2.6.3.Коефіцієнт готовності при технологічних і транспортних відмовах та збоях
Оскільки різні функціональні механізми технологічної системи характеризуються різною надійністю та різним часом відновлення їх працездатності, точніша модель функціонування включатиме більшу кількість можливих станів технологічної системи (рис. 2.15). Позначимо через Р0 стан технологічної системи, коли всі механізми працездатні й вона випускає продукцію. Непрацездатні стани технологічної системи при відмові одного із функціональних механізмів 1, 2, 3, ...,n позначимо відповідно Р1,Р2,..., Рn, тобто приймемо припущення, що відмова будь-якого механізму зупиняє функціонування технологічної системи. Ймовірність одночасного виходу з ладу двох функціональних механізмів вважається безмежно малою, бо зупинка одного із механізмів зупиняє функціонування технологічної системи і, тим самим, потік відмов.
Для усталеного режиму функціонування похідні прирівнюються до нуля, що дає змогу отримати вираз для коефіцієнта готовності технологічної системи:
За графом станів (рис.2.15) складемо систему рівнянь Колмогорова:
Врахуємо тепер наявність поділу відмов за функціональною ознакою на два види:
технологічні стійкі відмови та збої з інтенсивностями ?1 та ?2 відповідно, які виникають при взаємодії технічних засобів технологічної підсистеми з виробом;
транспортні стійкі відмови та збої з інтенсивностями ?1 та ?2 відповідно.
Інтенсивності відновлення стійких технологічних і транспортних відмов будуть µ1 та ?1 відповідно, а інтенсивності самовідновлення технологічних та транспортних збоїв µ2 = ?2 = 1. Тоді коефіцієнт готовності
де і — кількість виділених структурних функціонально-незалежних одиниць технологічної системи.
Якщо врахувати, що в більшості технологічних систем стійкі відмови виникають при функціонуванні транспортної підсистеми, а збої — технологічної, то вираз для визначення коефіцієнта готовності набуде спрощеного вигляду: