Коваленко Катерина Олександрівна Про випадок ускладнення противірусної терапії у хворого на хронічний вірусний гепатит С
Буринська центральна районна лікарня ім. професора М.П. Новаченка, м. Буринь
Основна частина.
Хворий С., 1975 року народження, мешканець м. Буринь, слюсар КВП. Проживає з матір’ю, не одружений. За характером сенситивний, емоційно-лабільний. На обліку в кабінеті інфекційних захворювань з 2010 року з приводу хронічного вірусного гепатиту С, фаза реплікації, РНК HCV+, 3 генотип, 1,4?107Мо/мл. Білірубін 11,3 мкмоль/л (непрямий), АлАТ 3,1 млмоль/л, АсАТ 2,1 млмоль/л, тимолова проба 0,8 SH, протромбіновий індекс 61 %, глюкоза крові 4,47 млмоль/л; клінічний аналіз крові: Л 4,3?109/л, еритр. 4,8?1012/л, гемоглобін 150 г/л, тромбоцити 20,4?109/л, моноцити 7 %, еозинофіли 1 %, лімфоцити 26 %, сегменти 62 %, палички 4 %, ШОЕ 8 мм/год. УЗД: печінка збільшена, ПЗР правої часики 138 мм, лівої - 78 мм, форма звичайна, структура однорідна, ехогенність звичайна, ехопровідність дистальних відділів збережена, внутрішньопечінкові судини не змінені, внутрішньопечінкові протоки не змінені, холедох не розширений, 3 мм, воротна вена не змінена, 9 мм; селезінка не збільшена, структура однорідна, судини не змінені, вена селезінки не розширена, 8 мм.
30.03.2011 року госпіталізований у СОІКЛ, де розпочата противірусна терапія: альверон 3 млн од. підшкірно 1 місяць, потім за схемою рибарин 2 капсули 2 рази на день. Прихильність хворого до лікування висока. На першому місяці лікування відмічався підйом температури до 37,6 0С, зниження рівня гемоглобіну до 102 г/л.
На 5-у місяці прийому противірусної терапії хворий став апатичний, скаржився на безсоння, поганий настрій, відмовлявся від їжі.
12.08.2011 року госпіталізований у СОІКЛ, де проведено лікування: розчин Рінгера, реосорбілакт, рибоксин, глутаргін, вітамін С. При обстеженні: білірубін загальний 16 мкмоль/л, прямий білірубін 5,9 мкмоль/л, АлАТ 19 од/л, АсАТ 31 од/л, ГГТ 9 од/л, протромбіновий індекс 90 %; аналіз крові клінічний – лейкоцити 3,6?109/л, гемоглобін 98 г/л, еритроцити 3,41?1012/л.
15.08.2011 року хворий переведений у СОПНД, де встановлено діагноз: органічний астенічний розлад.
Психічний статус у хворого був такий: у свідомості, контакт дещо затруднений, продуктивної психосоматики не виявлено, не хоче розмовляти, більшу частину часу проводить у ліжку, критичні здібності значно ослаблені. Проведено лікування: реосорбілакт, глюкоза, інсулін дрібними дозами.
12.09.2011 року хворий виписаний додому. Проте психічний стан хворого продовжував погіршуватися: повністю відмовився від їжі, не розмовляв, відмовився від прийому антидепресантів, госпіталізації в психоневрологічний диспансер. Схуд на 20 кг, втратив можливість самостійно пересуватись.
У зв’язку з загрозою для власного здоров’я та життя, був примусово госпіталізований в РОПНД, де встановлено діагноз: гострий поліморфний психотичний розлад із симптомами шизофренії та депресивним синдромом. Після проведеного протягом місяця лікування стан хворого покращився, набрав 10 кг маси тіла, повністю адекватний, знаходиться під наглядом інфекціоніста та психіатра, РНК HCV негативна.