загрузка...
 
1.3. Системи одиниць вимірювання
Повернутись до змісту

1.3. Системи одиниць вимірювання

Побудова систем одиниць вимірювання фізичних величин, що включають основні і похідні від них одиниці, обумовлено практичними потребами науки і техніки. Найменування і число основних одиниць вимірювання розкриває зміст і досконалість фізичних теорій, використовуваних на практиці.

Сучасна фізика вивчає рух і взаємодію мас і зарядів у просторі і часі. Отже, для фізичних вимірювань необхідні і достатні чотири основні, тобто незалежні одна від одної, одиниці вимірювання і чотири еталони для зберігання та відтворення цих одиниць - еталони маси, заряду, довжини і часу.

Діюча на цей час і обов'язкова до застосування у всіх країнах Міжнародна система одиниць SI як основні одиниці вимірювання використовує одиниці довжини – метр (м), маси – кілограм (кг), часу – секунда (с) і сили струму – ампер (А). До основних одиниць у системі віднесена також кандела (кд) – одиниця сили світла, моль (моль) – одиниця кількості речовини і кельвін (К) – одиниця температури речовини, що мають специфічне призначення.

Інші одиниці вимірювання є похідними від основних, наприклад: частота – герц (Гц, с-1); сила – ньютон (Н, кг·м/с2); тиск – паскаль (Па, Н/м2, кг/м·с2); енергія, робота, кількість теплоти – джоуль (Дж, Н·м, м2·кг/с2); потужність, поток енергії – ват (Вт, Дж/с, м2·кг/с3).



загрузка...