5.5 Закордонний досвід оцінки і контролю економічних витрат виробництва транспортних послуг
В основі контролю економічної оцінки транспортних послуг полягає розрахунок витрат на їх виробництво. Методи визначення витрат на виробництво транспортних послуг повинні враховувати специфіку внутрішніх і міжнародних перевезень. Специфіка виду перевезень знаходить висвітлення в рівні і структурі витрат на виробництво з відповідних транспортних послуг. Знання рівня і структури витрат на перевезення дозволить оцінити ступінь впливу різних факторів і визначити можливості їх зменшення.
Однією з умов підвищення рівня формування витрат на виробництво транспортних послуг АТП в Україні є вивчення досвіду передових автотранспортних фірм Західної Європи і США. У зв'язку з цим становить інтерес вивчення структури витрат іноземних перевізників.
На структуру витрат впливають безліч факторів: відстань перевезень, тип рухомого складу, зовнішні умови та ін. У структурі собівартості розрізняють постійні і змінні, загальні і окремі, фактичні, нормативні і планові, пропорційні і фіксовані витрати. На даний час в автотранспортних фірмах Європи прийнятий розрахунок собівартості, при якому обчислення змінних витрат проводиться на 100 км пробігу, постійних витрат - на 1 день роботи і на 1 годину з розрахунку 8-годинного робочого дня, непрямих витрат - на 1 їздку. Зведені дані про структуру собівартості автомобільних перевезень у Європейських країнах і США наведені в табл. 5.8
Таблиця 5.8 - Структура собівартості автомобільних перевезень європейських країн і США, %
Статті витрат
Франція
Германія
Англія
Фінляндія
Португалія
США
великі
АТП
середні
АТП
Паливо
16,8
9,8
12,4
16,0
21,0
8,5**
19,9**
Мастильні матеріали *
-
0,8
0,2
-
-
8,5**
19,9**
ТО і ремонт
8,6
11,8
9,5
9,0
21,0
8,5**
19,9**
Шини
3,2
3,1
3,8
5,0
3,0
8,5**
19,9**
Заробітна плата водіїв
23,9
32,5
27,4
35,0
17,0
58,6
30,7
Амортизація
19,6
7,8
18,2
9,0
11,0
3,9
7,4
Страхування
3,5
10,4
7,2
4,0
2,0
-
-
Податки і ліцензії
-
16,5
1,4
2,0
2,0
2,7
5,0
Накладні
витрати
15,3
16,3
19,9
6,0
23***
7,1
5,5
Інші
6,5
-
-
14,0
-
22,4
32,6
* У ряді країн враховуються разом з паливом
** Загальні дані по чотирьох статтях витрат
*** Включаючи прибуток 10%
Франція. У структурі витрат французьких автомобільних фірм виділено 3 групи витрат: погодинні (включають заробітну плату водіїв, дорожні витрати, амортизацію рухомого складу і страхування), покілометрові (включають витрати на паливо, відновлення зносу шин, ремонт рухомого складу, плату за користування автодорогами) і непрямі витрати. Основна питома вага, а саме 53,53%, усіх витрат приходиться на погодинні витрати (табл. 5.8).
У Німеччині калькуляція собівартості також складається з трьох розділів: постійні витрати, перемінні і непрямі витрати. Усі витрати групуються в залежності від вантажопідйомності рухомого складу. Розрахунок також враховує термін служби автомобіля, пробіг з початку експлуатації, нормативний пробіг однієї шини та ін. До розділу “Постійні витрати” належать такі витрати: плата за користування транспортними засобами, втрати від інфляції, податок на транспортні засоби, страхування засобів виробництва, оплата гарантійного обслуговування, заробітна плата підприємців, управлінського персоналу і водіїв, включаючи відрахування на соціальне страхування, а також інші витрати. До змінних витрат належать відрахування на амортизацію, витрати на паливо і мастильно-експлуатаційні матеріали, шини, витрати на технічне обслуговування і ремонт, а також оподаткування прибутку (табл. 5.8).
Нідерланди. Укрупнена структура витрат голландських перевізників на внутрішніх і міжнародних маршрутах надана в табл. 5.9. Варто підкреслити, що в Нідерландах найвищий рівень заробітної плати («персонал») у Європі.
В Англії внаслідок відмінної від більшості європейських держав системи одиниць розрахунок перемінних витрат проводиться на 1 милю, погодинні - на 1 день, тиждень і рік з розрахунку на 8-годинний робочий день і 45-тижневий рік. У структурі собівартості погодинні і непрямі витрати складають 48,7%, помільні - 51,3%. Приклад структури витрат для англійських перевізників надано у табл. 5.8
Таблиця 5.9 – Структура витрат на автоперевезення у Нідерландах
Стаття витрат
Внутрішні перевезення
Міжнародні
перевезення
Персонал
51,8
46,9
Рухомий склад (придбання, ТО і ремонт, шини і т. ін.)
22,1
27,0
Кредити, інвестиції і т. ін.
14,3
13,2
Інші
11,8
12,9
Фінляндія. Розглянемо прийняту в країні калькуляцію витрат (за даними Технологічного інституту м. Ювяскуля), зберігши термінологію першоджерела.
До складу перемінних витрат належать:
Витрати на працю (заробітна плата водіїв, допоміжного персоналу, додаткова заробітна плата на перегонах, добові і т. ін.).
Витрати на шини (закупівля шин, покришок, ремонт, робота, пов'язана з встановлення і ремонтом шин, автопокришки із шипами, збереження коліс).
Витрати на паливо (закупівля палива, збереження і розподіл).
Витрати на ремонт і ТО (робота по ремонту, витрати на запасні частини, роботи, пов'язані з технічним обслуговуванням, витрати на технічне обслуговування; витрати на мастильні матеріали, фільтри, рідини).
Додаткові транспортні витрати (поїздки, що не входять у прейскурант).
До складу постійних витрат належать:
Транспортні витрати (податок на рухомий склад, реєстрація і технічний огляд, штраф, поромні витрати, витрати на термінал, гербове мито і т. ін.).
Витрати на експлуатацію і технічне обслуговування транспортного засобу (очищення і утримання у належному порядку, збереження, інструменти і прилади, інші витрати на утримання).
Управління (адміністрація), маркетинг (заробітна плата адміністрації, маркетинг, реклама, конторська робота, навчання (підвищення кваліфікації) персоналу, дослідження, інформаційна служба).
Капітальні витрати (відрахування, зниження цінності, відсотки від оборотного капіталу).
Витрати на працю (заробітна плата, додаткові привілеї, крім витрат, тобто натуральна заробітна плата, додаткові витрати на персонал).
Страхування і відповідальність за заподіяний збиток (страхування на випадок ДТП, страхування машини, транспортне страхування, інші види страхування, збитки від аварій).
Узагальнені дані про витрати фінських транспортників, зайнятих вантажними автомобільними перевезеннями наведено в табл. 5.8. По її даним частка заробітної плати і частка постійних витрат складають 70%.
США. У країні застосовується нижченаведена класифікація статей собівартості перевезень:
Заробітна плата водіїв і ремонтників.
Адміністративно-управлінські витрати (оплата праці керівників).
Нарахування на заробітну плату (фонд безробіття, страхування, фонд на випадок звільнення).
Витрати на експлуатацію, що включають витрати на ТО і ремонт; вартість палива, мастильно-експлуатаційних матеріалів і т. ін.; шини; витрати на ремонт і ТО у підрядника.
Накладні витрати, що складаються з адміністративних витрат (канцелярські товари і т. ін.), орендної плати за будинки й обслуговування, оплата лікарям і адвокатам і т. ін.
Податки і ліцензії (паливо, мастильні матеріали, реєстрація, рухоме і нерухоме майно).
Амортизаційні відрахування (будинку, спорудження, технологічного і конторського устаткування й ін.).
Орендна плата (автомобілів, автомобілів з водіями, плата відправнику вантажу за доставку вантажу на підприємство).
У табл. 5.8 наведені дані по двох групах підприємств: великі підприємства транспорту загального користування, що спеціалізуються на перевезенні масових вантажів; середні і дрібні підприємства.
З аналізу даних табл. 5.8 видно, що спостерігається істотне розходження по статтях собівартості між окремими країнами з розвинутою ринковою економікою; заробітна плата водіїв перевищує всі інші статті витрат (від 17 до 59%); за нею випливають витрати на паливо (від 10 до 24%) і амортизація рухомого складу (від 4 до 20%).
Росія. Для вивчення структури витрат російських автотранспортних підприємств, що здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, були зібрані і систематизовані матеріали опубліковані АСМАП, і дані ряду фірм Санкт-Петербургу. При систематизації матеріалів основна увага була приділена перевезенням на Фінляндію і Німеччину.
Таблиця 5.10 - Характеристика маршрутів автомобільних перевезень у Фінляндію і Німеччину
Варіант
Маршрут
Довжина, км
Завантаження у дві сторони
Автопоїзд
Витрати, дол.
1
СПб-Хельсінкі-СПб
924
23.9-3.9
МАЗ-54432
-
2
СПб-Фінляндія-СПб
-
-
«Сканія»
«R 113Н»
-
3
Котка-Москва-Котка
2184
23.9-3.9
Рено-Р 420
1520
4*
Москва-Турку-Москва
2544
перевезення
контейнерів
МАЗ
1750
5
СПб-Котка-Москва-Котка-СПб
2144
перевезення
контейнерів
МАЗ-54323
1188
6**
СПб-Котка-Москва-Котка-СПб
2144
перевезення
контейнерів
Рено-Р 420
1260/1040
7*
Москва-Дуйсбург-Дюсельдорф-Москва
5184
20-0
«Мерседес-Бенц»-1838
7083 DM
8
СПб-Польша-Москва-Польща-СПб
4880
24-0
«Вольво F 12»
2800 DM
9***
СПб-Чехія-Германія-Польша-СПб
5410
7-17.4
«Сканія»
«R 113Н»
4320/3093
10
СПб-Германія-СПб
-
-
-
-
* Розрахунок відповідно до методики С. В. Домніної
** У знаменнику з урахуванням фактичних витрат на ТО і ремонти, шини, мастильні матеріали.
*** За даними методики С. В. Домніної, у знаменнику – фактичні дані АТП.
Таблиця 5.11 - Структура собівартості російських автотранспортних підприємств
Статті витрат
Варіанти
1
2*
3**
4***
5
6
7 (факт)
Паливо
17,7
4,5
12,7
33,4
24,5
19,2
24,0
Мастильні матеріали
0,3
-
1,4
***
3,4
2,9
0,5
ТО і ремонт
14,4
19,4
4,7
***
6,0
4,1
-
Шини
4,4
3,0
7,6
**
5,3
6,6
1,6
Заробітна плата (водіїв)
8,5
4,5
2,7
4,3
7,6
7,1
8,6
Відрядження
18,3
*
3,6
15,8
4,4
4,1
5,0
Амортизація (лізинг)
22,7
16,4
56,8**
25,8
18,4
26,3
25,5
Страхування
2,1
*
-
0,9
8,2
7,6
9,3
Накладні витрати
9,9
52,2*
10,5*
12,6***
21,5
20,2
24,5
Документи
1,6
*
-
7,2
0,7
0,7
1,0
* Витрати на відрядження, страхування, документи включені в накладні витрати
** Лізинг
*** Шини, ТО і ремонт, вартість мастильних матеріалів, що включені в накладні витрати
Таблиця 5.12 - Структура собівартості російських автотранспортних підприємств при перевезеннях у Германію, %
Статті витрат
Варіанти
7*
8**
9
9 (факт)
10
1
2
3
4
5
6
Паливо
25,3
18,1
15,9
26,9
9,1
Мастильні матеріали
-
1,3
0,3
0,5
-
ТО і ремонт
2,8
4,6
12,4
0,5
20,4
Шини
6,5
2,4
9,6
13,4
3,4
Заробітна плата
0,4
29,6**
6,3
6,9
5,7
Витрати на відрядження
6,2
**
28,8
10,6
***
Амортизація (лізинг)
45*
25
11,9
16,7
13,6
Страхування
-
**
5,0
7,0
***
Накладні витрати
13,8
19,0
7,1
7,2
47,8***
Продовження табл. 5.12
1
2
3
4
5
6
Документи
-
**
2,2
10,7
***
* Лізинг
** Відрядні, документи й інші складові
*** Включені в накладні витрати
Як видно з табл. 5.10 міжнародні перевезення російськими автотранспортними підприємствами здійснюються автомобілями іноземного виробництва. Тому значний практичний інтерес представляє узагальнення розрізнених даних з експлуатації рухомого складу.
Витрати палива. У табл. 5.13 наведені норми витрат палива і коректуючи коефіцієнти найбільш масових автомобілів, які використовуються при міжнародних автомобільних перевезеннях. Варто підкреслити, що «Вольво Р-89» і «Мерседес-Бенц 1626» випускалися 10-15 років тому, а «Вольво FН12» і «Мерседес-Бенц 1844 LS» – автомобілі останнього покоління.
Таблиця 5.13 - Визначення коефіцієнтів для розрахунку витрат палива іноземних автомобілів
Марка
автомобіля
Модель автомобіля
Витрати палива
л/100 км
Витрата палива*, л/100км
ao
Коефіцієнт*, л/100км
K
«Вольво»
F 89
F 12
FH 12
42-44
34-40
31-33
24-27
21-20
20
1,1
0,7
0,6
“Мерседес-Бенц”
1626-1632
1844LS-
1850LS
43-47
34-40
23-27
21
0,85-0,95
0,6-0,7
* Розрахункові величини
За даними табл. 5.13 для кожного покоління автомобілів «Вольво» спостерігається зниження витрат палива на 5 - 6 л/100 км. Аналогічна картина характерна для німецьких фірм, наприклад «Мерседес-Бенц», МАН і інших, а також шведської «Сканії», голландської фірми ДАФ, англійських і французьких фірм.
Відповідно до діючого законодавства в галузі автомобільного транспорту формула для розрахунку витрат палива має наступний вигляд (для бортових автомобілів):
Зт = (+ ) К Цт, грн. (5.15)
де К – узагальнений коефіцієнт, що враховує надбавки і зниження витрат палива в різних умовах експлуатації рухомого складу;
НТОП – лінійна норма витрати палива на 100 км пробігу автомобіля без вантажу, л/100км;
НДОД – додаткова норма витрат палива на 100 т-км , л/100 т-км;
W – обсяг транспортної роботи, т-км;
L – загальний річний пробіг автомобіля, км;
Цт – вартість 1 л палива.
У табл. 5.13 наведені величини коректуючих коефіцієнтів при експлуатації автопоїздів на дорогах Західної Європи. За умов руху автомобілів російськими або українськими дорогами коефіцієнт варто збільшити на 20 %.
Витрати на мастильні матеріали. Витрати на мастильні матеріали визначаються в залежності від витрат на паливо і складають 5% по дорогах Західної Європи і 10% по дорогах СНД. Очевидно, ці дані відносяться до вітчизняних автомобілів і не можуть бути поширені на весь рухомий склад.
У табл. 5.14 наведено узагальнені результати по деяких країнах і вітчизняних фірмах, що використовують іноземні автомобілі. З аналізу даних табл. 5.14 випливає, що відповідно до англійських і американських джерел, а також за даними про фактичні витрати на експлуатацію іномарок у Росії витрати на мастильні матеріали не перевищують 2,5%. У той же час дані по Німеччині і розрахункові значення витрат на мастильні матеріали для автомобіля «Мерседес-Бенц» складають 7,5%.
Таблиця 5.14 - Співвідношення витрат на паливо і мастильні матеріали (ММ)
Країна,
марка автомобіля
Витрати, центів/км
Мастильні матеріали, %
паливо
мастильні матеріали
Англія
18,6
0,27
1,5
США
9,35
0,22
2,4
Німеччина
-
-
7,7
Росія
«Мерседес-Бенц»
16,5
1,1
7,2
«Вольво FH 12”
12,7
0,26
2,0-4,0/2,2*
«Рено»
-
-
15,0/2*
* Фактичні дані
Найбільш суперечливі дані по автомобілю «Рено», де розрахункова величина витрат складає 15% (тобто приймається такий же, як для автомобілів МАЗ), а фактичні витрати - 2,0%. В цілому можна констатувати, що витрати на мастильні матеріали для іномарок не перевищують 5,0% від витрат на паливо.
Витрати на технічне обслуговування і ремонт. У табл. 5.15, 5.16 наведені витрати на технічне обслуговування (ТО) і поточний ремонт автомобілів ряду європейських країн і США. Так, питомі витрати на ТО і ремонт для англійських і американських автомобілів коливаються від 4,4 до 14,4 центів за кілометр. Що стосується європейських автомобілів, то ці витрати представлені у відсотках від оптової ціни автомобіля на один рік експлуатації. Приведені в табл. 5.15 і 5.16 величини можуть бути використані для наближеної оцінки витрат на ТО і ремонт іномарок, що експлуатуються у вітчизняних АТП, але при цьому величини питомих витрат повинні бути збільшені на 25 - 35%.
Таблиця 5.15 – Витрати на ТО і ремонт англійських і американських автомобілів
Країна,
автомобіль
Витрати, центів/км
Англія
Бортовий, 17 т
Бортовий (1995г)
Автопоїзд, 38 т
10,8
5,6
14,4
США
Автопоїзд, 40 т
Автопоїзд (міжнародні перевезення)
4,4
6,5
Таблиця 5.16 – Витрати на ТО і ремонт європейських автомобілів
Вантажопідйомність
Наробіток до списання, тис. км
Термін служби, років
Витрати на ТО і ремонт від ціни на рік, %
До 3 т
200 – 300
6
19
3 – 7 т
400
7
21
8 – 10 т
550 – 650
7
15,5
12,5 т
600
7
15
Більш 15 т
600 – 700
7
13
Норми витрат на відновлення зносу і ремонт шин визначаються за формулою:
Нш = 90 / LНШ, (5.16)
де LНШ – нормативний пробіг шини, тис. км.
Для використання формули (5.16) у практичних розрахунках необхідно мати данні про величини пробігу шин до її відновлення чи списання. У табл. 5.17 узагальнені матеріали з різних джерел щодо пробігу нових шин і після ремонту.
Таблиця 5.17 – Пробіг нових і наварних шин, тис. км
Країна
Автомобіль, шина
Пробіг
США
Керована*
ведуча
ведена
120/70**
160/120
190/145
Англія
Автопоїзд, 32,5 т
Автопоїзд, 38 т
100
90
* Відповідно шина автопоїзда
** В знаменнику – наварні шини
Таким чином, вище досліджені й узагальнені дані дозволяють проводити розрахунки собівартості “експлуатаційних” статей витрат для основних марок автомобілів іноземного виробництва, які використовують вітчизняні перевізники. Надалі, безсумнівно, робота повинна бути продовжена в двох напрямках: розробка і формування інформаційної бази нормативних даних для всіх основних моделей автомобілів; розробка системи коригувальних коефіцієнтів, що дозволяють врахувати різні умови експлуатації і тим самим підвищити точність розрахунків.
Існуюча методика оцінки витрат автотранспортного підприємства на виробництво внутрішніх транспортних послуг базується на нормативних методах. Наявна на сьогоднішній день нормативно-довідкова інформація, розроблена тільки для великих підприємств, істотно застаріла у зв'язку з інфляційними процесами, що протікають, в економіці. При цьому сама методика планування витрат не пов'язана з планами матеріально-технічного забезпечення і не повною мірою враховує витрати на виробництво. Наприклад, планування запасних частин і агрегатів для автомобілів здійснюється за методикою, інформаційно не пов'язаною з методикою планування матеріальних витрат на запасні частини й агрегати. Методика планування витрат на оплату праці не враховує обсяги робіт на виконання капітального ремонту і заміни агрегатів автомобілів.
Тому, необхідно застосування логістичного підходу до планування витрат, в основі якого має бути покладено єдину інформаційну базу для прогнозування виробничої програми і її матеріально-технічного забезпечення конкретного АТП. Такий підхід обумовлює єдність методичного забезпечення прийнятих планових рішень про розвиток підприємства. Витрати автотранспортного підприємства на виробництво транспортних послуг формуються за наступними економічними елементами:
1) матеріальні витрати;
2) витрати на оплату праці;
3) відрахування на соціальні потреби;
4) інші витрати.
До складу матеріальних витрат включаються витрати на паливо, мастильні й експлуатаційні матеріали, запасні частини і матеріали, агрегати, шини, інші матеріальні витрати.
Матеріальні витрати обчислюються за формулою:
Зі = Ці Рі, грн. (5.17)
де Зі - витрати на придбання і-го матеріального ресурсу;
Ці - ціна одиниці матеріального ресурсу, грн.;
Рі - прогнозована потреба в матеріальному ресурсі і -го виду.
Ціни на матеріальні ресурси Ці визначаються виходячи з фактично сформованих на ринку або прогнозуються. Прогноз цін на матеріальні ресурси може бути отриманий з використанням різних методів екстраполяції. У ході розробки прогнозу витрат на оплату праці як вихідну інформацію використовують результати прогнозування виробничих програм з експлуатації та технічного обслуговування і ремонту рухомого складу. Зокрема, використовуються прогнози показників обсягу перевезень; вантажообігу (провізних можливостей АТП) і трудомісткості робіт з ТО, поточного ремонту і капітального ремонту агрегатів. При прогнозуванні амортизаційних відрахувань використовується прогнозна інформація про річні пробіги автомобілів.
Дана послідовність розрахунку передбачає створення єдиної інформаційної бази для контролю показників виробництва транспортних послуг, його матеріально-технічного забезпечення й економічної оцінки реалізованої продукції (транспортних послуг). Основу єдиної інформаційної бази складають дані про надійність автомобілів і його окремих елементів (деталей і агрегатів). Прогнозування програми виробництва і величини необхідного матеріально-технічного потоку з наступною економічною оцінкою витрат цього виробництва створює передумови проведення ефективного контролю, а також відкриває шляхи зниження витрат на транспортні послуги і підвищення конкурентноздатності самого АТП.
? Контрольні питання
Визначити сутність контролю як провідної функції управління на підприємстві.
Обґрунтувати необхідність попереднього контролю і назвати області його проведення на АТП.
Обґрунтувати необхідність бюджетного методу контролю і його переваги.
Визначити умови проведення поточного контролю в роботі АТП і елементи зворотного зв'язку .
Охарактеризувати функції заключного контролю на автотранспортному підприємстві.
Визначити стадії процесу контролю і охарактеризувати форми відображення норм у системі контролю.
Дати оцінку типам корекцій відхилень фактичних показників від встановлених стандартів.
Дати оцінку процесу контролю діяльності з точки зору його ефективності.
Тестові завдання
1. Чому необхідно здійснювати контроль за виконанням управлінських рішень?
Щоб своєчасно виявити відхилення у виконанні рішень і вжити
відповідних заходів.
Тому, що є працівники, які безвідповідально відносяться до
своїх обов'язків.
Щоб виконавці боялись і добре їх виконували.
Щоб виконавці своєчасно виконували завдання.
2. Що передбачає функція контролю?
Систематичне спостереження за діяльністю об'єкта управління
з метою виявлення відхилень від встановлених норм та правил
у процесі виконання певних завдань.
Виявлення відхилень від встановлених норм та правил.
Спостереження за дотриманням об'єктами управління певних
норм та правил.
Спостереження за роботою людей.
3. Коли здійснюється попередній контроль в організації?
До фактичного початку виконання певних робіт.
У період виконання запланованих робіт.
Після виконання запланованих робіт.
У період виконання окремих робіт.
4. Поточний контроль в організації здійснюється:
У ході проведення певних робіт.
Після виконання певних робіт.
До фактичного початку виконання певних робіт.
У ході проведення і виконання всіх запланованих робіт.
5. Коли здійснюється заключний контроль в організації?
Після виконання запланованих робіт.
До фактичного початку виконання робіт.
У ході проведення певних робіт.
У ході проведення і після виконання всіх робіт.
6. Принципи повноти, точності, економічності, безперервності, масовості - це принципи:
Контролю.
Планування.
Організації.
Менеджменту.
7. До форм і методів контролю відносяться:
Аналіз, перевірка, ревізія, обстеження тощо.
Аналіз та ревізія.
Ревізія та обстеження,
Перевірка та обстеження.
8. Основними завданнями контролю є:
Забезпечення досягнення місії та цілей організації.
Забезпечення виконання відповідних виробничих завдань.
Забезпечення досягнення запланованого прибутку.
Забезпечення постійного розвитку організації.
9. Які існують види контролю?
Попередній, поточний і заключний.
Попередній і заключний.
Попередній і поточний.
Поточний і заключний.
10. Яким чином реалізується попередній контроль?
Через правила, процедури, поведінку тощо.
Через встановлені правила.
Через поведінку людей.
Через відповідні процедури.
11. Контроль має бути:
Об'єктивним, діловим, ефективним, систематичним і гласним.
Об'єктивним і гласним.
Гласним і дійовим.
Ефективним.
12. Для зменшення потреб у контролі доцільно:
Створювати організаційні та соціально-психологічні передумови для персоналу.
Створювати відповідні соціальні передумови для персоналу.
Створювати відповідні організаційні умови для персоналу.
Постійно удосконалювати систему стимулювання праці
персоналу.
13. Визначте послідовність процесу контроля: 1 - встановлення причин відхилення від стандартів; 2 - визначення стандартів; 3 — перегляд стандартів; 4 — коригуючі дії; 5 — нічого не робити; 6 - усунення відхилень; 7 - порівняння результатів зі стандартами:
-2,7,4,1,6,5,3.
7,1,4,5,2,3,6.
1,4,3,7,2,5,6.
6,2,5,7,3,1,4.
Ситуаційні завдання
Ситуація 1
Практика знає різні шляхи забезпечення конкурентноздатності підприємства. Серед них:
Зниження витрат виробництва до рівня нижче, ніж у конкурентів.
Більш високий технічний рівень продукції, ніж у конкурентів.
Більш висока надійність виробів.
Більш висока швидкість доставки товару.
Більш удосконалений дизайн товару.
Поліпшене упакування.
Підвищена насиченість реклами.
"Індивідуалізація" виробу за вимогою замовника.
Більш зроблене технічне обслуговування проданого виробу.
Тривалі терміни гарантії тощо.
Питання:
Які інші шляхи підвищення конкурентноздатності організації ви можете запропонувати?
Які зі згаданих і запропонованих вами напрямків діяльності з підвищення конкурентноздатності підприємства є, на вашу думку, найбільш діючими?
+ 
) К Цт, грн. (5.15)
Рі, грн. (5.17)