загрузка...
 
2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження
Повернутись до змісту

2.2. Програмно-методологічні питання статистичного спостереження

 

Розробка програмно-методологічних питань плану спосте­реження полягає в науково-практичному обґрунтуванні та визна­ченні суті явища, умов його формування та прояву. Крім того, добирається система ознак, що характеризують явище, враховується можливість їх кількісної обробки та перевірки на точність.

Комплекс програмно-методологічних питань може бути пода­ний у послідовності їх виникнення та розв’язування.

Мета спостереження — здобути статистичні дані, які є підґрунтям для узагальненої характеристики стану та розвитку явища чи процесу з визначенням відповідної закономірності.

Кінцевою метою спостереження є підготовка управлінських рішень та впровадження відповідних заходів.

Мета спостереження визначає його об’єкт. Об’єкт спосте­реження — це сукупність явищ, що підлягають обстеженню. Чі­тке визначення суті та меж об’єкту дозволяє запобігти розбіжно­стям у тлумаченні результатів обстеження. Для цього застосовуються цензи. Ценз - це набір кількісних обмежуваль­них ознак.

Об’єкт спостереження як сукупність складається з окремих елементів — одиниць сукупності. Одиниця сукупності — це первинний елемент об’єкта, що є носієм ознак, які підлягають реєстрації. Під час перепису населення одиницею сукупності є ко­жна людина, у разі реєстрації проданих на біржі нерухомості об’єктів — кожна продана квартира. Проте не кожна одиниця су­купності може надати про себе інформацію. Тому в ході обсте­ження виокремлюють одиницю спостереження. Одиниця спо­стереження — це первинна одиниця, від якої дістають інформацію. Так, під час перепису населення одиницею спосте­реження є домогосподарство, а також кожний його член. Коли йдеться про реєстрацію проданих на біржах нерухомості квартир, одиницею спостереження є біржа. Отже, одиниця сукупності та одиниця спостереження можуть збігатися (як, зокрема, під час перепису). І відповідних прикладів існує чимало: у бюджетних обстеженнях господарств такими одиницями є домашні госпо­дарства, під час вивчення громадської думки населення — кож­ний респондент — людина, яка висловлює свою думку.

Визначивши носії ознак і джерела інформації, складають про­граму спостереження. Програма спостереження — це перелік запитань, на які потрібно дістати відповіді в результаті спосте­реження. Зміст та кількість запитань формують згідно з метою спостереження і реальними можливостями його проведення (гро­шовими, трудовими витратами та терміном реєстрації). Склада­ють такий перелік запитань, який на підставі щонайменшої кіль­кості залучених даних дає якнайбільше інформації. Цього можна досягти завдяки системному підходу. Запитання слід добирати так, щоб кожне мало самостійне призначення і водночас у комбі­нації з рештою запитань давало додаткову суміжну та побічну інформацію. Використовуючи блоки взаємозалежних узгоджених запитань, можна дослідити також внутрішні зв’язки об’єкта дослідження. Далі ці запитання деталізують, щоб сформувати набір ознак, які характеризують зазначений об’єкт обстеження та його одиниці.

Головними вимогами щодо подання ознак є простота формулювань, чітке тлумачення і однозначність. Так, під час перепису населення запитання про шлюбний стан особи потрібно поставити точніше, а саме: замість “перебування у шлюбі” має бути “перебування в зареєстрованому шлюбі”. Це допоможе уникнути значних розбіжностей між даними поточного обліку і фактични­ми через незбіг кількості фактичних і юридичних шлюбів. Оскільки ознаки за формою вираження можуть бути не лише кількісними, а й атрибутивними, то в разі добору шкали вимірювання перевагу слід надати не лише більш інформативним ознакам (номінальній шкалі), а й ознакам із ширшими можливостями статистичної обробки (порядковій та метричній шкалам). На підставі сформованого переліку ознак розробляють статистичний інструментарій. Статистичний інструментарій — це набір статистичних формулярів, а також інструкцій і роз’яснень щодо проведення статистичного спостереження, реєстрації даних.

Статистичний формуляр — це обліковий документ єдиного зразка, що містить адресну характеристику об’єкта спостережен­ня та статистичні дані про нього. Статистичними формулярами є звіти, переписні та опитувальні листки, бланки документів, анкети.

Деякі формуляри містять також коротку інструкцію щодо їх заповнення. До інших інструкція додається як окремий документ, де роз’яснюється порядок реєстрації даних, розтлумачується зміст окремих запитань або відповідей. Проте чим вдаліше фор­мулюються запитання та ознаки, тим менше роз’яснень вони по­требують. Складаючи анкети, застосовують запитання закритого, напівзакритого та відкритого типу. До закритого типу належать запитання, до яких додається повний набір відповідей, а респон­дентові пропонується лише вибрати потрібні. Іноді кількість мож­ливих відповідей обмежується (не більше або не менше як дві-три відповіді). Наприклад, студентам економічної спрямованості під час опитування пропонувалося запитання: “Який характер роботи Вас приваблює?” (дайте не більш як дві відповіді).

1. Спокійний, ритмічний.

2. Творчий, аналітичний.

3. Такий, що потребує ділового спілкування.

4. Сприяє просуванню по службі.

Запитання напівзакритого типу містять перелік готових від­повідей, а також вільний рядок для самовизначення.

Скажімо, в анкеті, що з’ясовує якість національної телерекла­ми, пропонується запитання: “Які негативні особливості прита­манні національній телерекламі?”.

1. Однотипність виражальних засобів.

2. Недостатня художність.

3. Примітивність змісту.

4. Невиразність ефектів.

5. Інше ____________ (впишіть).

Запитання відкритого типу передбачають, що опитуваний самостійно формулює відповідь. До таких належить, наприклад, запитання: “Які відеокліпи Вам подобаються?”

Зрозуміло, що в разі організації масових анкетних обстежень доцільно пропонувати запитання закритого та напівзакритого ти­пу. Вони дають змогу, по-перше, діставати адекватні відповіді, а по-друге, — формалізувати, нагромаджувати та кількісно їх об­робляти. Причому перевагу мають напівзакриті запитання, що передбачають не лише чіткі відповіді, а й дають змогу респон­дентові вільно висловити власну думку.

Зауважимо, що статистичний інструментарій забезпечує не лише вхідну, а й вихідну частину інформаційної бази спостереження. Тобто, визначаючи ознаки, складаючи блоки запитань одночасно готують макети вихідних таблиць, де немає цифрової інформації. За макетами таблиць одразу можна визначити, на скільки кожне запитання (ознака) узгоджується з іншими, передбачити, як “працюватиме” те чи інше запитання (ознака), вилучити малоінформативні запитання, обґрунтувати методику подальшої статистичної обробки решти запитань.

Програма спостереження передбачає також визначення виду та способу реєстрації даних. Здебільшого вид і спосіб спостереження залежать від його мети, суті об’єкта спостереження, обсягу та ступеня точності очікуваних результатів. Важливими для: обстеження є його фінансове та трудове забезпечення, а також фактор часу.

Неодмінною умовою програм спостереження є наступність їх змісту, одиниць спостереження, методик обчислення. Це потрібно для порівняння результатів спостереження в часі та просторі. Наприклад, програми переписів населення останніх десятиліть мають однаковий зміст за головними соціально-демографічними показниками, тоді як у програмі нового перепису населення України одиницю спостереження змінено, щоб результати перепису стали порівнянними з міжнародними показниками.

Готуючи статистичне спостереження, слід забезпечити точність даних реєстрації. Точність результатів досягається завдяки застосуванню, з одного боку, системи контролю, а з іншого — ретельно відпрацьованого механізму збирання даних і практичного досвіду в цій роботі. Такий досвід формується під час пробних, так званих пілотних обстежень — невеликих за обсягом, що мають на меті випробувати, уточнити програму спостереження, підвищити якість опрацювання організаційних питань.

Отже, підготовка спостереження потребує вирішення не лише програмно-методологічних, а й суто практичних (організаційних) питань.

 



загрузка...