк (45)
160
Розрахунки з дебіторами:
за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не настав (62, 76)
170
131
125
за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк(62,76)
180
112
328
по векселях одержаних (59)
190
з податкових розрахунків (67)
195
з бюджетом (68)
200
4
з персоналом за іншими операціями (73)
210
по авансах виданих (61)
220
6
з учасниками
225
з дочірніми підприємствами (78)
230
4
11
з іншими дебіторами (63,70,71,72,73,76,84)
240
8
5
Короткострокові фінансові вкладення (58)
250
10
10
Грошові кошти:
каса (50)
260
1
3
розрахунковий рахунок (51)
270
126
139
валютний рахунок (52)
280
42
13
інші грошові кошти (54,55,56)
290
35
70
Використання позикових коштів (82)
300
Інші оборотні активи
310
2
2
Всього по розділу ІІІ
320
475
712
БАЛАНС (сума рядків 070,150,320)
330
5341
5190
ПАСИВ
1. ДЖЕРЕЛА ВЛАСНИХ ТА ПРИРІВНЕНИХ ДО НИХ КОШТІВ
Статутний фонд (капітал) (85)
400
2634
2783
Додатковий капітал (88)
405
Резервний фонд (88)
410
Фінансування капітальних вкладень (93,94)
420
101
124
Розрахунки за майно (76)
425
Спеціальні фонди і цільове фінансування (87,88,96)
430
63
2
Амортизаційний фонд на повне відновлення (86)
440
Відстрочена податкова заборгованість (95)
450
Доходи майбутніх періодів (83)
455
Резерви наступних витрат і платежів (89)
460
Реструктуризований борг (60)
465
Нерозподілений прибуток минулих років (98)
470
Заборгованість за майно в оренді (99)
475
Прибуток:
нерозподілений звітного року (80)
480
х
25
використаний у звітному році * (81)
481
звітного року * (80)
482
Збитки:
минулих років (98)
485
звітного року (80)
490
Всього по розділу І
495
2798
2934
ІІ. ДОВГОСТРОКОВІ ПАСИВИ
Кредити банків (92)
500
728
734
Позикові кошти (95)
510
Продовження таблиці 45
1
2
3
4
Інші довгострокові пасиви
520
Всього по розділу ІІ
530
728
744
ІІІ. РОЗРАХУНКИ ТА ІНШІ КОРОТКОСТРОКОВІ ПАСИВИ
Кредити банків (90)
600
1277
1081
Позикові кошти (95)
610
Кредити та позики,що не погашені в строк
620
47
318
Розрахунки з кредиторами:
за товари, роботи і послуги, строк сплати яких не
настав (60,76)
630
191
164
за товари, роботи і послуги, не сплачені в строк (60,76)
640
78
206
по векселях виданих (66)
650
18
по авансах одержаних (61)
660
110
183
з податкових розрахунків (67)
665
з бюджетом (68)
670
по позабюджетних платежах (65)
680
по страхуванню (69)
690
37
по оплаті праці (70)
700
42
137
з дочірніми підприємствами (78)
710
з учасниками (75)
715
з іншими кредиторами (71,76)
720
58
37
Позики для працівників (97)
730
30
Інші короткострокові пасиви
740
12
8
Всього по розділу ІІІ
750
1815
2251
БАЛАНС (сума рядків 490,530,750)
760
5341
5919
За даними таблиці 45 даємо характеристику окремих статей балансу. Основні засоби відображаються в активі за первісною і залишковою вартістю. Вартість основних засобів, переданих у довгострокову фінансову оренду /фінансовий лізінг/, відображається в статті “Довгострокові фінансові вкладення”. Фінансова оренда виникає у випадках, коли право власності на основні засоби переходить до орендатора в кінці орендного періоду внаслідок їх викупу.
“Нематеріальні активи” включають суму коштів, які не мають речово-натуральної форми, але приносять доход підприємству. У “Нематеріальні активи” входить вартість патентів, авторських прав, “ноу-хау”, торгових марок, інших законних прав і привілегій.
“Незавершені капітальні вкладення і аванси” складаються із вартості незавершеного будівництва та інших капітальних вкладень, об’єкти яких не введені в експлуатацію. За цією статтею балансу відображаються також аванси підрядчикам, не перекриті вартістю виконаних будівельних і монтажних робіт.
“Довгостроковими фінансовими вкладеннями” вважаються витрати на придбання цінних паперів /облігації, акції та інше/ з наміром використовувати їх для одержання доходів більше одного року, вкладення в статутний або пайовий фонд спільного підприємства, сума орендних платежів, які належать за основні кошти, здані на умовах довгострокової фінансової оренди. Тут також відображаються довгострокові кредити, представлені іншим підприємствам під
векселі та інші боргові зобов’язання.
У другому і третьому розділах активу балансу містяться відомості про вартість матеріальних оборотних засобів і грошових коштів.
У третьому розділі пасиву балансу відображаються дані про грошові кошти і кредиторську заборгованість короткострокового характеру, термін погашення яких наступає протягом року з дня виникнення. У цьому розділі показуються позики під векселі, видані з термінами платежів, які не перевищують одного року з моменту складання балансу. Заборгованість, оформлена векселями з більшими термінами, записується у склад довготермінових позичок кредитів /розділ ІІ пасиву балансу/.
За звітний період величина балансу-нетто зросла на 578 тис.грн., або на 10,8% /578 : 5341100/. Збільшення реальної вартості майна підприємства оцінюється позитивно. Середня вартість реального майна підприємства за звітний період складає 5630 тис.грн. /5341 + 5919/ : 2. При обсязі виручки від реалізації продукції 7956 тис.грн., на одну гривню майна припадає реалізованої продукції на 1,4 грн. /7956 : 5630/ і прибутку - на 29,8 коп. Обчислені показники ефективності використання коштів підприємства порівнюють з даними попередніх періодів, плановими даними, показниками інших підприємств, а також із стандартними значеннями і роблять висновки.
У процесі подальшого аналізу балансу-нетто вивчають структуру коштів підприємства та джерел їх утворення /аналіз по вертикалі/. Баланс-нетто дозволяє дати оцінку майна підприємства, яке знаходиться у його розпорядженні або контролюється ним, а також виділити у складі майна основні, оборотні /мобільні/ і позаоборотні /іммобілізовані/ засоби. Дані аналітичних розрахунків узагальнено в таблиці 46. Таблиця 46
Склад і структура майна підприємства
Показники
На початок
року
На кінець
року
Відхилення
абсо-
лютне
в %
Кошти підприємства - всього, тис.грн.
5341
5919
+578
+10,8
в т.ч.:
1. Основні засоби та позаоборотні активи
2768
2913
+145
+5,2
в процентах до всіх коштів
51,8
49,2
-2,6
-5,0
2. Оборотні кошти /ІІ + ІІІ розділи/
2573
3006
+433
+16,8
в процентах до всіх коштів
48,2
50,8
+2,6
+5,4
2.1.Матеріальні оборотні кошти /ІІ розділ/
2098
2294
+196
+9,3
в процентах до оборотних коштів
81,5
76,3
-5,2
-6,4
Грошові кошти і короткотермінові вкладення
214
235
+21
+9,8
в процентах до оборотних коштів
8,3
7,8
-0,5
-6,02
2.3. Інші оборотні кошти /в розрахунках/
261
477
+216
+82,8
в процентах до оборотних коштів
10,2
15,9
+5,7
+55,9
На підприємстві, що аналізується, обігові засоби збільшилися на 16,8%, при рості основних фондів і вкладень на 5,2%, що визначило тенденцію до прискорення обіговості всіх коштів підприємства. Її наслідком є вивільнення коштів у найбільш мобільну їх частину - грошові кошти і короткотермінові вкладення, які збільшилися на 9,8%. При інших рівних умовах такі зміни оцінюють позитивно.
Коефіцієнт мобільності засобів обчислюють як відношення вартості обігових (оборотних) засобів до вартості всіх засобів підприємства. Він складав на початок року 0,482 і кінець року - 0,508, тобто мобільність коштів зросла на 5,4%.
Коефіцієнт мобільності обігових засобів визначається відношенням найбільш мобільної їх частини /грошові кошти і фінансові вкладення/ до вартості обігових (оборотних) засобів. У нашому прикладі на початок року цей показник складав 0,083, на кінець року - 0,078, або зменшився на 6,02%. Зниження коефіцієнта мобільності обігових і незначне зростання обіговості усіх коштів підприємства підтверджує тенденцію уповільнення обіговості.
Фінансовий стан підприємства у значній мірі зумовлюється його виробничою діяльністю. Тому при аналізі структури засобів необхідно дати оцінку виробничому потенціалу підприємства. Для характеристики виробничого потенціалу використовують такі показники: наявність, динаміка і питома вага виробничих активів у загальній вартості майна; наявність, динаміка і питома вага основних засобів у загальній вартості майна; коефіцієнт зносу основних засобів; середня норма амортизації; наявність, динаміка і питома вага капітальних вкладень та їх співвідношення з фінансовими вкладеннями /табл. 47/.
Таблиця 47
Аналіз динаміки виробничих активів підприємства за звітний період
Показники
На поча-
ток року
На кінець
року
Відхилення
абсолют-
не
в %
Виробничі активи /основні фонди,
виробничі запаси, незавершене
виробництво/, тис.грн.
4512
4641
+129
+2,85
в процентах до всього майна
84,5
78,4
-6,1
-7,2
2. Основні фонди, тис.грн.
2616
2721
+105
+4,0
в процентах до всього майна
49,0
46,0
-3,0
-6,1
Коефіцієнт зношення основних
фондів і нематеріальних активів
0,42
0,437
+0,017
+4,0
4. Середня норма амортизації
6,5
6,3
-0,2
-3,1
Наведені дані показують, що виробничі активи збільшилися за рік на 2,85% при темпах росту всього майна на 10,8%, питома вага їх зменшилась на 7,2%. Це свідчить про те, що підприємство не має резервів значного росту виробничих можливостей. На промислових підприємствах цей показник, як правило, повинен випереджати темпи росту всього майна на 50%. За основу порівняння слід приймати галузеві стандартні значення. Питома вага основних фондів у загальній вартості майна за звітний період знизилась на 6,1%. Це також підтверджує обмежене зростання виробничих можливостей підприємства у наступному періоді. Зношення основних фондів високе, але норма амортизації низька. Це свідчить про те, що інтенсивність нагромадження амортизації і оновлення здійснюється повільно.
Після аналізу структури активів балансу і оцінки виробничого потенціалу підприємства здійснюють аналіз джерел господарських засобів, які ділять на власні і позичені. До власних коштів належить статутний, власний і постійний капітал.
При аналізі визначають розмір власного і постійного капіталу. Взаємозв’язок між статутним, власним і постійним капіталом можна виразити таким чином.
Статутний капітал /фонд/ - це сума вкладів власників або учасників в майно підприємства для забезпечення його діяльності.
Статутний + Резерви + Нерозподілений = Власний
капітал прибуток капітал;
Власний + Довгострокові = Постійний
капітал зобов’язання капітал
При проведенні аналізу фінансового стану за методиками, які використовуються в країнах з розвинутою ринковою економікою, велика увага приділяється поділу всіх позичених коштів на довгострокову і короткострокову заборгованість. Потрібно пам’ятати, що існує вагома небезпека помилкового визначення загальної величини заборгованості підприємства, бо не всі статті 1 розділу пасиву належать до власного капіталу. Ці суми повинні бути включені у склад позичених коштів. Щоб уникнути викривлень і перевірити вірність розрахунків, необхідно переконатись у виконанні такої умови: сума довгострокових позичених коштів, короткострокових зобов’язань і власного капіталу повинна співпадати з величиною реальної вартості активів. Невиконання вказаної вимоги свідчить про помилковість проведених розрахунків.
У зв’язку з переходом на новий План рахунків вагомим змінам піддається методика визначення наявності власних обігових коштів /в Західних методиках цей показник має назву власного обігового капіталу/. Визначення наявності власних обігових коштів за методикою, яка використовується у країнах з ринковою економікою, виражається такою формулою:
власний оборотний = поточні - поточні
капітал активи зобов’язання
Інакше кажучи, віднімаючи із загальної суми обігових коштів /активів/ короткострокові зобов’язання, за рахунок яких формується частина обігових коштів, ми визначаємо другу частину, сформовану за рахунок власних джерел. Очевидно, що найбільш надійними партнерами вважаються підприємства із значним розміром власного обігового капіталу, оскільки вони можуть відповідати за своїми зобов’язаннями і, крім того, збільшувати масштаби своєї діяльності.
Визначивши за балансом величину статутного, власного та постійного капіталу, наявність власних обігових коштів, а також розмір довгострокової і короткострокової заборгованості, оцінюють структуру джерел коштів підприємства.
Для вивчення структури джерел господарських коштів за балансом-нетто складають табл. 48.
Таблиця 48
Структура джерел формування коштів /майна/ підприємства, тис.грн.
Показники
На поча-
ток року
На кінець
року
Відхилення
абсолютне
в %
1
2
3
4
5
Джерела коштів - всього
5341
5919
+578
+10,8
Джерела власних коштів /І розділ/
2798
2934
+13,6
+4,9
в процентах до джерел коштів
52,4
49,6
-2,8
-5,3
2. Позичені кошти /ІІ + ІІІ розділи/
2543
2985
+442
+17,4
в процентах до джерел коштів
47,6
50,4
+2,8
+5,9
Кредити і інші позичені кошти
/ІІ + ІІІ розділи/
2052
2133
+81
+3,9
в процентах до позичених коштів
80,7
71,4
-9,3
-11,5
Кредиторська заборгованість
/ІІІ розділ/
491
852
+361
+73,5
в процентах до позичених коштів
19,3
28,6
+9,3
+48,1
Аналіз таблиці 48 показує, що приріст власних коштів за рік склав 4,9%, а позичених - 17,4%, в тому числі кредиторської заборгованості - 73,5%, тобто, приріст майна відбувався за рахунок позичених коштів. Таке становище може призвести до втрати самостійності і збанкрутування.
Утворення основних фондів і оборотних засобів проводиться за рахунок постійного капіталу. Розмір постійного капіталу включає підсумок першого розділу пасиву, довгострокових і середньострокових кредитів та довгострокових позикових коштів.
Якщо від цієї суми відняти підсумок розділу І активу, у якому показана загальна сума основних фондів і позаобігових активів, то різниця покаже наявність власних обігових та прирівнених до них коштів. Вирахування вартості власних обігових коштів проводиться при складанні балансу. Інша методика визначення наявності власних обігових засобів показана була раніше.
Для визначення забезпеченості власними обіговими коштами цей показник співставляють з потребою, тобто з підсумками нормативів, показаних у ф.№3 і бізнес-плані проти відповідних статей нормованих обігових коштів. У результаті визначаються лишки або нестача власних обігових коштів /табл. 49/.
Підприємство вважається забезпеченим власними обіговими коштами, якщо їх сума не нижче встановленого нормативу.
Таблиця 49
Визначення наявності і динаміки власних обігових засобів, тис.грн.
Показники
На початок
року
На кінець
року
Зміни за рік / +, -/
1
2
3
4
1.Джерела власних і прирівнених до них коштів:
а) підсумок за групами розділу І паси-
ву балансу
б) довгострокові кредити
в) середньострокові кредити
г) довгострокові позикові кошти
2798
728
-
-
2934
734
-
-
+136
+6
-
-
Всього за розділами І та ІІ пасиву
3526
3668
+142
Основні засоби та позаоборотні акти-
ви /всього за розділом І активу/
2768
2913
+145
Наявність власних оборотних і при-
рівнених до них коштів /ряд.1 - ряд.2/
758
755
-3
Норматив власних оборотних коштів
за бізнес-планом
828
892
+64
Лишки /+/ або нестача /-/ власних
оборотних коштів за балансом
/ряд.3 - ряд.4/
-70
-137
-67
Вимога збереження власних обігових засобів зводиться до того, щоб не допустити їх зниження проти нормативу через невиконання плану чи іммобілізацію обігових засобів.
Недостача власних обігових коштів до нормативу протягом року зросла на 67 тис.грн. Це сталося за рахунок перевищення нормативу на кінець року над нормативом на початок року на 64 тис.грн. та за рахунок скорочення наявних власних обігових коштів на 3 тис.грн.
Зміна суми власних обігових засобів відбулась під впливом таких факторів:
Збільшення статутного фонду в обігових засобах
/2783-2721/ - /2634-2616/ = 44
Зменшення спеціальних фондів і цільового фінансування
2 - 63 = -61
Зміни амортизаційного фонду на повне відновлення
0 - 0 = 0
Збільшення нерозподіленого прибутку
25 - 0 = 25
Недостачі джерел довгострокових кредитів і позичкових засобів до капіталовкладень /124-101+734-728/-/84-68+28+80-60/ = -11
Разом: 44-61+0+25-11 = -3.
Раніше ми розглянули іншу методику визначення наявності і забезпечення власними обіговими засобами, але вона не дає можливості проаналізувати вплив названих факторів на зміну власних обігових засобів.
Аналіз стану запасів і затрат проводять за даними розділу ІІ активу балансу підприємства. Загальна вартість запасів та затрат протягом року зросла на 196 тис.грн. або на 9,3%. Темпи росту вартості матеріальних обігових засобів відставали від темпів росту всі обігових засобів, тому питома вага їх у вартості обігових коштів знизилась на 5,2%(з 81,5% до 76,3%). Для дослідження динаміки стану запасів і затрат балансу проводиться аналіз кожної статті розділу ІІ активу банасу. Відбулося зростання незавершеного виробництва на 116 тис.грн., або на 43,6% і готової продукції на 177 тис.грн., або на 106%. Це зростання було викликане зниженням попиту на продукцію підприємства. Керівництво не зуміло своєчасно змінити виробничу програму. Зменшилась вартість виробничих запасів на 92 тис.грн., або на 56,4%. Це пояснюється неплатоспроможністю підприємства.
Враховуючи визначальну роль запасів і затрат у формуванні фінансової стійкості підприємства при аналізі вираховують коефіцієнт забезпеченості власними засобами за формулою:
, де
Іп - підсумок розділу І пасиву балансу;
Іа, ІІа, ІІІа - відповідно підсумки розділів активу балансу.
Оптимальне значення цього коефіцієнта, одержане на підставі статистичних даних господарської практики 0,5 - 0,6.
В наших розрахунках коефіцієнт забезпеченості власними обіговими засобами становив:
на початок року
,
на кінець року
Протягом року коефіцієнт забезпеченості знизився на 0,005 одиниць, або на 41,7%. Таке зниження викликане великою вартістю активів. Потрібна переоцінка балансу підприємства за рахунок зменшення запасів готової продукції та незавершеного виробництва.
Ліквідність (плинність) балансу визначається як рівень покриття зобов’язань його активами. Ліквідність активів - величина, обернена ліквідності балансу за часом перетворення активів у грошову форму. Чим менше часу потрібно для перетворення окремого виду активу у грошову форму, тим вище його ліквідність. Оцінка ліквідності проводиться з метою посилення фінансових обмежень і для визначення кредитоздатності підприємства. Аналіз ліквідності балансу полягає в порівнянні засобів активу, погрупованих за рівнем ліквідності і розміщених за мірою зниження ліквідності, із зобов’язаннями в пасиві, погрупованими за термінами їх повернення і розміщеними в порядку зростання термінів. За рівнем ліквідності активи підприємства ділять на такі групи:
А1) найбільш ліквідні активи. До них належать грошові кошти і короткотермінові фінансові вкладення (цінні папери);
А2) швидко реалізуємі активи - дебіторська заборгованість та інші активи. Підсумок групи визначається вирахуванням із підсумку розділу ІІІ активу величини активів першої групи. Сюди не включають витрати, не перекриті спеціальними фондами і цільовим фінансуванням та іншу іммобілізацію, визначену на підставі внутрішнього аналізу статей інших дебіторів;
А3) повільно реалізуємі активи - статті розділу ІІ активу “Запаси і затрати” за мінусом статті 120 “Витрати майбутніх періодів” плюс статті із розділу І активу балансу 040 “Довгострокові фінансові вкладення” і 050 “Розрахунки з учасниками”;
А4) важкореалізуємі активи - статті розділу І активу балансу “Основні засоби та позаобігові активи”, за мінусом статей, включених в попередню групу.
Пасиви групуються за швидкістю їх можливої оплати:
П1) найбільш термінові зобов’язання - до них відносять кредити та позики, що не погашені в строк, кредиторська заборгованість;
П2) короткотермінові пасиви, до яких відносять короткотермінові кредити та позичені кошти;
П3) довготермінові пасиви - довготермінові кредити та позичені кошти;
П4) постійні пасиви - статті розділу І пасиву балансу. Для збереження балансу активу та пасиву сума цієї групи зменшується на суму імобілізованих обігових засобів за статтями розділу ІІІ активу і величини статей “Витрати майбутніх періодів” розділу ІІ активу і збільшуються на рядок 730.
При визначенні ліквідності балансу необхідно співставити підсумки відповідних груп активу та пасиву. Баланс вважають абсолютно ліквідним, якщо дотримуються такі співвідношення:
А1 ? П1
А2 ? П2
А3 ? П3
А4 ? П4
SА = SП
Четверте рівняння визначається першими трьома рівняннями і має балансуюче значення. В той же час воно має глибокий економічний зміст: його виконання свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості - наявності у підприємства власних обігових засобів.
На підприємствах ці нерівності порушуються. Недостача засобів однієї групи активів компенсується їх лишком іншої групи. Така компенсація можлива лише у вартісній формі тому, що реально менш ліквідні активи не можуть замінити більш ліквідні.
Перше рівняння, в якому порівнюються найбільш ліквідні засоби та швидкореалізуємі активи з дуже терміновими зобов’язаннями і короткотермі-новими пасивами, дає можливість визначити поточну ліквідність. Порівняння повільно реалізуємих активів з довготерміновими пасивами показує перспективну ліквідність. Поточна ліквідність свідчить про платоспроможність (або неплатоспроможність) підприємства на дату складання балансу або на найближчий час. Перспективна ліквідність дає прогноз платоспроможності на основі майбутніх надходжень, тому такий прогноз є дуже наближеним.