загрузка...
 
3.8 Система маркетингового планування
Повернутись до змісту

3.8 Система маркетингового планування

Зміст і ступінь формалізації системи планування в цілому і маркетингової діяльності, зокрема, значною мірою залежать від таких чинників:

1) рівня централі­зації планування й управління. Так, для організацій, які діють на багатьох віддалених ринках, характерним є, як правило, високий ступінь самостійності окре­мих підрозділів при ухваленні рішень. І навпаки, організація, яка збуває однорідну продукцію на одному ринку, тяжіє, як правило, до централізації планування й управління. Разом з тим стратегія маркетингу може вимагати високого ступеня централі­зації окремих управлінських функцій при збереженні децентра­лізації інших.

Компанія з високим ступенем централізації управління, як правило, створює в центрі сильну планову групу.

У разі децентралізації різні компанії по-різному організовують планування маркетингу. Головне знайти особу, яка координу­вала б величезний потік даних зі всіх ринків. Потрібні блискучі особистісні якості керівника, який очолив планування маркетин­гу. Це набагато важливіше за те, де він перебуватиме. Позитив­ним підходом, наприклад, є почергове покладання цих обов'язків на представників того чи іншого ринку, що створює можливість цим людям висуватися, зрозуміти концепцію планування марке­тингу на інших ринках, розглядати керівника, який очолив пла­нування маркетингу як «свою людину».

Примітка. Більшість зарубіжних компаній дотримується високого ступеня децентралізації управління, зокрема, планування маркетингової діяльності. Домінує думка, що, сидячи в штаб-квартирі ком­панії, не можна передбачити запити споживачів у тій або іншій країні чи регіоні навіть через рік. Єдиний спосіб ефективно пла­нувати в умовах ринку – це прискорювати реакцію на його змі­ни, що передбачає децентралізацію планування і зосередження планової роботи в підрозділах, в яких щось виробляють і продають [16];

положення організації та особливостей діяльності на ринку. Організації, які діють на ринках з певним колом споживачів, сталою структурою попиту і конкуренції, тобто на так званих «зрілих» ринках, використову­ють, як правило, відносно формалізовані планові системи, з жорс­тко обумовленими плановими періодами, розподілом функцій планування і системою розроблення плану.

Організації, специфіка діяльності яких полягає в наявності кі­лькох ринкових сегментів з невизначеними коливаннями обсягу й структури попиту, високим ступенем ризику під час проведення комерційних операцій, агресивними, все зростаючими конкурен­тами, частіше орієнтуються на гнучке управління маркетингом з використанням ситуативних планів і сценаріїв, що розробляють­ся, якщо є певна ймовірність його реалізації, в міру виникнення потенційно небезпечних ситуацій або появи нових перспектив розвитку компанії, як правило, коли такі події можуть сильно вплинути на діяльність організації (конкурент вийшов на ринок з новою продукцією, змінилася політична ситу­ація в регіоні й т. п.). Коли такі надзвичайні ситуації відбуваються, бажано мати розроблені наперед плани дії. Час тут стає критичним чинником і, не маючи планових заготівок, компанія може опинитися в скрутному ста­новищі;

3) особливостей діяльності підприємства, життєвого циклу продукції (послуг), що випускається. У зв'язку зі зміною умов зовнішнього середовища (наприклад, зміни­лася кон'юнктура ринку), можливостей підприємства (наприклад, освоєно нову продукцію) періоди маркетингових планів для різних підприємств можуть бути різ­ними, крім того, це потребує оперативного пере­гляду планів маркетингу;

4) вибору горизонту планування. Розроблення маркетингових планів визначається як особ­ливостями діяльності організації, так і традиціями, «смаками» керівників.

Таким чином, гнучкість, динамізм, різноманітність організаційних форм і методів характеризують систему маркетингового планування в умо­вах ринкових відносин. На вітчизняних підприємствах перехід до роботи в умовах ринку також повинен супроводжуватися відходом від єдиних уніфікованих схем планування.

Для досягнення завершеного ви­гляду системи маркетингового планування потрібно, щоб:

 керівник підприємства розумів сутність системи плану­вання і підтримував її;

керівництвом були знайдені засоби інтеграції системи з іншими функціональними складовими підприємства;

стратегічне планування і планування маркетингу повинні бути частиною цілої системи планування [16].

Система маркетингового планування містить підсистеми стратегічного планування, що базується на ідеї наяв­ності у фірми кількох напрямів маркетингової діяльності, і тому його основним завданням є виділення з них найперспективніших і найпривабливіших з метою прискореного розвитку, та планування маркетингу (перспективного, оперативного (поточного чи тактичного), що містить розроблення деталізованих планів реалізації стратегічного плану фірми для кожного стратегічного господарського під­розділу (СГП) фірми з деталізацією на продукти та/або ринки (рис. 3.13).

Рисунок 3.13 – Розподіл систем стратегічного планування в плануванні маркетингу

Примітка. Вирішення завдань стратегічного планування неможливе без маркетингу. Водночас увесь набір видів маркетингової діяльності має і стратегічну, і тактичну (операційну) складові. Стратегічні й тактичні завдання можна виділити в маркетингових досліджен­нях (скажімо, проводяться разові дослідження для визначення стратегічної спрямованості маркетингової діяльності й одночасно здійснюється постійний моніторинг ринкової ситуації, тобто позв'язуються тактичні завдання). Те саме можна сказати про кожен елемент комплексу маркетингу. У будь-якому з них можна виділити і стратегічні, і тактичні завдання, наприклад, під час реалі­зації товарної, цінової, збутової політик. В організаційному пла­ні, на відміну від завдань управління організацією в цілому та її СГП, створювати окремі підрозділи стратегічного й оперативного маркетингу недоцільно. Вирішення цих завдань здійснюється в одних і тих самих підрозділах маркетингу, в яких виконуються його конкретні функції. Таким чином, виникає проблема, яким способом розподіл маркетингу на стратегічні й операційні за­вдання організаційно реалізувати на практиці.

Подібні суперечності легко знімаються при послідовному роз­робленні стратегічного і тактичного планів маркетингу, коли має місце трансформація стратегічних цілей і завдань у тактичні, операційні.



загрузка...