загрузка...
 
3.11.2. Призначення, будова та дія п’єзоелектиричного підривника ГПВ-3
Повернутись до змісту

3.11.2. Призначення, будова та дія п’єзоелектиричного підривника ГПВ-3

Головний підривник ГПВ-3 (рис. 3.27) призначений для комплектації пострілів з кумулятивними обертовими снарядами до 122-мм і 152-мм пушок і гаубиць.

Рисунок 3.27 – За-гальний вигляд пі-дривника ГПВ-3

Підривник ГПВ-3 – електромеханіч-ний, ударної дії, запобіжного типу, з далеким зведенням.

Зведення підривника відбувається після пострілу на відстані 3-40 м від знаряддя.

Дія підривника грунтується на вико-ристанні п'єзоелектричного ефекту, який забезпечує миттєвість спрацьовування при ударі об перешкоду, а отже, і більш стабі-льна кумулятивна дія снарядів.

Підривник має вибірковість дії, що забезпечує поразку    броні цілей, укритих за кущами або захищених  легкими металевими (сітчастими)екранами. Підри-вник складається з корпусу, п’єзогенера-тора, запобіжного механізму, механізму далекого взведення і детонуючого пристрою (рис.3.28).

У корпусі  зібрані всі вузли і деталі підривника. Зовні на корпусі є праве різьблення, призначене для вгвинчування підривника у снаряд. На передню частину корпусу нагвинчений сталевий ковпак, що забезпечує безпеку стрільби в будь-яку погоду і вибіркову дію підривника по броні.

П’єзогенератор служить для перетворення енергії удару при зустрічі снаряда з перешкодою в електричний імпульс, що викликає спрацьовування іскрового електродетонатора.

 

Рисунок 3.28 - Будова підривника (положення деталей підривника в службовому положенні):

1 – детонатор; 2 – утримувач; 3 – ковпачок; 4 – кришка; 5 – втулка; 6 – чашечка;             7 – втулка; 8 – заводна пружина; 9 – про-бка;10 – вісь; 11 – ковпачок; 12 – металева прокладка; 13 – ізолятор; 14 – п’єзоелеме-нт; 15 – підтискна гайка; 16 – кільце;         17 – мембрана; 18 – сталевий ковпак; 19 – герметик; 20 – заклепка; 21 – гнучкий контакт; 22 – кришка; 23 – сукняна прокладка; 24 – ударник; 25 – герметик; 26 – су-княна прокладка; 27 – ценральный контакт; 28 – ковпачок;  29 – пружина; 30 – іне-рційний стопор; 31 – кулька; 32 - ковпачок; 33 – передатний заряд; 34 – пружина;     35 – герметик; 36 – прокладка; 37 – стакан; 38 – втулка; 39 – стопор; 40 – піро-технічний запобіжник; 41 – стрижень; 42 - поворотний диск; 43 – корпус; 44 – іс-кровий електродетонатор; 45 – втулка; 46 – контактний ковпачок; 47 – шайба;          48 – ковпачок; 49 – капсуль-запалювач; 50 – жало; 51 – пружина

П’єзогенератор складається із центрального контакту 27, що розміщується в ізоляторі 13, металевої прокладки 12, сукняних прокладок 23 і 26, п’єзоелемента 14, ударника 24, підтискної гайки 15, кришки 22 і кільця 16. Від зовнішнього середовища п’єзогенератор захищений мембраною 17, до якої за допомогою заклепки кріпиться гнучкий контакт 21.

Перетворення енергії удару в електричну здійснюється за допомогою п’єзоелемента, електродами якого є посріблені торцеві поверхні.

Ударник 24 служить для передачі зусилля, що стискає п’єзоелемент при зустрічі снаряда з перешкодою.

Сукняні прокладки 23 і 26 забезпечують рівномірне і щільне стискання п’єзоелемента, чим підвищується його механічна сила у службовому поводженні і при стрільбі.

Запобіжний механізм далекого зведення забезпечує:

замикання електричних виводів іскрового електродетонатора на корпус у службовому положенні при пострілі і в польоті (до моменту зведення підривника); 1) неспрацьовування передатного заряду і детонатора при випадковому вибуху іскрового електродетонатора в службовому положенні або при пострілі; 2)дальне зведення підривника.

Механізм складається із втулки 5, у пазу якої на осі 10 розміщений поворотний диск 42 із заводною пружиною 8; контактного пристрою, що включає ковпачок 11, пружину 29 і пробку 9; інерційного стопора 30 із пружиною 34 і кулькою 31, за допомогою якого диск 42 утримується в холостому положенні; накольно-запалювального пристрою, що складається з жала 50, пружини 51, капсуль-запалювача 49, ковпачка 48, піротехнічного запобіжника 40 і стопора 39, що перебуває у втулці 38.

Детонуючий пристрій складається з іскрового електродето-натора, передатного заряду і детонатора.

Іскровий електродетонатор 44 спрацьовує від електричного імпульсу, вироблюваного п’єзогенератором. Одним з виводів електричного ланцюга електродетонатора служить його корпус, іншим - контактний ковпачок 46, що підтискається пружиною та ізолює від поворотного диска 42 втулкою 45.

Передатний заряд 33 призначений для посилення підривного імпульсу іскрового електродетонатора і передачі його додетонатору. Він запресований у ковпак 32.

Детонатор запресований з ковпаком 3 в 2 і поміщений у стакан 37, що закритий кришкою 4 із прокладкою 36. Кумулятивна виїмка в детонаторі забезпечує високу швидкість спрямованої передачі підривного імпульсу від підривника до ініціюючого елемента (капсуль-детонатора) розривного заряду снаряда.

Герметичність підривника забезпечена мембраною 17, наваль-цьованою на корпус 43, і герметиком 19, 25 і 35.

Дія підривника

Рисунок 3.29 - Положення деталей підривника при пострілі

У службовому поводженні (рис. 3.28) поворотний диск 42 утримується від переміщення в бойове положення кулькою 31, що входить у вертикальний паз диска і упирається в інерційний стопор 30, а також стопором 39 піротехнічного стопора 40. При цьому іскровий електродетонатор 44 виведений у бік від передатного заряду 33, внаслідок чого випадковий вибух електродетонатора не може викликати спрацьовування підривника.

Іскровий електродетонатор відключений від електричного ланцюга п’єзогенератора (ПГ), і його електричні виводи закриті через металеві деталі підривника.

При пострілі під дією інерційної сили (рис. 29) стопор 30 переміщується до повного стиску пружини 34 і звільняє кульку 31, що викочується з паза поворотного диска по похилому отвору у втулці 5. Одночасно із цим капсуль-підпалювач 49, стиснувши пружину 51, наколюється на жало 50. Промінь вогню від капсуля, пройшовши через бічний паз втулки 5, підпалює піротехнічний запобіжник.  

Рисунок 3.30 - Положення деталей підривника після зведення.

Для зняття з електродів п’єзоеле-мента електричного заряду струму, що утворився при ударі, служить гнучкий контакт 21, пелюстки якого під дією сили інерції вигинаються і накоротко замикають електроди п’єзоелемента через металеві деталі підривника. На польоті, після ви-горяння піротехнічного запобіжника, під дією сили заводної пружини 8 і моменту відцентрової сили, що повертає диск у той самий бік (через ексцентричне розта-шування осі його обертання), відбувається вдавлення стопора 39 у втулку 38 і поворот диска у бойове положення. При цьому іскровий електродетонатор займає положення над передаточним зарядом, а контактний ковпачок 46 з'єднується із центральним контактом 27, включаючи електродетонатор в електроколо п’єзогене-ратора. Підривник зведений.

При зустрічі з ціллю. У положенні деталей підривника відбувається деформація після зведення ковпака 18 мембрани 17 (або тільки мембрани) і стиск п’єзоелемента 14, у результаті чого між електродами п’єзоелемента виникає різниця потенціалів у три кіловольти. В іскровому проміжку електродетонатора 44 відбувається електричний розряд. Вибух електродетонатора викликає детонацію передатного заряду 33, що передається детонатору підривника і далі - капсуль-детонатору розривного заряду снаряда.



загрузка...