загрузка...
 
ТЕМА 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ. Поняття та визначення інноваційної програми як об’єкта управління
Повернутись до змісту

ТЕМА 2. ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ ТА ПРИНЦИПИ УПРАВЛІННЯ ІННОВАЦІЙНОЮ ДІЯЛЬНІСТЮ. Поняття та визначення інноваційної програми як об’єкта управління

Інноваційна програма – це комплекс взаємозв’язаних інноваційних проектів і проектів підтримки інноваційної діяльності.

Інноваційна діяльність – діяльність, спрямована на реалізацію накопичених досягнень (науково-технічних знань, технологій, устаткування), з метою отримання нових товарів (послуг) чи товарів (послуг) з новими якостями.

Методика керованої ринком інноваційної діяльності базується на розумінні ринку (кожного з трьох його компонентів: споживачі, конкуренти, технології) і слідуванні його потребам (рис. 2.1). У тих випадках, коли нововведення носить глибокий, проривний характер, приводячи до створення товару (послуги), раніше відсутнього на ринку, необхідне попереднє формування потреб ринку в цьому новому товарі (послузі).

Проводячи інноваційну діяльність, фірма має розуміти потреби ринку, намагатися стати лідером у тому секторі ринку, який було обрано для роботи, забезпечувати якнайкраще виконання і постійно орієнтуватися на споживача.

Рисунок 2.1 – Принципи слідування потребам ринку

Одночасно з активізацією інноваційної діяльності відбувається усвідомлення необхідності зміни традиційного уявлення про організації. Промислова модель ієрархічної структури – розбиття роботи на більші і менші частини таким чином, щоб кожен працівник виконував тільки свою, визначену частину роботи, – суперечить з необхідністю мобільно реагувати на мінливі вимоги ринку, активно проводити інновації.

На передній план виходить соціо-технічний підхід у структурах організації. "Організація, що навчається", "організація, що керується замовником", "віртуальна інноваційна організація" – саме ці терміни і назви відображають зміни у структурних підходах до організації.



загрузка...