загрузка...
 
9. СТАДІЇ ПУХЛИН
Повернутись до змісту

9. СТАДІЇ ПУХЛИН

Під стадією захворювання об'єктивно потрібно розуміти анатомічно ? просторове поширення процесу, яке об'єктивно встановлюється при клінічному, рентгенорадіологічному, ендоскопічному і лабораторному методах обстеження. Стадія процесу виставляється на підставі таких ознак: а) розміру пухлини чи ступеня ураження органа; б) проростання пухлини у суміжні органи; в) відсутності або наявності збільшених регіонарних чи лімфовузлів метастазів; г) наявності чи відсутності метастазів. Стадія хвороби ніколи не змінюється. Незалежно від методу лікування вона залишається тією, що була встановлена при виявленні новоутворення і підтверджена чи змінена під час операції, якщо та виконувалася.

Поряд із цим існує ще й таке морфологічне поняття, як «нульова» стадія. За своїм просторовим поширенням це передінвазивна карцинома (Са insitu). До неї відносять внутрішньоепітеліальний рак шийки матки та внутрішньопротокову карциному молочної залози.

За наведеними ознаками виділяють 4 стадії злоякісних пухлин.

При І стадії пухлина, як правило, не перевищує 3 см, метастазів немає.

При II стадії пухлина не більша від 5 см, проростає у глибокі шари стінки органів. Можуть бути поодинокі рухливі регіонарні метастази.

При Ш стадії новоутворення має такі характерні ознаки:

а)         пухлина більша ніж 5 см, поширюється за межі органа, з якого росте, але не проростає у суміжні органи; можуть бути поодинокі регіонарні метастази, віддалених метастазів немає;б)       незалежно від розмірів головної пухлини (велика чи мала) можливі множинні регіонарні метастази.

При IV стадії пухлина проростає в сусідні органи або виявляються віддалені лімфогенні чи гематогенні метастази незалежно від розмірів первинної пухлини. Наявність таких метастазів, якщо навіть не виявлена основна пухлина, дає підставу для визначення цієї ж стадії (ІV) поширеності процесу.

Необхідно зазначити, що уявлення про рухливість та проростання пухлини і наявність метастазів у лімфатичних вузлах ? критерій досить суб'єктивний. Тому для багатьох локалізацій новоутворень визначення стадії можливо лише під час хірургічного втручання, а нерідко ? вже після гістологічного дослідження пухлини і лімфатичних вузлів, яке потрібно виконувати не лише після оперативного втручання, а й під час останнього, що має назву субопераційної діагностики. Інколи лише вона дає змогу вирішувати питання про стадії і, відповідно, про обсяг оперативного втручання.

Розміри пухлини також не завжди можуть бути основним критерієм при визначенні її стадії. Для деяких локалізацій новоутворень важливими є ступінь звуження порожнистого органа (трахеї, бронхів, стравоходу), поширення вздовж нього і глибина інвазії та інфільтрації. Отже, розмір пухлини, проростання, наявність метастазів і навіть стадія ? поняття в онкології досить відносні. Наприклад, ПІ стадія раку шкіри нижньої губи, слизової оболонки порожнини рота ? це пухлина у межах 3 см у діаметрі; ця ж стадія раку молочної залози та шлунка ? пухлина розміром 5 см і більше. Разом із тим саркома м'яких тканин, більша ніж 5 см у діаметрі, належить до ІІ стадії. Проростання пухлини у суміжні органи і структури незалежно від розміру здебільшого характеризує IV стадію новоутворення. У той самий час необхідно враховувати характер структур, у які проросла пухлина, а саме: при проростанні новоутвору у плевру, перикард і діафрагму за можливості виконати їх резекцію ? пухлину відносять до III стадії; з іншого боку, при вростанні новоутвору у стравохід, аорту чи порожнисті вени фахівець вимушений констатувати IV стадію злоякісного процесу. Важливим є не сам факт наявності метастазів, а зона їх лімфогенного чи гематогенного поширення. Отже, стадія процесу і наявність метастазів в одних випадках визначають операбельність хворого, тобто суб'єктивно?об'єктивні показання до можливості застосування операції (рак легені з лімфовузлами у корені легені, саркома гомілки з метастазами у пахвинні лімфовузли і т. ін.). Якщо є периферійні метастази ? хворий вважається неоперабельним (рак шлунка за наявності Вірховського метастазу). При цьому обов’язково враховуються функціональні резерви хворого, які дають йому змогу перенести хірургічне втручання. З іншого боку, існує поняття резектабельності. Воно означає можливість операційної бригади (головним чином провідного хірурга клініки чи відділення) видалити пухлину з м'яких тканин чи клітковини (заочеревиний простір, середостіння) або виконати резекцію того чи іншого органа, особливо при проростанні пухлини у суміжні органи та судини за наявності метастазів у регіонарних лімфатичних вузлах. Таким чином, операбельність ? поняття більш суб'єктивне, а резектабельність ? більш об'єктивне, оскільки визначається вже під час операції. Разом із тим треба чітко засвоїти, що стадії онкологічного процесу і клінічні групи ? поняття не тотожні. Сучасні можливості комбінованого і комплексного лікування нерідко дають змогу надати радикальну допомогу хворим навіть із IV стадією новоутворення.

При злоякісних захворюваннях лімфатичної системи (лімфогранулематоз, Неходжкінські лімфоми) також виділяють 4 стадії. Але, на відміну від інших новоутворень, кожна стадія при цих процесах вміщує 2 підстадії. При підстадії А відсутні загальні симптоми. При підстадії Б має місце хоча б один із таких симптомів, як схуднення за останні 6 міс. на 10% маси тіла, температуру тіла вищу ніж 38 °С, нічний піт та ін.

Впродовж останнього десятиріччя наведені підстадії рекомендують доповнювати ще й ознаками біологічної активності пухлинного процесу. Так, при підстадії А немає активності. Підстадія Б має дві чи більше таких ознак активності: ШОЕ ? більша ніж 30 мм/год; фібриноген ? більший ніж 5 г/л; лейкоцити більші ніж 12х109/л; альбуміни – менші ніж 35%; ? 2 - глобуліни – більші ніж 12% і та ін.



загрузка...