14.1 Хворий В., 48 років, звернувся зі скаргами на немічність, пітливість, втрату апетиту, болі у животі, температуру понад 38 ?С. Була виконана оглядова рентгенографія, на знімку виявлено два кулястоподібні утворення у СVІ і СX (?) до 4 і 6 см у діаметрі, інтенсивні, чітко обмежені, навколо цих утворень – фіброз, подекуди – інкрустація вапна у легені та корені.
14.1.1 З якими захворюваннями потрібно проводити диференціальну діагностику?
А Бактеріальною пневмонією.
В Простою легеневою еозинофілією.
С Інфільтративним туберкульозом, круглим інфільтратом.
D Дермоїдними кістами.
Е Туберкуломами легень.
14.1.2 Які потрібні дообстеження?
А Клінічне дослідження крові (еозинофілія!).
В Бокова оглядова рентгенографія.
С Проба Манту.
D Томографія нижньої частки справа.
Е УЗД печінки, селезінки, лімфовузлів, середостіння і заочеревини.
При дообстеженні у клінічно дослідженій крові: ер. – 3,9 х10 12/л, Нв – 128 г/л, л. – 7,0 х109/л, еозинофіли – 12%, ШОЕ – 28 мм/год., на боковій рентгенограмі кулясті утворення правильної форми у СVI і СХ, вапно у корені. Проба Манту – 12 мм.
14.1.3 Яким буде остаточний діагноз?
А Кругла пневмонія.
В Проста легенева еозинофілія.
С Туберкуломи легені.
D Дермоїдні кісти.
Е Бронхогенні кісти.
14.1.4 Як довести достовірність діагнозу?
А Протитуберкульозною антибактеріальною терапією.
В Неспецифічною антибактеріальною терапією.
С Динамічним спостереженням 2 тижні.
D Динамічним спостереженням 1 місяць.
Е Антигістамінною терапією.
У процесі дообстеження і лікування з'явилася діарея – 2-3 рази на добу. При дообстеженні встановлена велика кількість лімфовузлів на периферії, та збільшена болісна печінка, що підтверджено УЗД. Печінка великозерниста, два гіпоехогенних фокуси з чіткими межами до 3 см у діаметрі; збільшені селезінка і периаортальні лімфовузли. Проба Манту – 12 мм. У клінічному аналізі крові: лейкоцити – 12х109/л, формула крові без відхилень від середньостатистичних показників, окрім лімфоцитозу – 36%. Встановлено, що хворий повернувся із Західної Європи, де працював у сільському господарстві.
14.1.5 З якими захворюваннями потрібно продовжувати диференціальну діагностику?
А Гострим лейкозом.
В Лімфогранулематозом.
С Вірусним гепатитом.
D СНІД.
Е Грибковим захворюванням? (Гістоплазмозом).
Після консультації гематолога і стернальної пункції даних за лейкоз і лімфогранулематоз не знайдено. Консультація інфекціоніста – даних про вірусний гепатит немає. Імунологічне обстеження на СНІД – швидкий тест від'ємний.
14.1.6 Який діагноз буде остаточним?
А Проста легенева еозинофілія.
В Персистувальна легенева еозинофілія.
С СНІД.
D Грибкове захворювання (гістоплазмоз).
Е Гранулематоз Вегенера.
14.2 Хворий 32 років повернувся із закордонного відрядження, де пробув близько 3 місяців. Скаржиться за сильний головний біль, нудоту, позиви на блювання, значну загальну млявість. Практично відразу із цими скаргами розпочався кашель, температура 39 ?С. Перед захворюваннями харчувався як завжди. Неякісних продуктів ніби не вживав.
При огляді хворого: периферійні лімфатичні вузли не збільшені. Відмічає «звуження» поля зору: бачить лише прямо перед собою. Крім цього, відмічає «плутанину» перед очима: все ніби двоїться. Незначна ригідність м'язів потилиці. На литках обох ніг червоні плями з чітко обмеженими краями. Набряків ступнів і суглобів немає.
При променевому обстеженні – кулясті утворення (три) у нижніх частках легень. Інтенсивність останніх значна, обмеженість – чітка.
14.2.1 З якими захворюваннями потрібно проводити диференціальну діагностику?
А Гострим харчовим отруєнням.
В Гострим серозним менінгітом.
С Гострим туберкульозним менінгітом.
D Саркоїдозом легень.
Е Простою легеневою еозинофілією.
14.2.2 Які потрібно провести додаткові обстеження?
А Клінічне дослідження крові.
В Пробу Манту.
С Спинномозкову пункцію.
D Дослідження харкотиння на КСП і КЗН.
Е Консультацію невропатолога.
Невропатолог-консультант вогнищевих (осередкових) змін із боку 12 пар черепно-мозкових нервів не знайшов. При спинномозковій пункції: тиск спинномозкової рідини – 12 см вод.ст., клітинний склад рідини – без відхилень від норми; проба Панді – від'ємна. Проба Манту – 6 мм.
14.2.3 Яким має бути клінічний діагноз у цього хворого?