загрузка...
 
Фармакологічні ефекти похідних бензодіазепіну
Повернутись до змісту

Фармакологічні ефекти похідних бензодіазепіну

1 Анксіолітичний (протитривожний) ефект зумовлений впливом препаратів на лімбічну систему. Цей ефект проявляється зменшенням емоційної лабільності, зниженням психічної напруженості, тривоги, страху. Життєві ситуації, які до цього розцінювалися як стресові, хворий сприймає більш спокійно, тверезо. Критичне відношення до подій та вчинків зберігається повністю.

2 Седативний ефект зумовлений дією бензодіазепінів на відповідні рецептори в ретикулярній формації стовбура мозку. Крім того, препарати підвищують активність внутрішньокіркових гальмівних нейронів. Психоседативний ефект є причиною зниження швидкості і точності реакцій на зовнішні подразники, розвитку сонливості, зниження працездатності. Амбулаторне призначення бензодіазепінів диспетчерам, водіям, монтажникам, будівельникам та людям інших професій, робота яких потребує підвищеної уважності, недопустиме.

3 Снодійний ефект розвивається в результаті того, що зменшується емоційне напруження. Препарати сприяють засинанню та збільшують загальну тривалість сну за рахунок неглибоких стадій (переважно другої). Фазу десинхронізованого сну транквілізатори укорочують, але менше, ніж похідні барбітурової кислоти.

4 Міорелаксуючий ефект похідних бензодіазепіну зумовлений впливом препаратів на вставні ГАМК-ергічні нейрони на рівні спинного мозку, з участю яких здійснюється гальмівна регуляція функцій мотонейронів.

5 Протисудомний ефект зумовлений здатністю бензодіазепінів пригнічувати судомні розряди в гіпокампі, який в першу чергу включається в патогенез більшості судомних реакцій.

6 Амнестичний ефект бензодіазепінів зумовлений зниженням активності кори головного мозку.

7 Потенціювання дії препаратів, які пригнічують центральну нервову систему, в тому числі наркотичних аналгетиків.

 

Показання до застосування

1 У психіатричній і неврологічній практиці бензодіазепіни застосовують при так званих пограничних станах: неврозах, психопатіях, невротичних реакціях та ін.

2 Транквілізатори поряд з основною терапією  призначають для лікування ряду терапевтичних захворювань, в основу яких покладений невротичний фактор: стенокардія, перенесений інфаркт міокарда, кардіалгії, загострення гіпертонічної хвороби, виразкова хвороба, бронхіальна астма та ін.

3 Епілептичний статус, епілепсія, м`язовий гіпертонус на ґрунті травм ЦНС, інсультів.

4 Для премедикації у пацієнтів з високою психоемоційною лабільністю, для атаралгезії (транквілоаналгезії) у дітей, людей похилого віку та у хворих  з високим анестезіологічним ризиком; при лікуванні травм та опіків, для профілактики шоку.

5 Стресові ситуації у здорових людей для попередження невротичних зривів. Певну перевагу для людей, професія яких потребує зібраності та уваги, мають “денні” транквілізатори.

6 Атаралгезія (використовують комбінацію транквілізатора з наркотичним аналгетиком, наприклад – сибазон з фентанілом або промедолом).

7 Порушення сну.

 

Фармакокінетика

Будучи ліпофільними сполуками, бензодіазепіни легко всмоктуються у шлунково-кишковому тракті, добре проникають через гематоенцефалічний та інші тканинні бар`єри. В організмі похідні бензодіазепіну зазнають біотрансформації. Препарати короткої дії (оксазепам, грандаксин та ін.) біотрансформуються шляхом глюкуронізації, а препарати тривалої дії піддаються деметилюванню з утворенням активних метаболітів. Незмінені препарати та їх метаболіти виводяться переважно нирками, частково – кишечником.

 

Побічні ефекти

Приймання транквілізаторів може супроводжуватися сонливістю, зниженням працездатності, м`язовою слабкістю, уповільненням психомоторних реакцій та інтелектуальних функцій, порушенням менструального циклу, зниженням лібідо. Пацієнтам, професія яких потребує уважності та швидкої реакції, амбулаторно бензодіазепіни призначати не можна. Похідні бензодіазепіну іноді токсично впливають на плід у вагітних жінок. Тривале приймання препаратів спричиняє розвиток лікарської залежності. При раптовій відміні препаратів розвиваються безсоння, тривога, збудження, судоми. Характерні підвищення чутливості до світла і звуку, зміни зорового сприйняття. Для профілактики абстиненції транквілізатори слід призначати по можливості короткими курсами, уникати раптових перерв при прийманні і поступово знижувати дозу по закінченні терапії.

Необхідно враховувати, що алкоголь потенціює дію транквілізаторів і така комбінація може стати причиною коматозного стану, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання та інших симптомів отруєння. Лікування гострих отруєнь транквілізаторами проводиться за допомогою засобів симптоматичної терапії. Доведений антагонізм між бензодіазепінами та еуфіліном, який вводять при їх передозуванні.

 



загрузка...