загрузка...
 
6.4 Противідкотні пристрої 6.4.1 Призначення, будова і дія гальма відкоту
Повернутись до змісту

6.4 Противідкотні пристрої 6.4.1 Призначення, будова і дія гальма відкоту

Гальмо відкоту гідравлічне, веретенного типу з гальмом накату канавочного типу, призначене для поглинання кінетичної енергії відкотної частини під час відкоту та плавного гальмування її під час накату.

Гальмо відкоту складається із:

циліндра (1); штока (2) з поршнем; веретена (3) з модератором (7);

ущільнювального пристрою (4); компенсатора (5).

Рисунок 6.16 - Гальмо відкоту і компенсатор:

1 – циліндр; 2 – шток; 3 – веретено; 4 – ущільнювальний пристрій; 5 – компенсатор;      6 – отвір; 7 – модератор; 8 – латунна сорочка; 9 – регулювальне кільце; 10 – клапан;    11 – плунжер; 12 – люлька; 13 – пружина; 14 – поршень компресора

Циліндр (1) встановлений у правий отвір казенника; спереду закритий кожухом. Внутрішня його поверхня полірована. У передній частині зібраний ущільнювальний пристрій (4), а задня частина закрита кришкою, в яку угвинчене веретено (3). Циліндр заповнений рідиною ПОЖ-70 або Стеол-М.

Біля заднього торця в циліндрі є отвір, закритий пробкою (6), через який контролюють кількість рідини у циліндрі.

Шток (2) пустотілий, зовнішня поверхня хромована і має 4 канавки змінної глибини. Передня частина штока проходить через ущільнювальний пристрій і закріплюється у дні кожуха гальма відкоту.

Головка поршня має шість отворів, зверху на головку надіта латунна сорочка (8) з лабіринтним ущільнювальним пристроєм; всередину головки угвинчене регулювальне кільце (9).

Веретено (3) регулює зазор, через який перетікає робоча рідина, завдяки чому досягається плавність гальмування при відкоті ствола. Воно має змінний діаметр і проходить всередині регулювального кільця поршня штока (2).

Ущільнювальний пристрій запобігае витіканню рідини із гальма відкоту.

Компенсатор (5) призначений для компенсації температурних змін об'єму рідини залежно від зовнішніх умов та інтенсивності стрільби. Він розміщений на  штирі казенника і з'єднаний із циліндром металевою трубкою через клапан (10).

Клапан компенсатора відкривається при натискуванні на його плунжер (11) люлькою (12) за 4 мм до кінця накату. Рідина, що потрапила в порожнину компенсатора, діє на його поршень (14) і стискає пружину (13).

Дія гальма відкоту

Під час відкоту

Ствол разом із циліндром і веретеном під дією порохових газів відкочується назад, а шток, закріплений у кожухові люльки, залишається нерухомим.

Зростає тиск рідини у робочій порожнині (а), а в запоршневому (б) та замодераторному (в) просторі виникає розрідження.

Рідина, що знаходиться між поршнем і дном циліндра під тиском, перетікає через отвори в головці поршня і тече у двох напрямках: більша частина рідини через кільцевий зазор між регулювальним кільцем і веретеном перетікає в запоршневий простір (де виникає розрідження); інша частина рідини через отвори модератора і клапан модератора – у замодераторний простір. Кінетична енергія відкотної частини при цьому перетворюється в потенціальну енергію тиску рідини, яка, у свою чергу, перетворюється в кінетичну енергію рідини, що перетікає.       

Зі збільшенням довжини відкоту кільцевий зазор між веретеном і регулюючим кільцем зменшується, а швидкість перетікання рідини через нього зростає. Зростання швидкості перетікання рідини призводить до того, що режим її перетікання змінюється з ламінарного на турбулентний, через що різко зростають сили внутрішнього тертя між шарами рідини, а отже, зросте і сила гідравлічного опору відкотові. На переборення цих сил затрачається певна робота. Ця робота перетворюється у теплову енергію, яка йде на розігрівання рідини, деталей гальма відкоту та розсіюється в навколишньому просторі за рахунок теплообміну.

Таким чином, зменшення кільцевого зазора між веретеном та регулювальним кільцем призводить до зростання швидкості перетікання рідини, що, у свою чергу, приводить до зростання внутрішніх сил тертя в рідині, а отже, і сили гідравлічного опору відкотові, за рахунок чого досягається плавність гальмування відкотної частини під час відкоту.

Під час накату

Зростає тиск у запоршневому та замодераторному просторах, а в робочій порожнині виникає розрідження.

Рідина із запоршневого простору (б) перетікає в робочу порожнину (а), а клапан модератора під дією пружини та тиску рідини закривається.

Рідина із замодераторного простору (в) перетікає в робочу порожнину (а) між внутрішньою поверхнею штока та сорочкою модератора через канавки змінної глибини.

Перетворення енергії здійснюється за такою самою схемою, як було розглянуто раніше, а через те, що глибина канавок під час накату поступово зменшується, зростають швидкість перетікання рідини, сили тертя у ній та сила гідравлічного опору накатові, чим і досягається плавність гальмування відкотної частини під час накату.

Дія компенсатора

У початковому положенні відкотної частини порожнина компенсатора з’єднана з порожниною гальма відкоту через клапан (10), і відбувається перетікання рідини як в компенсатор (при нагріванні рідини), так і з нього (при охолодженні рідини).

Під час відкоту (близько 4 мм до крайнього переднього положення) люлька (12) звільнить плунжер (11), який під дією пружини перекриє отвір, що з’єднує робочу порожнину компенсатора з порожниною циліндра гальма відкоту. Перетікання рідини під дією зміни робочого тиску в порожнині гальма відкоту стає неможливим.



загрузка...