загрузка...
 
Розділ 4. РОЗВИТОК ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ МОП Рекомендації МОП щодо побудови та впровадження сучасних систем управління охороною праці на виробництві
Повернутись до змісту

Розділ 4. РОЗВИТОК ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В УКРАЇНІ З УРАХУВАННЯМ ВИМОГ МОП Рекомендації МОП щодо побудови та впровадження сучасних систем управління охороною праці на виробництві

 

За час свого існування з 1919 року МОП, до якої входить 175 держав-членів, розробила та прийняла велику кількість міжнародних Конвенцій і супровідних Рекомендацій, а також Кодексів правил безпеки й технічних рекомендацій із більшості аспектів сфери охорони праці, в яких визначені  принципи, зобов'язання, обов'язки і права, погоджені з точки зору представників усіх трьох сторін соціально-трудових відносин.

Рекомендації МОП щодо побудови та впровадження сучасних систем управління охороною праці (СУОП) викладені у "Керівництві з систем управління охороною праці" МОП-СУОП 2001/ILO-OSH 2001 (Міжнародне бюро праці, м. Женева).

Керівництво було підготовлено на основі широкомасштабного підходу за участю МОП, представників трьох сторін соціально-трудових відносин, котрі входять до неї, та інших зацікавлених сторін. Його засновано на визнаних в усьому світі принципах охорони праці, визначених відповідними міжнародними трудовими стандартами. Внаслідок цього воно є унікальним і могутнім інструментом розвитку стабільно підтримуваної культури забезпечення безпеки на підприємствах і за їх межами. Безумовно, що воно повинно принести користь усім: працівникам, роботодавцям, системам забезпечення безпеки й охорони здоров'я та охорони навколишнього середовища.

У даному Керівництві (Guidelines) використовуються наступні терміни та визначення:

Аудит (аиdit - перевірка): систематичний, незалежний і задокументований процес одержання й об'єктивної оцінки даних для визначення ступеня дотримання встановлених критеріїв. Термін не обов'язково означає незалежний зовнішній аудит (проведений сторонніми  аудиторами).

Діяльний моніторинг (active monitoring - енергійно діюче спостереження): поточна діяльність з перевірки того, чи відповідають заходи з попередження та регулювання небезпек і ризиків, а також ті, що стосуються функціонування СУОП встановленим критеріям.

Інцидент (incident - неприємна пригода, ситуація, подія, випадок): -небезпечна пригода, пов'язана з роботою чи та, яка сталася в процесі роботи, але не призвела до травмування.

Комітет з охорони праці (safety and health committee - комітет з безпеки та здоров'я): комітет, до складу якого входять представники роботодавців та працівників з охорони праці, створений і функціонуючий на рівні організації відповідно до національних законів, правил і практики.

Компетентні особи (competent person): особа, котра володіє необхідною підготовкою і достатніми знаннями, вміннями та досвідом для виконання конкретної роботи.

Компетентна установа (competent institution): державний чи інший орган, що володіє повноваженнями з визначення національної політики, розробки національних основ СУОП в організаціях і формулювання відповідних посібників.

Спостереження за здоров'ям працівників (workers’ health surveillance): загальний термін, який охоплює процедури й обстеження з оцінки стану здоров'я працівників для виявлення та ідентифікації відхилень від норми. Результати спостереження повинні використовуватися для захисту й оздоровлення окремих працівників, колективного здоров'я сукупності працівників, котрі зазнають впливу шкідливих виробничих факторів. Процедури оцінки стану здоров'я можуть включати медичні огляди, біологічний моніторинг, рентгенологічні обстеження, опитування чи аналіз даних про стан здоров'я, але ні в якому разі  не обмежуватися тільки ними.

Спостереження за виробничим середовищем (surveillance of the working environment): загальний термін, який включає ідентифікацію й оцінку таких факторів навколишнього середовища, що можуть впливати на здоров'я працівників.

Охоплює оцінки санітарно-гігієнічних умов праці, факторів організації праці, які можуть представляти ризик для здоров'я працівників, засоби колективного й індивідуального захисту, вплив на робітників небезпечних і шкідливих речовин та системи захисту від них, розроблені для їх усунення та зниження. З позицій забезпечення здоров'я працівників, спостереження за виробничим середовищем може бути проведене стосовно (але не обмежуватися тільки ними) проблем ергономіки, профілактики нещасних випадків і захворювань, гігієни, організації праці та соціально-психологічних факторів на робочих місцях.

Безупинне вдосконалювання (continual improvement): ітераційно повторюваний процес підвищення ефективності СУОП, спрямований на поліпшення діяльності у сфері охорони праці загалом.

Небезпека (hazard): фактор, здатний заподіяти травму чи шкоду здоров'ю людини.

Організація (organization): компанія, фірма, проект, підприємство, установа, завод, фабрика, об'єднання, орган влади, суспільний інститут чи асоціація тощо або частини, які входять чи не входять до їх складу з різними формами власності, що мають власні функції та управління.

В організаціях, які мають більше одного структурного підрозділу, окремо взятий структурний підрозділ також може бути визначений як організація.

Оцінка небезпек (hazard assessment): систематичне оцінювання небезпек.

Оцінка ризику (risk assessment): процес оцінювання ризиків щодо безпеки та здоров'я працюючих, який пов'язаний з впливом небезпек на виробництві.

Підрядчик (contractor): особа чи організація, що надає послуги роботодавцю на його виробничій дільниці відповідно до погоджених технічних вимог, термінів та умов.

Представники працівників (workers’ representative): відповідно до Конвенції про представників працівників (1971, №135), будь-яка особа, визнана такою виходячи з національного законодавства й практики, наприклад:

(а) представники професійних союзів, призначені чи обрані останніми або їх членами;

(б) виборні представники, які вільно обрані працівниками (організації) відповідно до вимог національних законів чи правил або колективних договорів, і чиї функції не включають діяльність, яка визнана у відповідній країні як виняткова прерогатива професійних союзів.

Представники працівників з охорони праці (workers’ safety and health representative): представники працівників, обрані чи призначені відповідно до національних законів, правил або практики, з метою представляти інтереси працівників з питань охорони праці на виробництві.

Працівник (worker): будь-яка особа, котра постійно чи тимчасово виконує  роботу за наймом.

З метою забезпечення належної участі працівників у роботі та функціонувані СУОП, працівники та їх представники (workers and their representatives) в обов’язковому порядку повинні залучатися до відповідних консультацій з питань охорони праці.

Роботодавець (employer): будь-яка фізична чи юридична особа, котра використовує роботу за наймом одного чи більше працівників.

Робоча зона (worksite - місцезнаходження роботи): фізична зона, в якій працівникам необхідно знаходитися чи пересуватися для виконання своїх виробничих функцій.

Реагуючий моніторинг (reactive monitoring): перевірка того, що недоліки в заходах щодо запобігання та захисту працюючих від впливу небезпек і ризиків, а також щодо функціонування СУОП, які виявилися в результаті травми, погіршення здоров'я, хвороби або інциденту, визначено й усунено.

Ризик (risk): поєднання ймовірності настання небезпечної події та тяжкості травми або шкоди для людського здоров'я, викликаних ними.

Пов'язані з роботою травми, погіршення здоров'я і хвороби (work-related injuries, ill health and diseases): результати негативного впливу на здоров'я, спричинені впливом хімічних, біологічних, фізичних, організаційно-виробничих і соціально-психологічних факторів на роботі.

Система управління охороною праці - СУОП (OSH management system): набір взаємозалежних та взаємодіючих між собою елементів, які встановлюють політику й цілі з охорони праці та їх досягнення.

Позитивний вплив впровадження Систем управління охороною праці (СУОП) на рівні організації як на зниження небезпек і ризиків, так і на продуктивність праці, у даний час визнано урядами держав-членів МОП, роботодавцями та працівниками.

Дане Керівництво з СУОП розроблено МОП відповідно до загальновизнаних міжнародних принципів, визначеними представниками трьох сторін соціально-трудових відносин МОП. Цей тристоронній підхід забезпечує силу, гнучкість і належну основу для розвитку стабільної культури безпеки в організації.

Практичні рекомендації даного Керівництва призначені для використання всіма, хто несе зобов'язання та відповідальність за управління охороною праці. Вони не є юридично обов'язковими і не спрямовані на те, щоб замінити національні закони, правила чи прийняті стандарти, а їх застосування не вимагає сертифікації.

МОП розробила дане Керівництво як практичний інструмент сприяння організаціям і компетентним установам у здійсненні безупинного удосконалювання їх діяльності у сфері охорони праці. Воно повинно сприяти захисту працівників від небезпек і  виключенню пов'язаних з роботою травм, погіршень здоров'я, хвороб, інцидентів і смертей.

На національному рівні Керівництво повинно:

використовуватися для встановлення національних основ СУОП, за можливістю, підкріплених національними законами та правилами;

служити провідними вказівками для розвитку добровільних заходів щодо посилення відповідності з нормами та правилами, які приводять до безупинного удосконалення діяльності з охорони праці;

служити провідними вказівками для розвитку національних і спеціальних Керівництв з СУОП для належного задоволення практичних потреб організацій відповідно до їх розміру та характеру діяльності.

На рівні організації Керівництво призначене:

служити провідними вказівками з інтеграції елементів СУОП в організації як складової частини загальної політики й управлінських заходів;

спонукати всіх членів організації, зокрема, роботодавців, власників, управлінського персоналу, працівників та їх представників до використання належних принципів і методів управління у сфері охорони праці для безупинного удосконалення функціонування СУОП.

 



загрузка...