Погоржельська Ю. О., асистент, Садовничий О. О.,студент, СумДУ, м. Суми
Одним із чинників розвитку Української держави є забезпечення конкурентоздатності підприємств машинобудівної галузі, що неможливо здійснити без якісної інструментальної підготовки виробництва (ІПВ). За даними провідних вчених розвинутих країн машинобудівні підприємства на організацію та діяльність з ІПВ витрачають від 7 до 25 % своїх оборотних коштів. Це свідчить про потужні потенційні можливості щодо зниження собівартості продукції машинобудування при гарантійному забезпеченні нормованих показників її якості. Таким чином, управління витратами на якість ІПВ є одним із інструментів, що дозволяє приймати раціональні управлінські рішення в залежності від конкретних виробничих умов рішення.
Класифікація витрат на якість процесів ІПВ є одним із найважливіших етапів проектування інформаційної системи управління якістю процесів ІПВ.
Використання системи класифікації витрат дозволяє аналізувати й прогнозувати показники не лише в цілому по ІПВ, але й по окремих її процесах. Чіткий та повний зміст класифікації забезпечує основу аналізу та моделювання інформаційних потоків ІПВ, що є дієвим інструментом з реалізації циклу Джурана-Демінга «плануй?виконуй?перевіряй?дій».
Витрати на якість, у т.ч. на якість процесів ІПВ, виступають як внутрішня економічна основа системи якості, що дозволяє визначити наслідки, в першу чергу економічні, будь-яких управлінських рішень, що приймаються в ній. Забезпечується це шляхом проведення діяльності з організації обліку, аналізу й прогнозування витрат на якість відповідно до системи їх класифікації. При розробці класифікації витрат на процеси ІПВ були враховані такі вимоги: забезпечення повноти обсягу витрат; не перетинання виділених груп витрат; можливість включення нових груп витрат; лаконічність, чіткість та ясність класифікаційних ознак; незмінність прийнятої класифікаційної ознаки на всіх рівнях класифікації.
З метою визначення вихідного масиву класифікаційних ознак був проведений аналіз вітчизняних та світових систем класифікації витрат. У теперішні час вже існує цілий ряд класифікацій витрат на якість, у т.ч.: за цільовим призначенням, за видом, за можливістю обліку, за стадіями життєвого циклу продукції тощо. Разом з тим, ІПВ вітчизняного машинобудівного підприємства має дуже специфічну особливість, яка полягає в тому, що вона охоплює маже всі сфери діяльності підприємства та є «виробництвом у виробництві». Тому витрати на якість процесів ІПВ включають витрати як на виробничі процеси виготовлення інструменту й оснащення, так і витрати на процеси, що відбуваються на рівні управління нею.
Таким чином, всі класифікаційні ознаки витрат на процеси ІПВ можна віднести до двох основних груп: витрати на забезпечення якості та витрати на управління якістю. Для проектування такої класифікації було запропоновано використовувати метод експертних оцінок. Дослідження показали, що цей метод є одним з найефективніших при перекладі матричної форми показників в нематричну. Тому запропонований метод набуває ролі з’єднуючої ланки між умовами реального процесу ІПВ та оптимальною системою класифікації витрат. Розробка класифікації цим методом складається з двох основних етапів:
? на першому етапі проводиться вибір оптимальної множини найменувань ознак Х,
? на другому – множини числових значень х кожної ознаки.
Проведення експертизи ставить на меті визначення результуючих оцінок по кожній досліджуваній ознаці й об’єднання ознак за цими оцінками та являє собою процес, що складається з етапів:
? формування множини всіх альтернативних класифікаційних ознак (витрат), які можуть бути включені у класифікацію;
? формування множини критеріїв корисності класифікаційної системи;
? визначення кількісного та якісного складу експертної групи;
? визначення форми проведення експертизи;
? проведення експертизи, отримання експертних оцінок;
? отримання результатів та формування множин ознак класифікації.
Результатом використання методу експертних оцінок стала класифікація витрат, фрагмент якої показаний на рисунку.
Рисунок – Фрагмент класифікації витрат на якість процесів ІПВ.
Таким чином, була розроблена методика проектування класифікації витрат на якість ІПВ, що може бути використана для раціоналізації діяльності з ІПВ різних машинобудівних підприємств. Розроблена класифікація витрат на якість дозволяє підвищити ефективність функціонування інформаційної системи управління якістю ІПВ.
Моделирование профессиональной деятельности персонала как инструмент повышения конкурентоспособности организации
Постоянное развитие на протяжении длительного периода экономики Японии побудило ученых и практиков разных стран внимательно изучать механизмы и факторы, которые обеспечивают высокую эффективность производства в этой стране. Анализ показал, что в центре этой концепции управления находится человек, который рассматривается как наивысшая ценность для фирмы. Исходя из этой концепции все системы управления нацелены на пробуждение разнообразных способностей работников с тем, чтобы они были в максимальной степени использованы в процессе производства, а человек стремился к процветанию организации, в которой работает.
В последнее время в США и европейских странах с учетом японского опыта разработаны различные модели управления, в центре внимания которых находится человек. Как правило, такие модели содержат следующие блоки: 1) персонал организации; 2) тщательный учет знаний и способностей работников при назначении их на ключевые должности в фирме; 3) стиль и культура деловых взаимоотношений в данной организации; 4) долгосрочные цели развития фирмы.
Стратегические концепции управления кадрами в промышленно развитых странах рассматривают работников как решающий фактор сохранения конкурентоспособности и нацелены на подготовку кадров в соответствии с изменяющимися требованиями рынка и с учетом введения новых технологий. По мнению многих зарубежных исследователей, главными моментами в работе с персоналом должны стать: 1) ресурсная ориентация, т.е. использование индивидуальных способностей работников в соответствии со стратегическими целями организации (в первую очередь для овладения новыми технологиями); 2) интеграция стремлений, потребностей и запросов работников с интересами организации.
Таким образом, при разработке концепций управления персоналом необходимо проводить различные текущие и ретроспективные исследования. В качестве главных направлений, на наш взгляд, является использования моделирования профессиональной деятельности персонала при управлении им в организации. Это позволит учесть такие случайные факторы как: смены научно-технических концепций и спроса на рынке готовой продукции; новые направления управления персоналом в многонациональных компаниях; усиление информационной поддержки принятия решений; новые методы материального стимулирования высококвалифицированных работников и т.д.
Работа выполнена под руководством доцента Ивченко А. В.
