загрузка...
 
ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ ЗАСОБИ
Повернутись до змісту

ПРОТИЕПІЛЕПТИЧНІ ЗАСОБИ

Епілепсія є досить поширеним хронічним захворюванням, яким страждає близько 1% населення планети. Існує кілька форм проявів цього захворювання, основними з яких є “великі” генералізовані, “малі” генералізовані та осередкові напади.

“Великі” генералізовані напади проходять у вигляді тоніко-клонічних судом із втратою свідомості, прикушенням  язика. Хворий падає, при цьому може одержати травми. У подальшому цей епізод “випадає” із пам`яті. Судоми продовжуються кілька хвилин. Під час їх виникнення дихання припиняється. Після судом настає розслаблення м`язів, можливе западання язика. Через невеликий проміжок часу судоми можуть повторитися. Після нападу, як правило, настає сон.

“Малі” напади характеризуються короткочасною (3-15 секунд) втратою свідомості, людина відключається, її погляд нерухомий, настає атонія або посіпування окремих м`язів без судом, можливе падіння і травми. З часом у таких хворих розвиваються психічні відхилення, які швидко прогресують.

Осередкові напади виникають на фоні збереженої свідомості і не супроводжуються судомами або міоклонусом. У хворого раптово з`являються зорові, слухові або рухові, вегетативні порушення. Іноді напади проходять з порушенням психічних функцій, розладів пам`яті і мислення, аномаліями поведінки, які зовні виглядають як осмислені й упорядковані дії (поїздки на транспорті і т.п.) і в подальшому повністю випадають із пам`яті хворого.

Розвиток епілепсії пов`язують із пошкодженням речовини мозку (нейронів і клітин нейроглії). Причиною можуть бути черепно-мозкові травми, інфекційно-запальні процеси, локалізовані і загальні розлади мозкового кровообігу, токсичні ураження мозку. Чимале значення має і спадкова схильність. В осередку ураження частина нейронів гине, але між ними і на периферії залишаються життєздатні, але змінені нейрони. Вони й утворюють епілептичний осередок. У нейронах осередку порушуються властивості мембран, що призводить до порушення роботи натрієвої помпи. Це уповільнює відкачування іонів натрію і кальцію із клітин. У закінченнях аксонів клітин епілептичного осередку підвищується викид медіаторів, при цьому різко послаблюється фізіологічний гальмівний контроль за інтенсивністю і тривалістю потоку імпульсів у ланцюгах нейронів усередині епілептичного осередку.

 

Класифікація препаратів

За хімічною будовою:

Похідні барбітурової кислоти:

фенобарбітал;

гексамідин;

бензонал.

Гідантоїни:

дифенін.

Сукциніміди:

етосукцимід.

Бензодіазепіни:

клоназепам;

діазепам;

нітразепам.

Похідні вальпроєвої кислоти:

вальпроат натрію.

Похідні іміностільбену:

карбамазепін.

Похідні ГАМК:

вігабатрин.

Антагоністи збуджувальних амінокислот:

ламотриджин.

 

У клінічній практиці прийнято класифікувати протиепілептичні препарати залежно від їх застосування:

1 Препарати для лікування “великих” судомних нападів:

фенобарбітал;

дифенін;

гексамідин;

карбамазепін;

бензонал;

ламотриджин.

2 Препарати для лікування “малих” судомних нападів:

етосуксимід;

вальпроат натрію;

клоназепам;

ламотриджин.

Препарати для лікування осередкових нападів:

карбамазепін;

дифенін;

фенобарбітал;

натрію вальпроат;

гексамідин;

клоназепам;

хлоракон;

ламотриджин.

 

Механізм дії

Механізми дії протиепілептичних засобів різні, але вони містять такі компоненти.

1 Відновлення властивостей нейрональних мембран в епілептичному осередку в результаті збереження потенціалу спокою, блокування натрієвих каналів, пригнічення автоматизму нейронів у осередку. Важливим моментом також є пригнічення активності НАДН-дегідрогеназ у мітохондріях і зниження енергетичного обміну нейронів. Так діють дифенін і карбамазепін. Карбамазепін за силою дії в 3 рази поступається дифеніну.

2 Підсилення  ослабленого гальмівного контролю за потоками збуджувальних імпульсів у епілептичному осередку за допомогою ГАМК-ергічного гальмівного контролю. Цей механізм властивий вальпроату натрію, етосуксиміду, клоназепаму, фенобарбіталу і вігабатрину.  Натрію вальпроат також виявляє деяку антидепресивну активність. Даний препарат особливо показаний для лікування епілепсії у дітей. Є дані, які свідчать що тривале застосування етосуксиміду супроводжується блокуванням активності Na+,K+-АТФази у мозку. Етосуксимід показаний при малих нападах епілепсії. Клоназепам проявляє транквілізуючу дію.

3 Вплив на синтез та вивільнення збуджувальних амінокислот і чутливість до них рецепторів постсинаптичних мембран. Такі властивості проявляє ламотриджин, який перешкоджає виходу збуджувальних амінокислот (перш за все глутамату) із терміналів активуючих нейронів.

 



загрузка...