загрузка...
 
8.3 Затвор. Основні механізми 8.3.1 Призначення та загальна будова затвора
Повернутись до змісту

8.3 Затвор. Основні механізми 8.3.1 Призначення та загальна будова затвора

Призначення затвора та вимоги до його конструкції.

Затвор гармати призначений для: надійного замикання каналу ствола; виконання пострілу; екстракції гільзи.

Конструкція затвора гаубиці забезпечує: повторне зведення ударного механізму на випадок осічки; запобігання від пострілу при неповністю замкненому затворі; утримання снаряда в каналі ствола при будь-яких кутах його підвищення;автоматичне закривання та відкривання затвора при стрільбі.

За найбільш важливими ознаками розрізняють такі основні типи затворів: за ступенем автоматизації: автоматичні; напівавтоматичні; неавтоматичні;

за способом обтюрації порохових газів: гільзової обтюрації; безгільзової обтюрації;

за типом замикаючої деталі: клинові (вертикальні і горизонтальні);поршневі (двотактні і тритактні).

Автоматичний затвор – такий, у якому всі операції з перезаряджання та здійснення пострілу автоматизовані.

Напівавтоматичний затвор - у якому є автоматизована частина операцій  з перезаряджанню та виконання пострілу.

Залежно від наявності або відсутності гільзи затвори можуть бути гільзової або безгільзової обтюрації.

Клиновий затвор - затвор, у якому основною замикаючою деталлю є клин; у поршневих затворах - поршень.

 Затвор у Д-30 клиновий, вертикальний, напівавтоматичний, гільзової обтюрації.

Основні вимоги до конструкції затворів:

надійність: надійне замикання каналу ствола, яке зробило б неможливим передчасно відкривання затвора та забезпечило б добру обтюрацію порохових газів; безпека в роботі досягається наявністю запобіжних механізмів та блокуючих пристроїв, які роблять неможливим випадковий або передчасний постріл;    

безвідмовність: працездатність затвора за будь-яких умов експлуатації при дотриманні правил поводження і нечутливість до частого розбирання та забруднення; зручність у поводженні; зручне відкривання та закривання при будь-яких кутах підвищення, можливість повторного зведення, автоматизація операцій; простота та зручність заміни найбільш важливих деталей; технологічність конструкції; простота виготовлення, розбирання та складання; взаємозамінність деталей.

Залежно від призначення і будови до затворів можуть встановлюватись ще й спеціальні вимоги.

* Примітка. Обтюрація - запобігання прориву порохових газів.

Загальна будова затвора

Відповідно до призначення затвора до його складу входять наступні механізми: замикаючий; ударно-спусковий; екстракції;

(умовно їх можна назвати основними), а відповідно до функцій, які забезпечує конструкція затвора, ще й такі механізми: повторного зведення; запобіжниковий; утримуючий; автоматики.

Умовно їх можна назвати допоміжними.

затв11

Рисунок 8.7 - Кінематична схема затвора

8.3.2 Призначення, будова і дія основних механізмів затвора

Замикаючий механізм

Замикаючий механізм призначений для надійного замикання каналу ствола. Механізм клиновий, вертикальний, гільзової обтюрації, розміщений у клиновому пазі казенника.

Рисунок 8.8 - Деталі замикаючого механізму:

1-клин; 2- кривошипи; 3-вісь кривошипів; 4-упор клина; 5-рукоятка для відкриття затвора

До складу механізму входять такі основні деталі: клин (1);

кривошипи (лівий і правий) (2); вісь кривошипів(3); відкриваюча рукоятка (5); упор клина (4).

Клин - основна деталь механізму. Він сприймає тиск порохових газів під час пострілу, в ньому розміщується частина механізмів затвора.

Клин (1) виконаний у вигляді чотиригранної призми, задня грань якої нахилена відносно передньої на кут близько 1°30’. Це дозволяє забезпечити надійне притискання гільзи до труби ствола під час пострілу та полегшує відкривання затвора. Верхня частина клина має лоток для спрямування пострілу під час заряджання; лоток має скіс, який переходить у передню грань, що називається дзеркалом.

Скіс лотка забезпечує остаточне досилання пострілу при закриванні затвора, при цьому відполіроване дзеркало ковзає по дну гільзи, чим забезпечується зменшення тертя. Тому класти клин дзеркалом вниз заборонено. Дзеркало має отвір для виходу бойка ударника.

Бокові грані мають фігурні пази для роликів кривошипів, отвори і канали для деталей затвора; спереду вгорі - пази, в які вставлені кулачки механізму екстракції, внизу - вирізи для упорів кривошипів; справа вгорі - уступ для упора клина.

Задня грань має центральний отвір для деталей ударного механізму; він закритий кришкою.

Упор клина (4) обмежує переміщення клина вгору при закриванні.

Відкриваюча рукоятка (5) призначена для відкривання затвора. Вона розміщена на осі кривошипів і має стопор, що фіксує її у верхньому положенні стосовно сектора на казеннику, та важіль з пружиною, який зчіплює її з віссю кривошипів в нижньому положенні.

Вісь кривошипів (3) передає зусилля від рукоятки та автоматики затвора на кривошипи. Вісь має шестигранну головку, на якій встановлені важіль автоматики та відкриваюча рукоятка; на шліцах осі кривошипів встановлені два кривошипи.

Кривошипи (2) призначені для перетворення обертального руху осі кривошипів у поступальний рух клина. Своїми шліцами вони з'єднані з віссю кривошипів; ролики взаємодіють із пазами на боковій поверхні клина, примушуючи його рухатись вгору або вниз; підпружинені упори кривошипів натискають на вирізи клина під час відкривання; шип  лівого кривошипа виключає запобіжний механізм у крайньому верхньому положенні клина; шип правого кривошипа діє на вісь зведення при відкриванні затвора, забез­печуючи зведення ударника.

При відкриванні затвора слід натиснути на стопор рукоятки, розстопорити її відносно сектора і перевести в нижнє положення, де вона, за допомогою важеля, зчіплюється з віссю кривошипів. Переводячи рукоятку у верхнє положення, повертають вісь кривошипів і кривошипи. Кривошипи своїми упорами тиснуть на вирізи клина, а роликами - на пази клина і примушують клин рухатись вниз.

Ударно-спусковий механізм.

Ударно-спусковий механізм безкурковий, призначений для виконання пострілу. Він складається з ударного механізму та спускового пристрою.

Рисунок 8.9 - Деталі ударного механізму:

1-ударник; 2-бойова пружина; 3-кришка ударника;  4-зведення ударника; 5-вісь зведення ударника; 6-стопор із пружиною

Ударний механізм розміщується в клині і складається з: ударника (1); бойової пружини (2); кришки ударника (3); зведення ударника (4); осі зведення (5); стопора зведення з пружиною (6).

Бойова пружина, впираючись у кришку з одного боку та ударник з іншого, накопичує потенціаль енергію, що перетворюється в кінетичну енергію ударника при виконанні спуску, і за рахунок неї бойок ударника розбиває капсульну втулку.

Вісь зведення, повертаючись під дією шипа кривошипа, повертає зведення ударника, яке своїм верхнім плечем переміщує ударник в заднє положення. При цьому нижнє плече зведення ударника фіксується вирізом стопора зведення, і механізм утримується у зведеному стані. Стопор зведення, у свою чергу, фіксується запобіжником і зможе переміститися, щоб звільнити зведення ударника, тільки після виключення запобіжного механізму.

Рисунок 8.10 - Спусковий пристрій:

1-спускова рукоятка; 2-двоплечий важіль натискача; 3-натискач із пружиною

Спусковий пристрій включає: спускову рукоятку (1) (на огородженні); двоплечий важіль натискача (2) (на казеннику); натискач з пружиною (3) (в отворі казенника).

Натискання на рукоятку приводить до повороту двоплечого важеля, який верхнім плечем натискує на натискач, а той, у свою чергу, на стопор зведення; при цьому звільняється зведення ударника, і ударник може рухатися вперед під дією бойової пружини.

Механізм екстракції.

Механізм екстракції важільного типу ударної дії призначений для видалення гільзи з каналу ствола та утримання клина в нижньому положенні.

Він розміщений у казеннику та на поверхні клина і складається з: двох екстракторів (1); осі екстракторів (2); важеля екстракторів (3);

кулачків (двох – на клинові); двох ковпачків із пружинами (4).

Деталі механізму екстаркції

Рисунок 8.11 - Деталі механізму екстракції:

1-лівий та правий екстрактори; 2-вісь екстракторів;

3-важіль екстрак-торів; 4-ковпачок із пружинами

Екстрактори знаходяться на осі і можуть повертатися разом із нею завдяки наявності шпонки. Захвати екстракторів зачіпляють кулачки на клину зверху і утримують, таким чином, клин у нижньому положенні. По нижніх виступах екстракторів вдаряють кулачки при опусканні клина, при цьому верхні виступи екстракторів видаляють гільзу з камори ствола та зачіпляють кулачки на поверхні клина зверху. При ударі фланцем гільзи у верхні виступи екстракторів або при натискуванні на важіль вісь екстракторів повертається разом із екстракторами і звільняє кулачки; клин може рухатись вгору.



загрузка...