загрузка...
 
2.6.4. Управління процесом вирішення завдань посадовими особами
Повернутись до змісту

2.6.4. Управління процесом вирішення завдань посадовими особами

 

Управління процесом вирішення завдань роботи з охорони  праці  посадовими особами здійснюється шляхом послідовного виконання наступних основних функцій управління охороною праці;

прогнозування і планування робіт з охорони праці;

організація функціонування РСУОП;

мотивація, оперативне керівництво та координація роботи з охорони праці;

нагляд і контроль, облік та аналіз функціонування РСУОП.

Прогнозування і планування робіт з охорони праці.

Органи управління охороною праці обласних держадміністрацій та інших місцевих органів виконавчої влади забезпечують:

прогнозування можливих ризиків, динаміки травматизму та профзахворювань в регіоні;

проведення прогнозних оцінок потреби в нормативно-правових, організаційно-управлінських, матеріально-технічних, фінансових, кадрових, інформаційних та наукових ресурсах для підвищення рівня охорони праці на підприємствах регіону;

визначення потреб регіону в сучасних засобах колективного та індивідуального захисту;

визначення заходів щодо підвищення безпеки засобів виробництва на підприємствах регіону та забезпечення їх відповідності державним нормативним актам;

планують заходи щодо надання допомоги підприємствам у проведенні сертифікації устаткування те технологічних процесів, атестації робочих місць на їх відповідність Гігієнічній класифікації умов праці, а також у забезпеченні підприємств засобами колективного та індивідуального захисту тощо.

Обласні державні адміністрації:

здійснюють розробку регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, а також угод, що укладаються з профспілками;

погоджують плани робіт з охорони праці районних держадміністрацій  та плани навчання з питань охорони праці, яке здійснюють районні навчально-методичні центри;

затверджують плани робіт, що виконуються спеціалістами служб охорони праці.

У першу чергу, обласні державні адміністрації розробляють на наступні три роки свої, обласні програми щодо заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Метою цих програм є здійснення заходів, які б сприяли вирішенню питань організаційного, нормативно-правового, матеріально-технічного, фінансово-економічного, наукового та кадрового забезпечення робіт у галузі охорони праці, запобіганню нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям та пожежам.

Кожна з обласних програм повинна включати у себе наступні розділи:

Організаційні заходи.

Забезпечення працюючих засобами колективного і індивідуального захисту та засобами контролю.

Навчання і поширення досвіду з питань охорони праці.

Інформаційне забезпечення охорони праці.

Пріоритетні напрямки наукових досліджень та розробок в галузі безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Нормативно-правове забезпечення охорони праці.

Міжнародне співробітництво в галузі охорон  праці.

Фінансування обласної програми.

Обласна програма повинна також включати у себе  пропозиції Ради об’єднання профспілок області, територіального управління спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці, райдержадміністрації, органів самоврядування, підприємств, установ та організацій області і затверджується розпорядженням голови обласної державної адміністрації.

Після затвердження обласної програми в місячний термін за участю профспілкових організацій повинні бути розроблені та затверджені відповідні районні, міські та інші регіональні програми заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на наступні роки, копії яких надаються відділу з питань охорони праці облдержадміністрації.

Обласне фінансове управління повинно врахувати в обласному бюджеті видатки на фінансування заходів, визначених обласною програмою.

Районні державні адміністрації:

здійснюють розробку і затвердження планів та програм з питань поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища у районі;

погоджують плани робіт з питань охорони праці виконкомів міських, селищних та сільських рад;

затверджують інші плани робіт з питань охорони праці.

Виконкоми міських, селищних та сільських рад:

розробляють та затверджують відповідні плани і програми щодо  заходів з питань поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

затверджують інші плани робіт з охорони праці.

Також районні державні адміністрації та міськвиконкоми за результатами попереднього року виконання обласної програми щодо заходів поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, аналізують стан охорон праці на підприємствах, розглядають ці питання на нарадах з безпеки життєдіяльності населення, притягують до відповідальності керівників і посадових осіб, які не вжили заходів для забезпечення виконання відповідних програм щодо створення безпечних умов праці на виробництві, запобігання травматизму, профзахворювань, аварій та пожеж.

у районних і міських бюджетах повинно бути передбачено виділення коштів для фінансування заходів регіональних програм з охорони праці.

У цілому фінансування заходів, передбачених регіональними програмами поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, здійснюється за рахунок коштів територіальних фондів державного соціального страхування від нещасних випадків, а також бюджетів області, районів, міст.

Регіональні програми і плани робіт із охорони  праці повинні мати чітку цільову спрямованість на зменшення рівня травматизму, профзахворювань, аварій та пожеж.

Довгострокові програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці виробничого середовища, які розробляються обласними і районними державними адміністраціями, міськвиконкомами, повинні передбачати забезпечення підприємств нормативними актами з охорони праці та методичною документацією щодо здійснення та впровадження у виробництво науково-дослідних, проектно-конструкторських робіт, впровадження у виробництво більш ефективних засобів колективного та індивідуального захисту, приладів та систем контролю, впровадження автоматизованих систем попередження аварій, пожеж, нещасних випадків на виробництві, створення спеціальних технічних засобів для  механізації важких, небезпечних та шкідливих робіт, а також щодо організації випуску знаків безпеки, попереджувальних плакатів, надання допомоги підприємствам, установам та організаціям у забезпеченні працюючих спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального захисту тощо, відповідно до "Переліку заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог або підвищення існуючого рівня охорони праці на виробництві". Такі програми повинні обов’язково узгоджуватись з територіальними управліннями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Організація функціонування РСУОП.

Обласні державні адміністрації.

Створюють:

ради з питань безпечної життєдіяльності населення;

відділи з питань охорони праці;

обласні Фонди соціального страхування від нещасних випадків;

обласні навчально-методичні центри з питань охорони праці.

Визначають:

обов’язки посадових осіб обласних державних адміністрацій та керівників підприємств, з якими укладаються контракти, щодо питань охорони праці;

порядок взаємодії своїх структурних підрозділів.

Районні державні адміністрації.

Створюють:

раду (комісію) з питань безпечної життєдіяльності населення;

службу охорони праці;

районне відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків;

районні навчально-методичні центри з питань охорони праці.

Визначають:

посадові обов’язки з питань охорони праці державних службовців та керівників підприємств, з якими укладені контракти;

порядок взаємодії своїх структурних підрозділів.

Виконавчі комітети міських рад (для міст обласного підпорядкування).

Створюють:

служби охорони праці;

міські відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Визначають обов’язки з питань охорони праці посадових осіб виконкому та керівників підприємств, з якими укладені контракти.

Виконавчі комітети міських, селищних та сільських Рад залучають до співпраці спеціалістів асоціації з питань охорони праці, затверджують повноваження позаштатних спеціалістів з охорони праці та  координують роботи, які здійснюють районні держадміністрації.

Мотивація, оперативне керівництво і координація роботи з охорони праці.

Обласні та районні держадміністрації, виконавчі комітети міських, селищних та сільських Рад з метою своєчасної реалізації регіональних програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, угод с профспілками, перспективних, річних і оперативних планів, заходів щодо виконання вимог нормативно-правових актів з охорони праці здійснюють відповідну мотивацію (стимулювання) трудових колективів, підлеглих посадових осіб та конкретних виконавців шляхом застосування організаційно-розпорядчих, соціально-психологічних та економічних методів управління.

Організаційно-розпорядчі методи (накази, розпорядження, вказівки, зауваження) спрямовуються на застосування таких важливих мотивів трудової діяльності, як почуття обов’язку і відповідальності. Кожна посадова особа на всіх рівнях управління повинна постійно впливати на підлеглих з метою якісного виконання ними вимог охорони праці, при цьому  вона також повинна забезпечувати оперативне керівництво та координацію цієї діяльності. Таким чином, кожній посадовій особі необхідно:

складати оперативні (місячні, квартальні) плани заходів та конкретні доручення щодо виконання оперативних, річних та перспективних планів роботи з охорони праці;

організовувати виконання планів і конкретних доручень, приписів служби охорони праці та інспекторів;

організовувати поточний контроль і координацію ходу робіт з питань охорони праці;

здійснювати поточний аналіз цієї діяльності;

негайно втручатися в хід робіт при виявленні порушень вимог інструкцій, норм та правил охорони праці, порушень термінів виконання робіт;

проводити оперативні наради, видавати накази, розпорядження, вказівки з питань охорони праці;

проводити інструктажі та роз’яснювальну  роботу, в тому числі роз’яснення підлеглим посадовим особам і працівникам їх обов’язки, права та відповідальність з питань охорони праці;

залучати до управління охороною праці трудовий колектив.

Оперативні заходи та конкретні доручення фіксуються у відповідних журналах оперативного адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці з перевіркою результатів виконання на місці.

Соціально-психологічні методи управління спрямовуються на створення у підлеглих працівників мотивації на необхідність виконання вимог охорони праці, безпечної поведінки у виробничому середовищі та виконання безпечних прийомів праці шляхом:

повсякденного виховання у працівників самосвідомості безпеки праці і поведінки;

виховання у підлеглих звички перед початком будь-якої роботи проводити самоконтроль достатності знань щодо безпечних методів та прийомів праці, послідовності трудових операцій згідно з технологічними інструкціями;

проведення інструктажів, навчання і пропаганди охорони праці із застосуванням активних методів навчання;

доведення особистим прикладом поважного ставлення до питань охорони праці і виконання відповідних правил, норм, інструкцій;

створення відповідного психологічного клімату в трудових колективах, непримиренного, вимогливого ставлення до будь-яких порушень правил, норм і інструкцій з охорони праці.

Економічні методи управління щодо мотивації роботи з охорони праці засновані на:

 відшкодуванні шкоди потерпілим або їх сім’ям;

штрафних санкціях;

диференціації страхових тарифів в залежності від рівня ризику робіт згідно із Законом України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, яки спричинили втрату працездатності".

Штрафні санкції накладаються (Постанова Кабінету Міністрів України від 17.09.93 р. №754 та ін.) за порушення законодавства та інших нормативних документів в розмірі від 0,5 % до 3 % місячного фонду заробітної плати підприємства. Крім того, у разі нещасного випадку, згідно з діючим Положенням, на посадові особи відповідними структурами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці також накладаються штрафи, як і у випадку невиконання умов колективного договору згідно з Законом про адміністративні правопорушення.

Нагляд і контроль, облік та аналіз функціонування РСУОП.

Обласні та районні державні адміністрації:

здійснюють державний нагляд та відомчий контроль за станом охорони праці, в першу чергу, на підприємствах, які належать до сфери їх управління та на підприємствах недержавних форм власності, відділ з питань охорони праці облдержадміністрації спільно з інспекторами спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці та іншими інспекціями щодо стану охорони праці в районах, містах області та на підприємствах складають графіки перевірок;

 голови обласних держадміністрацій (заступники голів) один раз на рік заслуховують звіти голів (заступників голів) районних держадміністрацій про стан охорони праці в районах;

керівники галузевих відділів та управлінь обласних держадміністрацій один раз на шість місяців заслуховують звіти про роботу керівників відділів та управлінь районних держадміністрацій;

керівники відділів з питань охорони праці обласних держадміністрацій щоквартально проводять наради з керівниками служб охорони праці районних держадміністрацій та міських виконкомів рад обласного підпорядкування і один раз у півріччя з керівниками галузевих відділів та управлінь обласних держадміністрацій;

голови районних держадміністрацій один раз у шість місяців проводять наради з головами виконкомів міських, селищних та сільських рад з питань охорони праці;

керівники галузевих відділів та управлінь районних держадміністрацій один раз у шість місяців організовують відомчі перевірки стану умов та безпеки праці на підприємствах регіонів і на підставі отриманих матеріалів проводять наради за участю власників підприємств та служб охорони праці;

керівники служб охорони праці районних держадміністрацій щомісяця проводять наради з керівниками асоціацій з охорони праці, створених при міських, селищних та сільських виконкомах рад, та щоквартально проводять наради з питань охорони праці з керівниками галузевих відділів та управлінь районних держадміністрацій;

не рідше одного разу в квартал заслуховують звіти керівників підприємств про дієвість СУОП і, в першу чергу, тих, на підприємствах яких допущено зростання травматизму, професійних захворювань аварій та пожеж.

Виконавчі комітети міських, селищних та сільських рад:

здійснюють відомчий контроль за станом охорони праці на підприємствах свого регіону із залученням спеціалістів з охорони праці;

не рідше одного разу в квартал заслуховують звіти про дієвість СУОП керівників тих підприємств, на яких за цей період мали місце смертельні нещасні випадки, аварії та пожежі.

Профспілкові органи та організації здійснюють громадський контроль на підприємствах, де працюють члени їх профспілок.

Голови обласної, районної, міської, селищної та сільської виконавчої влади і органів самоврядування постійно тримають на контролі питання охорони праці та безпеки життєдіяльності населення.

Голови відповідних адміністративно-територіальних одиниць щорічно звітують у комісії з безпечної життєдіяльності населення про стан охорони праці в області, районі, місті, селищі та селі, і у разі збільшення виробничого травматизму в області, районі, місті, селищі та селі ставиться питання про можливість перебування цих керівників на своїх посадах.

Уповноваженні трудових колективів з охорони праці, профспілкові органи і робітники підприємств повинні не тільки активно впливати на виконання заходів, правил і норм з боку власників та керівників підприємств, а і одночасно контролювати та попереджувати порушення норм, правил та інструкцій з охорони праці з боку працівників.

Облік умов та безпеки праці в областях здійснюється:

обласними управліннями статистики за встановленими формами 1-ПВ, 23-ТН, 1-ППО, 1-ДТП та ін.;

обласними санітарно-епідеміологічними службами Міністерства охорони здоров’я на підставі карток за формою №389-9-86;

Зведені звіти за встановленою формою надаються відділам охорони праці відповідних обласних державних адміністрацій. У свою чергу, відділи охорони здоров’я обласних державних адміністрацій подають зведений звіт за формою 1-УБ у спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці.

Облік умов та безпеки праці в районах здійснюється:

районними відділами статистики за встановленими формами;

районними санітарно-епідеміологічними службами на підставі карток за формою № 389-9-86.

Зведені звіти за встановленою формою подаються до служб охорони праці відповідних районних державних адміністрацій. В свою чергу, відділи охорони здоров’я районних державних адміністрацій подають зведений звіт за формою 1-УБ відділам охорони праці відповідних обласних державних адміністрацій.

Аналіз та оцінка стану умов та безпеки праці забезпечують відділи та служби охорони праці обласних та районних державних адміністрацій, виконкомів міських, селищних та сільських рад.

Основою для аналізу та оцінки показників стану умов та безпеки праці є "Єдина державна система показників умов і безпеки праці", дані про травматизм на виробництві та професійні захворювання, пожежі, аварії тощо.

Основними показниками ефективного функціонування РСУОП на всіх рівнях є:

рівень виробничого травматизму;

рівень профзахворювань;

рівень захворювань, пов’язаних з умовами праці;

загальна кількість працюючих у незадовільних умовах праці;

загальна кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;

загальна кількість технологічних процесів, що не відповідають вимогам нормативних актів про охорону праці;

загальна кількість аварійних будівель та споруд;

забезпеченість працюючих засобами індивідуального захисту;

забезпеченість працюючих санітарно-побутовими приміщеннями;

загальні витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища;

витрати на повне відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань,  або витрати на соціальне страхування  від нещасних випадків та профзахворювань;

витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

Результати аналізу та оцінки стану умов і безпеки праці використовуються керівництвом адміністративно-територіальної одиниці  для планування на наступний рік заходів щодо поліпшення стану у сфері охорони праці на відповідній території.

 



загрузка...