7.5.2. Клінічні ознаки ушкоджень опорно-рухового апарату
При підозрі на перелом у першу чергу необхідно порівняти ушкоджену кінцівку зі здоровою (неушкодженою) – нерідко вона виявляється коротшою. Як правило, в місці перелому утворюється припухлість, та навіть незначний дотик до неї викликає біль, а в місці ушкодження з’являється патологічна рухливість.
Ознаки перелому:
- біль;
- неприродне положення кінцівки;
- патологічна рухливість;
- крепітація (своєрідний хрускіт) на місці перелому;
- гематома в ділянці перелому (частіше з’являється невідразу);
- набряк в ділянці ушкодження;
- порушення функції ушкодженої кінцівки.
Ознаки вивиху:
- сильний біль в ділянці суглоба;
- деформація;
- порушення або втрата рухів.
Ознаки розтягнення та розривів зв’язок:
- біль в ділянці розтягнення;
- припухлість;
- гематома;
- біль при навантаженні.
Переломи черепа, якщо не видно відкритих ушкоджень, можна діагностувати за низкою ознак, головними з яких є: втрата свідомості, підтікання крові та ліквору з носа, вуха або рота. У цьому випадку постраждалому слід забезпечити повну нерухомість, покласти на голову холод, а в подальшому при головних болях дати знеболювальне (наявне в аптечці).
Перелом нижньої щелепи визначають за зміною її звичайного положення, зсуву зубів, кровотечі з порожнини рота. У цьому випадку надання допомоги постраждалому складається з полоскання рота розчином марганцевокислого калію та накладення пращоподібної пов’язки.
Переломи хребта нерідко супроводжуються паралічем та розладом чутливості кінцівок. До прибуття допомоги у складі пошуково-рятувальної групи постраждалого необхідно покласти на рівну тверду поверхню, зафіксувати та дати знеболювальне (наявне в аптечці).
При переломах кісток таза, ознакою яких є різке обмеження рухливості (неможливість сісти, обернутися набік, підвести ноги), постраждалому потрібен повний спокій. Його слід покласти на рівну поверхню, трохи зігнувши ноги в колінах та розвівши їх у боки.