загрузка...
 
АНТИДЕПРЕСАНТ
Повернутись до змісту

АНТИДЕПРЕСАНТ

Антидепресанти - це засоби різної хімічної будови, які здатні виводити людину зі стану депресії і субдепресії, повертати інтерес до життя, активність та оптимізм.

Нині в світі відзначається прогресуюче зростання частоти депресій (3-5% населення земної кулі страждає цією недугою). 

 

Класифікація препаратів

І Засоби, що зменшують зворотне нейрональне захоплення моноамінів (трициклічні антидепресанти).

1 Засоби невибіркової дії, що блокують нейрональне захоплення серотоніну та норадреналіну:

імізин;

амітриптилін;

азафен;

фторацизин.

2 Засоби вибіркової дії:

2.1 Препарати, що блокують нейрональне захоплення серотоніну:

флуоксетин;

флувоксамін;

серталін.

2.2 Препарати, що блокують нейрональне захоплення норадреналіну:

мапротилін.

ІІ Засоби, що блокують моноамінооксидазу (МАО).

1 Препарати невибіркової і незворотної дії (блокатори МАО-А і МАО-В):

ніаламід;

трансамін.

2 Препарати вибіркової і зворотної дії (інгібітори МАО-А):

моклобемід;

піразидол;

інказан.

 

Механізм дії

Трициклічні антидепресанти пригнічують зворотне нейрональне захоплення моноамінів. Препарати цієї групи гальмують зворотне нейрональне захоплення норадреналіну, дофаміну і серотоніну. Крім того, ці лікарські засоби сенсибілізують постсинаптичні рецептори до відповідних медіаторів і блокують на пресинаптичних мембранах
a2-адренорецептори, які обмежують викид медіатора за принципом зворотного негативного зв`язку. В результаті концентрація медіатору в синаптичній щілині збільшується. Це й забезпечує антиастенічну та антидепресивну дії препаратів.

Механізм дії блокаторів МАО пов`язаний із пригніченням активності моноамінооксидази, яка локалізована в мітохондріях адренергічних і серотонінергічних нервових закінчень, а також у внутрішніх органах (печінка, тонкий кишечник та ін.). В результаті блокади МАО уповільнюється інактивація моноамінів: серотоніну, норадреналіну та дофаміну, що супроводжується посиленим виходом цих медіаторів у синаптичну щілину при надходженні імпульсів. Особливість препаратів невибіркової дії (блокують як МАО-А, так і МАО-В) полягає у тому, що вони незворотно пригнічують активність МАО, тому як ефективність, так і токсичність цих препаратів вища, ніж у інших антидепресантів.

 

Фармакологічні ефекти

1 Препарати цієї фармакологічної групи підвищують настрій; усувають нудьгу, пригніченість, відчуття безнадійності, суїцидальні думки.

2 Ряд препаратів, крім того, проявляє седативний ефект, який зумовлений М-холіноблокувальними властивостями. Проявляється він зменшенням неспокою, тривоги, страху.

3 Для деяких препаратів характерний додатковий психозбуджувальний ефект (інгібітори МАО). Він зумовлений активацією норадренергічної передачі в ЦНС. У хворих відновлюються мотивація та ініціатива, зменшується розумова та фізична втома.

4 Для деяких препаратів (імізин та ін.) характерні периферичні М-холіноблокувальний, спазмолітичний і антигістамінний ефекти.

 

Показання до застосування

Препарати цієї фармакологічної групи застосовують при депресіях та субдепресіях, при неврастенії з елементами депресії, астенії, енурезі, неврозах, нав`язливих станах, розладах сну на ґрунті депресії та ін.

Як правило, препарати призначають 1-2 рази на день. Терапевтичний ефект спостерігається через 7-14 днів. Ефект препаратів, які пригнічують нейрональне захоплення серотоніну (флуоксетин, серталін та ін.), розвивається повільно (через 1-4 тижні). Курс лікування визначають індивідуально - від 1 до 6 місяців. Одночасне призначення інгібіторів МАО і трициклічних антидепресантів недопустиме, оскільки може спровокувати тяжкі ускладнення, аж до смерті пацієнта.

 

Побічні ефекти та ускладнення

При застосуванні антидепресантів можливе зниження артеріального тиску, серцеві аритмії, порушення провідності. При лікуванні інгібіторами МАО можуть мати місце підвищення артеріального тиску, тахікардія, психічне збудження. У деяких пацієнтів розвиваються жовтяниця, алергічні реакції, порушується кровотворення. Трициклічні антидепресанти завдяки
М-холіноблокувальним властивостям можуть стати причиною сухості у роті, затримки сечовиведення, запорів, загострення глаукоми. Інгібітори МАО-А і МАО-В можуть спровокувати так званий “сирний синдром”. Суть його полягає в тому, що ці препарати можуть посилювати ефекти біогенних судинозвужувальних моноамінів - тираміну і фенілетиламіну, які містяться в таких харчових продуктах, як сир, вершки, боби, кава, пиво, вино та ін. У звичайних умовах ці моноаміни інактивуються під впливом МАО печінки і тонкого кишечника. При одночасному застосуванні препаратів - інгібіторів МАО-А і МАО-В і вживанні в їжу вищеназваних продуктів проявляється судинозвужувальна дія тираміну і фенілетиламіну - розвивається різке підвищення артеріального тиску. У препаратів, які вибірково блокують МАО-А, дія більш коротка і ймовірність гіпертонічного кризу при прийманні продуктів, що містять тирамін, низька.  Крім того, інгібітори МАО проявляють психостимулювальний ефект  (викликають ейфорію, безсоння та ін.).

 



загрузка...