Тема 10 Організація та планування основних виробничих процесів 10.1 Організація процесу виробництва у часі

Тема 10 Організація та планування основних виробничих процесів 10.1 Організація процесу виробництва у часі

Базою для розрахунку процесу виробництва у часі служить цикл виробничого процесу.

Виробничим циклом виготовлення виробу називається календарний період знаходження його у виробництві від запуску вихідних матеріалів і напівфабрикатів у виробництво до одержання готової продукції.

Виробничий цикл включає три основні елементи: робочий період, натуральні процеси та перерви.

Робочий період – це час безпосереднього виготовлення продукції. Він розпадається на основний і допоміжний час. У ході основного часу предмет праці змінюється або зовні, або внутрішньо. Допоміжний час витрачається на переміщення предмета праці, контрольні операції й т.п., тобто не викликає яких-небудь змін. Час натуральних процесів характеризується тим, що в напівфабрикатах відбувається частина процесу виробництва під впливом натуральних умов. Наприклад, остигання металу у формах, витримка сира, сушіння виробів і т.д.

Перерви у процесі виробництва можуть бути пов'язані з режимом роботи підприємства й з методом організації виробництва. У першому випадку – це вихідні й святкові дні, перерви на обід, неробочі зміни й т.д., у другому – це час міжопераційних перерв.

Міжопераційні перерви присутні в кожному виробничому процесі виготовлення продукції. Вони підрозділяються на перерви очікування, перерви між окремими партіями й комплектування.

Перерви очікування виникають, коли відсутня синхронність суміжних операцій технологічного процесу, тобто попередня операція закінчується раніше, ніж звільняється робоче місце для виконання наступної операції.

Перерви між окремими партіями залежать від розміру партії та виду руху оброблюваного виробу в процесі виробництва (пролежування виробу до початку й по закінченні обробки).

Перерви комплектування обумовлені пролежуванням виробу у зв'язку з незакінченістю виготовлення інших деталей, що входять у цей виріб.

Робочий період, або технологічний цикл, становить основу виробничого циклу. Склад і співвідношення часу окремих елементів виробничого циклу являє його структуру.

Відповідно до структури тривалість виробничого циклу (Тц) у загальному вигляді може бути виражена такою формулою:

, (10.1)

де  — сума часу технологічних операцій;

 – сума часу натуральних процесів;

 — сума часу транспортних операцій;

 – сума часу контрольних операцій;

– сума часу міжопераційного пролежування;

– сума часу міжзмінного пролежування й пролежування на міжцехових складах напівфабрикатів;

n, i, j, x, y, z – кількість відповідно технологічних, натуральних, транспортних, контрольних операцій і перерв.

Тривалість виробничого циклу багато в чому залежить від обраного виду руху предметів праці у процесі їх обробки. Розрізняють три види руху: послідовний, паралельний й паралельно-послідовний (змішаний).

Послідовний вид руху предметів праці характеризується тим, що на кожній операції деталі обробляються всією партією. При цьому кожна наступна операція починається тільки після закінчення обробки всієї партії деталей на попередній операції.

Послідовний вид руху характеризується найбільшою тривалістю виробничого циклу і являє собою найбільш простий спосіб організації, який переважає в одиничному та дрібносерійному виробництві при обробці невеликих партій однакових деталей.

При паралельному виді руху кожна деталь передається з операції на операцію негайно після закінчення її обробки на попередній операції незалежно від готовності партії в цілому. При цьому виді передача оброблюваних деталей з попередньої операції на наступну проводиться поштучно по закінченні кожної операції. Цей метод найбільш ефективний в умовах масового виробництва при рівності (кратності) операцій і розміщення устаткування за ходом технологічного процесу.

При паралельно-послідовному виді руху партія деталей, що підлягає обробці, розбивається на підпартії й передача деталей з операції на операцію організовується частково поштучно, частково – підпартіями. Цей вид застосовується в умовах, коли тривалість операцій різко відрізняється.