3.2.3. Методологічні принципи та методика визначення санітарних втрат серед постраждалого населення та прогнозування медико-санітарних наслідків землетрусів
3.2.3. Методологічні принципи та методика визначення санітарних втрат серед постраждалого населення та прогнозування медико-санітарних наслідків землетрусів
Санітарні втрати під час землетрусів виникають раптово та одночасно, у багатьох випадках їх кількість перевищує можливості територіальних закладів охорони здоров’я з надання постраждалим медичної допомоги за оптимальний термін для порятунку та збереження життя й здоров’я.
Розміри безповоротних та санітарних втрат можуть коливатися в широкому діапазоні залежно від таких умов: інтенсивності та площі осередку землетрусу, відстані від епіцентру, щільності населення, пори року і часу доби, раптовості виникнення, характеру забудови, організації пошуково-рятувальних робіт, підготовленості населення та низки інших факторів.
Майже завжди санітарні втрати перевищують незворотні. За даними джерел наукової інформації та власними спостереженнями авторів можна відзначити, що співвідношення між безповоротними й санітарними втратами становить 1/3 та залишається постійним під час землетрусів різної інтенсивності. За іншими відомостями це співвідношення в різних осередках землетрусу коливається від 1/0,34 до 1/15,3.
Визнано, що санітарні втрати формуються внаслідок:
- безпосереднього та опосередкованого (через характер загальної обстановки в осередку землетрусу) впливу на людей руйнування будівель та споруд;
- виникнення вторинних природних причин (зсувів, лавин, селів, повеней, цунамі тощо);
- виникнення вторинних причин, пов’язаних з діяльністю людини (пожеж при пошкодженні нафтосховищ, газопроводів, електричних мереж, руйнувань підприємств, що мають запаси хімічних та радіоактивних речовин);
- захворювань.
Величина та структура втрат унаслідок наведених причин залежать головним чином від: інтенсивності землетрусів, ступеня руйнувань будівель та споруд, характеру розміщення населення в момент землетрусу (відкрито на місцевості, у будівлях різних типів). На структуру травматичних ушкоджень впливає також положення людей в момент отримання травми (лежачи, стоячи).
Механізм ушкодження в результаті безпосереднього та опосередкованого впливу факторів, причиною яких є підземні поштовхи (струси ґрунту), можуть бути різними.
Деякі автори вважають, що десь близько 45,0% травм виникає внаслідок руйнування конструкцій будівель, які падають, а 55,0% – є наслідком неправильної поведінки людей (паніка, невміння сховатися, падіння з висоти та інше) під час виникнення НС.
Таблиця 3.10 Величина санітарних втрат населення на момент землетрусу, % до загальної чисельності населення при находженні в будівлях 60,0% мешканців
Інтенсивність землетрусу, бали
Характер втрат населення
Населені пункти
1-го типу
2-го типу
3-го типу
Всіх
типів
5
Загальні
0,11
0,11
0,11
0,11
Безповоротні
0
0
0
0
Санітарні
0,11
0,11
0,11
0,11
6
Загальні
2,08
2,11
2,02
2,07
Безповоротні
0
0
0
0
Санітарні
2,08
2,11
2,02
2,07
7
Загальні
8,10
9,34
15,54
10,99
Безповоротні
0,33
0,60
2,10
1,01
Санітарні
7,77
8,74
13,44
9,98
8
Загальні
18,43
19,43
23,04
20,30
Безповоротні
1,58
1,98
4,05
2,54
Санітарні
16,85
17,45
18,99
17,76
9
Загальні
39,30
39,56
37,38
38,75
Безповоротні
17,28
17,68
18,01
17,66
Санітарні
22,03
21,88
19,37
21,09
10
Загальні
47,67
48,75
50,80
49,08
Безповоротні
25,91
26,88
29,80
27,53
Санітарні
21,76
21,88
21,00
21,55
11
Загальні
53,98
54,44
55,10
54,51
Безповоротні
39,66
40,47
41,75
40,62
Санітарні
14,32
13,97
13,36
13,88
12
Загальні
56,29
56,64
58,10
57,01
Безповоротні
45,27
46,04
48,84
46,72
Санітарні
11,02
10,60
9,26
10,29
До населених пунктів 1-го типу належать великі міста, до 2-го типу – середні міста, 3-го типу – невеликі міста та інші населені пункти.
Аналіз та статистична обробка аналогічних даних, які належать до умов розміщення у будівлях іншої кількості мешканців, дозволили обґрунтувати систему показників, з допомогою яких можна прогнозувати санітарні втрати відповідно до будь-якої кількості населення, яке знаходиться у будівлях.
Таблиця 3.11 Коефіцієнти зростання (зменшення) величини санітарних втрат за зміни на 10,0% чисельності населення, яке знаходиться в момент землетрусу в будівлях
Інтен-сивність земле-трусу, бал
Коефіцієнти санітарних втрат*
загальних
безповоротних
санітарних
5
0,018
-
0,018
6
0,35
-
0,35
7
1,40; 1,60; 2,30**
0,06; 0,10; 0,33**
1,30; 1,50; 2,00**
8
3,10; 3,20; 3,60**
0,30; 0,30; 0,60**
2,80; 2,90; 3,00**
9
6,50
3,00
3,50
10
8,20
4,60
3,60
11
9,00
6,70
2,30
12
9,50
7,70
1,80
** – означає, що перше число – у містах 1-го типу,
друге – у містах 2-го типу,
третє – у населених пунктах 3-го типу.
Ураховуючи, що в більшості випадків наслідки землетрусів оцінюються насамперед величиною загальних та безповоротних втрат серед населення, зупинимося спочатку на цьому питанні.
Тенденція зростання санітарних втрат населення при збільшенні інтенсивності землетрусу, питомої ваги мешканців, які знаходилися у будівлях населених пунктів, забудованих несейсмостійкими будівлями, загальновідома. Отримані дані дозволяють її конкретизувати. Передусім з’ясувалося, що немає прямої залежності між інтенсивністю землетрусу та величиною загальних санітарних втрат, а також кількістю людей, які загинули.
Таблиця 3.12 Зміни величини загальних та безповоротних втрат населення при збільшенні інтенсивності землетрусу на 1 бал
Діапазон зміни інтенсивності землетрусу, бал
Коефіцієнт зміни величини
загальних втрат у населених пунктах
безповоротних втрат у населених пунктах
1-го типу
2-го типу
3-го типу
1-го типу
2-го типу
3-го типу
5-6
18,0
19,0
18,0
-
-
-
6-7
3,9
4,4
7,7
-
-
-
7-8
2,3
2,1
1,5
4,7
3,3
1,9
8-9
2,1
2,0
1,6
10,9
9,0
4,5
9-10
1,2
1,2
1,4
1,7
1,5
1,7
10-11
1,1
1,1
1,1
1,5
1,5
1,4
11-12
1,0
1,0
1,1
1,0
1,1
1,1
З наведених у таблиці даних видно, що при збільшенні інтенсивності землетрусу від 5 до 6 балів загальні втрати зростають у 18-19 разів, при сильніших землетрусах збільшення загальних втрат значно менше.
Таблиця 3.13 Динаміка санітарних втрат населення залежно від інтенсивності землетрусу й темпу рятувальних робіт
Інтенсивність землетрусу, бал
Санітарні втрати при терміні вилучення постраждалих з-під завалів, діб
3
6
10
8
99,8
99,7
99,6
9
97,0
96,0
94,0
10
95,0
93,0
87,0
11
86,0
82,0
68,0
12
78,0
73,0
53,0
Примітка. Санітарні втрати в момент землетрусу прийняті за 100.
З наведених у таблиці даних видно, що величина санітарних втрат залежить від інтенсивності землетрусу та термінів звільнення постраждалих з-під завалів.
Таблиця 3.14 Питома вага (середні показники) загиблих у момент землетрусу в загальних втратах населення, %
Інтенсивність землетрусу, бал
Населені пункти
1-го типу
2-го типу
3-го типу
Усіх типів
7
4,1
6,4
13,5
9,2
8
8,6
10,2
17,6
12,5
9
44,0
44,7
49,0
45,9
10
54,3
55,1
58,7
56,1
11
73,5
74,4
75,7
74,5
12
80,5
81,2
84,0
82,2
Для визначення санітарних втрат серед населення при розміщенні у будівлях іншої кількості мешканців наведені показники потрібно збільшити на коефіцієнт, який дорівнює діленню питомої ваги мешканців, які знаходяться у будівлях, на 10.
Таблиця 3.15 Розподіл санітарних втрат населення за ступенем тяжкості травми в момент землетрусу, %
Інтенсивність землетрусу, бал
Ступінь тяжкості травми
легкий
середній
тяжкий
5
100,0
-
-
6
87,83
8,11
4,06
7
75,87
14,09
10,04
8
74,88
14,56
10,56
9
36,74
29,69
33,58
10
32,24
30,68
37,08
11
26,88
28,92
44,20
12
22,07
25,65
52,28
Так, якщо у будівлях в момент землетрусу розміщено 50,0%, то показник таблиці 3.15 потрібно помножити на 5 (50/10). Необхідно враховувати, що з числа осіб, які опинилися під завалами, 50,0-55,0% гине в перші 3 доби.
Як бачимо, при землетрусах інтенсивністю до 8 балів виключно переважна частина постраждалих матиме легкі ураження. Зауважимо, що за інтенсивності землетрусу у 5 балів у деяких постраждалих можуть спостерігатися травми середнього та тяжкого ступенів.
Закономірно постає питання про зміну наведених показників з урахуванням темпу рятувальних робіт.
Таблиця 3.16 Порівняльний аналіз частоти тяжких травм у населення при землетрусах залежно від темпу рятувальних робіт у населених пунктах
Інтенсивність землетрусу, бал
Населені пункти
1-го та 2-го типів
3-го типів
термін вилучення з-під завалів, діб
до 6
до 10
до 6
до 10
9
94
94
92
92
10
92
95
88
90
11
83
88
74
84
12
78
87
67
76
Примітка. Число тяжких травм у момент землетрусу прийнято за 100.
З’ясувалося, що при 8-бальних землетрусах вони незначні і в оперативній роботі ними можна знехтувати, а при більш сильних стає наочнішим.
Основним фактором, який визначає величину санітарних втрат та питому вагу різного ступеня тяжкості ушкоджень, є інтенсивність землетрусу. Разом з тим залежність структури санітарних втрат від типів населених пунктів (у тому числі особливостей їх забудови) та характеру розміщення населення на момент землетрусу відносно невелика.
У наступній таблиці наведено структуру травматичних ушкоджень населення під час землетрусів з урахуванням як ізольованих, так й поєднаних пошкоджень.
Таблиця 3.17 Структура травматичних ушкоджень у населення під час землетрусів, % до всіх санітарних втрат
Локалізація та характер ушкоджень
Питома вага травм зазначеної локалізації та характеру під час землетрусу різної інтенсивності, бали
5
6
7
8
9
10
11
12
Голова
19,0
19,0
19,0
19,0
18,4
18,3
18,3
18,2
Грудна клітка
9,0
8,8
8,5
8,5
7,8
7,7
7,6
7,6
Живіт
1,0
1,0
1,0
1,0
1,0
1,0
1,0
1,0
Таз
4,0
4,4
4,7
4,8
5,9
6,0
6,1
6,2
Хребет
3,0
3,4
3,7
3,8
4,9
5,0
5,1
5,2
Кінцівки
56,0
54,6
53,3
53,2
49,2
48,8
48,5
48,2
Поєднані
8,0
8,8
9,8
9,7
12,8
13,2
13,4
13,6
Відомо, що в осіб, які постраждали внаслідок землетрусу, виникають різні психічні порушення. Обстановка катастрофи, гуркіт будівель, що руйнуються, хмари густого пилу, пожежі, велика кількість жертв, загибель рідних та близьких – увесь цей комплекс надзвичайно сильних психотравмуючих факторів зумовлює виникнення нервово-психічних порушень, здебільшого гострих реактивних станів переважно ступорозного характеру.
Одні автори відмічають, що приблизно у 20,0% постраждалих гострі реактивні стани після землетрусу швидко минають, у 70,0% – тривають від кількох годин до 2-3 діб, а у 10,0% – спостерігаються серйозні психічні порушення, що вимагають спеціальної медичної допомоги та лікування. За іншими даними, «ситуаційні реакції» під час землетрусів виявляються у більшості постраждалих (у середньому в 70,0-82,0%), реактивні психози – відносно рідко (1,0-5,0%).
Вищезазначене дозволило обґрунтувати нам єдині лікувально-евакуаційні показники постраждалих для визначеної інтенсивності землетрусу.
Таблиця 3.18 Потреба постраждалих під час землетрусу в лікувально-евакуаційних заходах, % до санітарних втрат
Показник
Інтенсивність землетрусу, бали
6
7-8
9-10
11-12
Комплексна протишокова терапія
3,0
6,0
16,0
18,0
Оперативні втручання
4,0
8,0
22,0
24,0
в т.ч. за невідкладними показниками
0,6
1,0
3,0
3,0
Транспортна іммобілізація
4,0
8,0
22,0
24,0
Новокаїнова блокада
2,0
5,0
13,0
14,0
Катетеризація сечового міхура
0,1
0,2
0,4
0,4
Пункція плевральної порожнини
0,02
0,05
0,1
0,1
Тимчасова госпіталізація внаслідок нетранспортабельності
3,0
7,0
18,0
20,0
З’ясувалося, що найбільша потреба у ЛЕЗ (в абсолютних показниках) спостерігається під час землетрусів інтенсивністю в 10 балів, при інтенсивності в 11 та 12 балів вона відповідно зменшується на 30,0 та 45,0%.
Велике значення мають показники потреби потерпілих у стаціонарному лікуванні. Залежно від інтенсивності землетрусу таких постраждалих (без урахування легкоуражених) може бути від 9,0% (при
6-бальному) до 60,0% (при 12-бальному).
Особливо значне зростання показників спостерігається під час землетрусів у 9-10 балів та більше. Потреба у стаціонарних ліжках виявляється дещо меншою (в абсолютних показниках) під час землетрусів інтенсивністю в 11 та 12 балів. Так, якщо в момент землетрусу силою в 9, 11 або 12 балів 60,0% мешканців знаходилися в будівлях, то під час проведення рятувальних робіт протягом 3 діб, на 100 тис. мешканців необхідно приблизно 6 тис. ліжок. Очевидно, що такий стан є результатом зменшення питомої ваги санітарних втрат під час землетрусів у 11-12 балів.
Таблиця 3.19 Потреба та структура ліжкового фонду для постраждалих внаслідок землетрусу, % до санітарних втрат
Тип лікувального закладу, профіль
Інтенсивність землетрусу, бали
Пи-тома вага
ліжок, %
6
7
8
9
10
11
12
Нейрохірургіч-ний
1,2
2,5
2,6
6,5
6,9
7,7
8,0
13
Торакальний,
абдомінальний та урологічний
0,9
1,9
1,9
4,8
5,2
5,6
6,0
10
Травматологіч-ний
2,4
4,7
4,9
12,4
13,3
14,3
15,2
26
Багатопрофіль-ний (хірургічний)
1,6
3,1
3,2
8,1
8,6
9,3
10,0
17
Загально- хірургічний
3,2
6,4
6,6
16,7
17,9
19,3
20,5
34
ВСЬОГО
9,3
18,6
19,2
38,5
51,9
56,2
60,4
100
У наведених показниках не враховано можливість госпіталізації частини легкоуражених. Досвід доводить, що у більшості випадків такі постраждалі не госпіталізуються, а отримують лише амбулаторну медичну допомогу.
Дані, що стосуються землетрусів у Вірменії (1988р.) та на Сахаліні (1995р.), а також власні спостереження в центральноазійському регіоні, дозволяють вважати, що проблема госпіталізації легкоуражених буде актуальною під час землетрусів інтенсивністю 9 та більше балів, коли значну частину населеного пункту повністю зруйновано.