Інноваційна програма – це комплекс взаємозв’язаних інноваційних проектів і проектів підтримки інноваційної діяльності.
Інноваційна діяльність – діяльність, спрямована на реалізацію накопичених досягнень (науково-технічних знань, технологій, устаткування), з метою отримання нових товарів (послуг) чи товарів (послуг) з новими якостями.
Методика керованої ринком інноваційної діяльності базується на розумінні ринку (кожного з трьох його компонентів: споживачі, конкуренти, технології) і слідуванні його потребам (рис. 2.1). У тих випадках, коли нововведення носить глибокий, проривний характер, приводячи до створення товару (послуги), раніше відсутнього на ринку, необхідне попереднє формування потреб ринку в цьому новому товарі (послузі).
Проводячи інноваційну діяльність, фірма має розуміти потреби ринку, намагатися стати лідером у тому секторі ринку, який було обрано для роботи, забезпечувати якнайкраще виконання і постійно орієнтуватися на споживача.
Рисунок 2.1 – Принципи слідування потребам ринку
Одночасно з активізацією інноваційної діяльності відбувається усвідомлення необхідності зміни традиційного уявлення про організації. Промислова модель ієрархічної структури – розбиття роботи на більші і менші частини таким чином, щоб кожен працівник виконував тільки свою, визначену частину роботи, – суперечить з необхідністю мобільно реагувати на мінливі вимоги ринку, активно проводити інновації.
На передній план виходить соціо-технічний підхід у структурах організації. "Організація, що навчається", "організація, що керується замовником", "віртуальна інноваційна організація" – саме ці терміни і назви відображають зміни у структурних підходах до організації.