Тема 7 Економічна ефективність7.1 Поняття про ефект і ефективність
В економіці одним із основних понять є «економічна ефективність» господарських заходів.
Господарськими заходами можуть вважатися:
• впровадження нової техніки;
• інвестиційний проект;
• укладення комерційної угоди;
• реалізація будь-якого господарського рішення;
• здійснення природоохоронних заходів;
• проведення соціальних заходів, спрямованих на підвищення добробуту людей, поліпшення інфраструктури, формування культурних цінностей та ін.
Загальними для всіх цих заходів є два моменти:
• по-перше, всі вони спрямовані на досягнення конкретного результату (соціального або економічного);
• по-друге, всі вони потребують витрат коштів (або інших ресурсів).
Теорія ефективності чітко розмежовує поняття ефекту й ефективності, розуміючи під першим результат заходу, а під другим – співвідношення ефекту і витрат, що його викликали.
Ефект (від лат. еffectus – виконання, дія) означає результат, наслідок певних причин, дій. Ефект може вимірюватися в матеріальному, соціальному, грошовому вираженнях. Зокрема, ефект може оцінюватися обсягом додатково виробленої чи спожитої продукції (тобто штуками, кубічними або квадратними метрами, тоннами тощо), показниками поліпшення здоров'я населення (наприклад, зниженням захворюваності або смертності, виробничого травматизму, підвищенням середньої тривалості життя) тощо. У тому випадку коли зазначені результати отримують грошову оцінку, говорять про економічний ефект.
Економічний ефект – виражений у вартісній (грошовій) формі результат будь-яких дій (зокрема, зазначених вище господарських заходів).
Хоча за самим визначенням результат і ефект є близькими поняттями (ефект – певна форма результату), потреби економічної практики змушують у деяких випадках розмежовувати зазначені терміни. При цьому під умовним поняттям «економічний результат» звичайно мають на увазі загальний (брутто) результат (зокрема, виручка, доход), а під поняттям «економічний ефект» – чистий (нетто) результат (зокрема, прибуток). Принциповий взаємозв'язок між зазначеними двома поняттями може бути виражений формулою
Е = Р – З, (7.1)
де Е – величина умовного економічного ефекту; Р – величина умовного економічного результату; З – повні витрати на реалізацію заходу, який викликав ефект.
Залежно від рівня господарювання розглянуті показники можуть, зокрема, отримувати такий зміст:
1) народногосподарський рівень:
Р – приріст валового внутрішнього продукту (ВВП) за період;
З – повні витрати по заходу, включаючи економічні збитки від порушення середовища;
Е – приріст національного доходу.
2) рівень підприємства:
Р – загальний виручка (виторг) підприємства за період;
З – вартість виробництва і реалізації продукції «плюс» податкові відрахування і платежі;
Е – прибуток.
Ефективність визначається відношенням результату (ефекту) до витрат, що забезпечили його отримання.
У загальному вигляді принципова схема визначення показника ефективності може бути виражена формулою
, (7.2)
де е – показник економічної ефективності; Е – величина економічного ефекту; З – витрати ресурсів (коштів, засобів виробництва, предметів праці, трудових факторів, часу та ін.) на забезпечення зазначеного економічного ефекту.
, (7.2)