загрузка...
 
Тема 2 Характеристика основних елементів логістики
Повернутись до змісту

Тема 2 Характеристика основних елементів логістики

1 Логістичний потік і запас.

2 Логістичні процеси, операції, функції, системи та ланцюги.

3 Логістичні витрати.

4 Логістичний сервіс.

До основних елементів логістики відносять потік і запас, крім того, не менш важливими є логістична операція, функція, система, ланка логістичної системи, логістичний ланцюг, логістичний процес, логістичні витрати, логістичний сервіс.

Логістичний потік і запас

Отже, базовими елементами логістики є потік і запас. Потік – це сукупність об'єктів, яка сприймається як єдине ціле, що існує як процес на деякому тимчасовому інтервалі і вимірюється в абсолютних одиницях за певний період часу. Параметри потоку – це параметри, що характеризують кількість об'єктів, які є в наявності в конкретний момент часу і вимірюється в абсолютних одиницях. Так, до  основних параметрів, що характеризують потік, належать:

початковий і кінцевий пункти;

геометрія шляху (траєкторія);

довжина шляху;

швидкість руху;

проміжні пункти;

інтенсивність.

Усі економічні процеси можна умовно класифікувати на потокові та непотокові. Непотокові процеси –  це будь-яка одномоментна дискретна зміна в часі. На відміну від непотокових процесів потокові мають часовий вимір, оскільки сам потік існує тільки в часі (Лопатников, 1990). З позицій логістики потік – це послідовна зміна станів економічного потокового процесу в межах однієї форми потоку чи при переході з однієї форми потоку в іншу (більш детально див. п. 4).

Традиційний підхід до управління запасами в логістиці розглядає запас як кількість матеріальних цінностей, необхідну для забезпечення безперервності процесу виконання певних господарських операцій.

При логістичному підході до управління запасами інструментарій роботи з ними залишається тим самим, але принципово міняється погляд на сам запас, який як форма існування матеріального потоку не може розглядатися ізольовано в межах окремої ланки (більш детально див. п. 8).  Запаси, так само, як і потоки, що взаємодіють з ними, у логістичних системах поділяються на матеріальні, інформаційні, фінансові та ін. Проте в практиці управління логістичним бізнес-процесом переважно має місце управління матеріальними запасами.

Рисунок 2.1 - Модель формування запасу в ланцюгу поставок (Дыбская, 2008)

Отже, підсумовуючи наведені характеристики даних елементів логістики,  слід зазначити, що між статистичними величинами запасів і динамічними характеристиками потоків існує тісний взаємозв'язок:  потік характеризує процес зміни запасу, тоді як запас відображає результат зміни і накопичення потоку.

Логістичні процеси, операції, функції, системи та ланцюги

Логістичний процес – це процес руху сукупності потоків ресурсів, що являє собою взаємообумовлений рух та трансформацію матеріальних і нематеріальних ресурсів у процесі задоволення платоспроможного попиту на готову продукцію.

Логістична операція – це самостійна частина логістичного процесу, що являє собою відособлену сукупність дій, спрямованих на генерування, перетворення або поглинання основного – матеріального та супутніх – інформаційного, фінансового, сервісного, кадрового потоків.

Таблиця 2.1 – Класифікація логістичних операцій

Ознака класифікації

Вид логістичної операції

Перехід права власності

Односторонні (без переходу), двосторонні (з переходом)

Природа потоку

Матеріальні, нематеріальні

Спрямованість логістичних функцій, що реалізуються

Зовнішні (постачання, дистрибуція), внутрішні (виробництво)

Вид логістичних функцій, що реалізуються

Базисні, ключові, підтримуючі

Зміна споживчих властивостей

З доданою вартість, без доданої вартості

До логістичних операцій з матеріальним потоком відносять розфасування, завантаження, транспортування, розвантаження, розпаковування, комплектацію, сортування, складування, пакування й ін. (Алесинская, 2005).

Логістичні операції з матеріальними потоками у сфері обігу є операціями вантаження, розвантаження, транспортування, комплектації, складування, розподілу, затарювання. 

Логістичні операції з матеріальними потоками у сфері виробництва зводяться до розміщення замовлень, управління складуванням, вибору устаткування, продуцентів і постачальників, планування виробничого процесу, обліку й управління запасами.

Логістичні операції з інформаційними потоками передбачають створення інформаційних систем і здійснення в межах цих систем дій зі збирання, зберігання, обробки і передачі інформації, що є супутньою з матеріальними потоками, ініціює їх та керує ними. 

Логістичні операції з фінансовими потоками охоплюють проведення вартісного аналізу на всіх етапах економічної діяльності, складання бюджетів для всієї програми і для її окремих операцій з матеріальними та інформаційними потоками, а також контроль витрат і запасів, виражених у грошовій формі. 

Логістична функція – це сукупність логістичних операцій, спрямованих на досягнення цілей, поставлених перед логістичною системою або її елементами (ланками). Більшість учених і фахівців з логістики до основних (базисних) логістичних функцій відносять постачання, виробництво і збут (розподіл). Загальний перелік логістичних функцій досить широкий: управління замовленнями, управління запасами, транспортування, зберігання, вантажопереробка, пакетування, сервісне обслуговування тощо.

Логістична система – це сукупність елементів логістики, взаємопов’язаних між собою, що створюють певну цілісність, призначену для управління матеріальними і нематеріальними потоками (більш докладно див. у п.5).

Ланка логістичної системи – функціонально відособлений об'єкт, що не підлягає подальшій декомпозиції в межах побудови логістичної системи, виконує свою локальну мету, пов'язану з певними логістичними функціями й операціями.

Ланки логістичної системи можуть бути трьох основних типів:

1) ті, що генерують;

2) ті, що перетворюють;

3) ті, що поглинають матеріальні та супутні їм потоки.

Примітка. Часто мають місце змішані ланки логістичної системи, у яких перелічені три основні типи ланок комбінуються в різних поєднаннях. У ланках логістичної системи логістичні потоки можуть сходитися, розгалужуватися, дробитися, змінювати свій вміст, параметри, інтенсивність тощо.

Ланками логістичної системи можуть бути підприємства-постачальники матеріальних ресурсів, виробничі підприємства і їх підрозділи, збутові, торговельні, посередницькі організації різного рівня, транспортні й експедиційні підприємства, біржі, банки й інші фінансові установи, підприємства інформаційно-комп'ютерного сервісу та зв'язку і т.д.

Кожна ланка логістичної системи містить свої елементи, які разом утворюють матеріальну основу логістики. До них належать:

транспортні засоби і їх облаштування;

складське господарство;

засоби зв'язку;

засоби  управління.

Логістична система охоплює і кадри, тобто тих працівників, які виконують всі послідовні операції і здійснюють керівництво системою в цілому. 

Примітка. Формування логістичного ланцюга може здійснюватися цілеспрямовано шляхом юридичного злиття і поглинання фірм. Формування такого ланцюга може також відбуватися шляхом добровільної співпраці різних служб, підрозділів і фірм, що відповідним чином юридично і організаційно оформляється.

У логістичній системі виділяють такі основні компоненти:

1) зовнішню логістику (постачання, розподіл);

2) внутрішню (внутрішньовиробнича) логістику;

3) сервісне обслуговування споживачів або замовників.

Логістичний ланцюг є впорядкованою та взаємодіючою множиною фізичних і юридичних осіб, що здійснюють логістичні операції, спрямовані на доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої та до кінцевого споживача. Це також послідовність технологічних і логістичних операцій в будь-якому виробництві, що перебуває під єдиним контролем (більш детально дивись п.3). 

Логістичні витрати

Логістичні витрати – це сукупність витрат на управління та реалізацію логістичних процесів у визначених межах переміщення матеріальних потоків (Крикавський, 2004).

Базова класифікація логістичних витрат наведена в табл. 2.2.

Таблиця  2.2 - Класифікація логістичних витрат

Ознака класифікації

Вид логістичних витрат

За ступенем створення доданої вартості

 

продуктивні – витрати на створення споживчої цінності;

витрати на підтримку логістичного бізнесу – самі по собі не створюють цінності, але є необхідними (на транспортування, оформлення замовлень, ведення обліку продукції);

збиткові – витрати на роботи, які не можуть дати результатів (на простій устаткування);

витрати на контроль – витрати на заходи для запобігання небажаним результатам обслуговування споживачів

За механізмом віднесення на носій

прямі – витрати, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного носія (продукт, групу виробів, замовлення);

непрямі – витрати, які можуть бути віднесені до носія лише за допомогою виконання допоміжних розрахунків

За зв'язком з обсягом виробництва

 

змінні – витрати, що залежать від обсягу виробництва (на переналагодження, розміщення замовлення, зберігання або складування запасів у часі);

постійні – витрати, що не залежать від зміни обсягу виконуваних замовлень внутрішніх і зовнішніх споживачів;

повні – віднесена на певний об'єкт (продукт, групу продуктів, замовлення, місце виникнення витрат, сферу виробництва) загальна сума витрат, що залежать або не залежать від обсягу виконуваних замовлень;

часткові – віднесені на певний об'єкт частини витрат, виділені за конкретною ознакою. Ці витрати, як правило, залежать від обсягу виконуваних замовлень;

фактичні – витрати, що дійсно віднесені на певний об'єкт, у даному періоді при фактичному обсязі виконуваних замовлень споживачів і дорівнюють обсягу спожитих ресурсів, помноженому на діючі ціни на ресурси;

нормальні – середні витрати, що віднесені на певний об'єкт у даному періоді при фактичному обсязі обслуговування. Ці витрати дорівнюють фактичному обсягу спожитих ресурсів, помноженому на їх середні ціни;

планові – витрати, розраховані для певного логістичного об'єкта і певного періоду за умови визначених програми обслуговування, обсягу замовлень споживачів і технології. Ці витрати дорівнюють запланованому обсягу використання ресурсів, помноженому на їх планові ціни;

витрати упущених можливостей –  характеризують упущену вигоду. Вона пов'язана з тим, що обмежений обсяг ресурсів може бути використаний лише певним чином, що виключає використання іншого можливого варіанта, що забезпечує отримання прибутку

За формами та місцем виникнення

витрати в постачанні;

витрати у виробництві;

витрати в дистрибуції

За логістичними функціями

витрати обслуговування замовлення;

витрати транспортування;

витрати складування;

витрати управління запасами;

витрати пакування;

витрати обслуговування споживачів

За сферами переміщення матеріального потоку

витрати фізичного потоку;

витрати запасів;

витрати інформаційних процесів

За джерелом переміщення

власні витрати;

витрати логістичного аутсорсингу

Методи розподілу логістичних витрат (Харрисон и др., 2007):

за продуктами (DPP – direct product profitability). Метою таких методів є надання більш повної інформації про базис витрат на логістичні операції; DPP дозволяє розподілити логістичні витрати за продуктами більш детально, ураховуючи, яким чином ці продукти використовують основні засоби;

за видами діяльності (ABC – activity-based costing). АВС дозволяє виявити фактори, що є драйверами витрат, і те, яким чином розподіляються витрати в логістичному процесі, що впливають на діяльність організації та ланцюга у цілому;

використовуючи портфоліо збалансованих критеріїв вимірювання, що поширюється і на логістичний ланцюг (SCOR – supply chain operations reference model).

Логістичний сервіс

Логістичний сервіс – це сукупність нематеріальних логістичних операцій, що забезпечують максимальне задоволення попиту споживачів у процесі управління матеріальними, фінансовими та інформаційними потоками найбільш оптимальним, з точки зору витрат, способом (Логистика, 2002).

Головною метою логістичного сервісу є забезпечення необхідного рівня задоволення вимог клієнта за якнайнижчих сукупних витрат, що передбачає гарантоване отримання ним продукту відповідної якості, кількості та асортименту у визначеному місці, у визначений час та за визначеною ціною (Економічна, 2001).

Об’єктом логістичного сервісу, з одного боку, є сам товар у своїй фізичній формі, з іншого – різні споживачі матеріального потоку.

Залежно від етапу обслуговування виділяють такі види логістичних послуг (Економічна, 2001):

передпродажні (допродажні) логістичні послуги – передбачають визначення та планування політики виробника товарів у сфері формування системи логістичного сервісу;

логістичні послуги під час продажу товарів – передбачають наявність товарних запасів на складі, виконання замовлень (у тому числі підбір асортименту, пакування, формування вантажних одиниць та інші операції), забезпечення надійності доставки, надання інформації про пересування вантажів;

післяпродажні логістичні послуги – охоплюють гарантійне обслуговування, зобов’язання розглянути претензії покупців, проведення ремонтних робіт, підготовку ремонтного персоналу, постачання запасних частин, інфраструктуру сервісу, утилізацію старої продукції.

За сферою використання виділяють також (Логистика, 2002):

сервіс споживчого попиту, який передбачає послуги, що надаються на всіх етапах і визначають термін поставки, комплектність, якість, обсяг, готовність і частоту поставки, вантаження і розвантаження, безвідмовність та своєчасність, спосіб замовлення;

виробничий сервіс, який передбачає надання послуг, спрямованих на ефективне використання продукції та виявлення її можливостей (доробка та модифікація, усунення помилок, випробування, монтаж і налагодження, організація експлуатації, навчання персоналу);

сервіс інформаційного обслуговування, який визначається обсягом і різноманітністю інформації, що надається потенційному споживачу, про продукцію фірми та її сервісне обслуговування (рекламна діяльність, каталоги та прейскуранти, технічна документація, правила гарантії, експлуатаційна документація);

фінансово-кредитний сервіс – надання покупцю різноманітних варіантів оплати товару (оплата за фактом, у розстрочку, варіантність системи знижок і пільг, можливість банківських, комерційних, товарних та інших форм кредиту).

Класифікація логістичних послуг здійснюється і за функціональними ознаками: транспортними, експедиційними, пакувальними та ін.

У загальному вигляді організація логістичного сервісу – це комплекс організаційно-економічних заходів, які забезпечують надання логістичних послуг. На Заході в цьому контексті використовують поняття логістика сервісного відгуку (service response logistic - SRL), що означає процес координації логістичних операцій, які необхідні для надання послуг найбільш ефективним способом з точки зору витрат та задоволення запитів споживачів. Основним елементом цього підходу є прийняття замовлень на послуги і моніторинг надання послуг. До SR-дій відносять (Логистика, 2002):

прогнозування обсягу послуг;

збирання інформації про запропоновані послуги;

вибір каналу просування послуг;

наймання персоналу служби сервісу і ротацію кадрів;

навчання персоналу служби сервісу;

розклад роботи персоналу та сервісного обладнання;

управління потужностями сервісного обладнання;

реєстрацію клієнтів та ведення електронних баз даних;

оцінку потреб клієнтів та взаємодію з ними;

моніторинг доведення послуг до споживача;

організацію виставок;

планування та контроль сервісної мережі;

контроль комунікацій;

передачу інформації про послуги і т.п.

Таким чином, зіставлення дій з управління матеріальними потоками в логістичному ланцюгу (SC-дій) та дій з управління сервісними потоками  (SR-дій) дає підстави зробити висновок, що менеджерам з логістики в компаніях, які надають послуги, доречно використовувати принципи та методи управління матеріальними потоками, звертаючи увагу лише на комплексний характер процедур замовлень та моніторингу послуг.

Організація логістичного сервісу перш за все пов’язана з визначенням обсягу витрат на логістичний сервіс. Сучасний підхід до оцінки логістичних витрат ґрунтується на концепції загальних витрат логістики (Логистика, 2002), згідно з  якою враховуються всі витрати, необхідні для забезпечення потреб логістики. Тому витрати на логістичне обслуговування – це витрати, пов’язані з наданням споживачу комплексу послуг, пов’язаних із допродажним та післяпродажним обслуговуванням, а також безпосередньо під час продажу продукції. До них належать витрати на доставку продукції, пакування, обробку замовлень, інформаційну систему і т.п.

Якість логістичного обслуговування визначається розміром розриву (розбіжності) між очікуваними та фактичними параметрами обслуговування. Так, якщо фактичні параметри логістичного обслуговування перевищують очікувані, то дана логістична система сприяє формуванню додаткових конкурентних переваг компанії, і, навпаки, якщо очікувані параметри перевищують фактичні, то виникає загроза втрати фактичних і потенційних споживачів, конкурентних позицій компанії, що насамкінець призведе до втрати частки ринку і прибутків. 

Оцінка якості обслуговування в логістиці базується на достатньо широкому колі показників, які відображають як локальні, так і комплексні характеристики.

До показників, що локально характеризують систему логістичного обслуговування, можна віднести:

з огляду на задоволення споживацького попиту:

рівень надійності поставок, що визначається як частка своєчасно поставлених партій товарів;

кількість відмов з розрахунку на весь обсяг продаж та за кожним видом номенклатури через відсутність виробничих ресурсів і неефективність їх використання за конкретний період;

кількість відмов з боку споживачів через відхилення цін від середньоринкових;

імовірність безвідмовного виконання прийнятого замовлення за критерієм часу та якості;

з огляду на зіставлення послуг компанії з  конкурентами або станом на ринку:

кількість послуг та можливі обсяги їх забезпечення порівняно з аналогічними показниками конкурентів;

якість логістичних послуг порівняно із середньоринковим рівнем якості;

час поставок відносно середньоринкового часу поставок за кожним видом продукції;

час надання послуг порівняно із середньоринковим;

ціна послуг порівняно із середньоринковою.

Важливим критерієм, який дозволяє комплексно оцінити якість обслуговування як з позицій постачальника, так і з позицій одержувача послуг, є рівень сервісу (або рівень логістичного обслуговування). Даний показник можна обчислювати шляхом зіставлення:

фактичного та теоретично можливого обсягів логістичних послуг:

,                                                      (2.1)

де РС – рівень сервісу, %;

             V факт – кількісна оцінка фактично наданого обсягу логістичних послуг, грн;

 V теор – кількісна оцінка теоретично можливого обсягу логістичних послуг, грн;

часу, фактично витраченого у процесі надання логістичних послуг, і часу, який необхідно було б витратити в разі надання всього комплексу можливих логістичних послуг:

,        (2.2)

де n – фактичний обсяг наданих послуг, найменувань;

N – обсяг послуг, які теоретично можуть бути надані, найменувань;

  – сумарний час, фактично витрачений для надання послуг, год;

– сумарний час, що може бути теоретично витрачений для виконання всього комплексу послуг, год.

Для оцінки рівня логістичного сервісу вибирають найбільш впливові види послуг, тобто ті, надання яких вимагає значних витрат, а ненадання пов’язане з суттєвими втратами на ринку, бо неврахування вимог ринку призводить до збитків.

Фірма, у принципі, може досягти будь-якого рівня сервісу. Однак надзвичайно високий рівень сервісу вимагає значних витрат, тому менеджери з логістики повинні намагатися забезпечувати баланс між якістю обслуговування споживачів та витратами для цього.



загрузка...