4.1 Хворий В., 29 років, мешканець села. Хворіє часто на «респіраторні» захворювання, які повторюються щонайменше двічі на рік. В усіх випадках для «придавлення» процесу і зменшення температурної реакції за призначенням фельдшера застосовував сульфаніламідні препарати. Після цього тривалий час продовжував кашляти і виділялася деяка кількість харкотиння. У проміжках між «респіраторними нападами» періодично з'являлося покашлювання і виділялася деяка кількість мокроти. Це погіршання стану настало після перемерзання під дощем. Оскільки на цей час лікування не допомогло, консультований лікарем районної лікарні.
Крім кашлю з незначною кількістю мокротиння інших скарг не було. Над легенями катаральні хрипи не прослуховувалися. Клінічне дослідження крові: еритроцити – 3,9х1012/л; Нв – 128 г/л; лейкоцити – 6,8х10,9/л; формула крові – без відхилень від середньої норми. У мокротинні КСП методом мікроскопії не виявлені.
4.1.1 З якими двома найбільш вірогідними захворюваннями необхідно проводити диференціальну діагностику?
А З позалікарняною пневмонією.
В З інфільтративним туберкульозом легені.
С Бронхогенною кістою.
D З часткою непарної вени.
Е З туберкуломою легені.
4.1.2 Які потрібні додаткові обстеження з метою доведення диференціальної діагностики до логічного завершення?
А Пряма оглядова рентгенографія.
В Бокова оглядова рентгенографія.
С Дослідження крові у динаміці.
D Поздовжня томографія.
Е Спірографічне дослідження функції зовнішнього дихання.
4.2 Хворий Г., 28 років, після служби в армії у Казахстані більше 10 років проживав у цій республіці, а далі – державі. Через декілька місяців після повернення додому почав відчувати тупий біль у нижніх відділах грудної клітки зліва. Слабість, пітливість, субфебрильна температура утримуються близько двох місяців. При клінічному дослідженні крові встановлено: еритроцити – 3,2х1012/л; Нв – 108 г/л; лейкоцити – 7,8х10,9/л; еозинофілія крові – 8%.
Проведене променеве обстеження. Встановлено наявність інтенсивного однорідного затемнення в нижній частці лівої легені. Бокова рентгенографія це припущення підтвердила і виявила в нижніх відділах затемнення та декілька ділянок інкрустації вапна.
4.2.1 З якими трьома найбільш вірогідними захворюваннями необхідно провести диференціальну діагностику даного патологічного процесу?
А З інфільтративним туберкульозом.
В З гамартомою легені.
С З ехінококом легені.
D З рідкісними грибковими захворюваннями (гістоплазмоз, криптококоз, кокцидіоїдомікоз).
Е З туберкуломою легені.
4.2.2 Які потрібно доуточнити анамнестичні дані для розмежування перелічених вище захворювань?
А Коли перед даним захворюванням проходив променеве обстеження?
В Чи були захворювання на туберкульоз серед близьких родичів?
С Чи кашляли співробітники та друзі впродовж останніх двох років?
D Чи не було захворювань на ехінококоз у Казахстані, де проживав хворий.
Е Чи не виїжджав у Південну Америку та інші південні країни впродовж останніх 6 місяців.
4.2.3 Які дані дозволяють запідозрити ехінококоз легені?
А Наявність затемнення у лівій легені.
В Наявність затемнення у нижній частці.
С Еозинофілія крові.
D Анемія.
Е Перебування впродовж багатьох років у Казахстані.
4.2.4 Які променеві дані дозволяють підозрювати про ехінококоз легені?
А Наявність затемнення у нижній частці.
В Наявність інтенсивного затемнення.
С Наявність однорідного інтенсивного затемнення.
D Наявність інкрустації вапна в нижніх відділах кулястого затемнення.
Е Відсутність будь-яких інших змін навколо затемнення.