загрузка...
 
20 ПРОФІЛАКТИКА ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН
Повернутись до змісту

20 ПРОФІЛАКТИКА ЗЛОЯКІСНИХ ПУХЛИН

Історичні відомості щодо злоякісних новоутворень, серед яких, зрозуміло, переважали візуальні форми процесів, сягають глибокої давнини. Про них було відомо лікарям Стародавнього Єгипту, Індії, Китаю і навіть Перу. Але то були поодинокі випадки. З кінця минулого століття і особливо у перше десятиліття поточного захворюваність на злоякісні новоутворення значно зросла. Не виключено, що цьому сприяють новітні технології діагностики. Та останні покращили діагностику головним чином «внутрішніх» ракових процесів. Але ж зростає захворюваність на всі новоутворення без винятку! Цифри, якими сьогодні володіють онкологи, вражають! Достатньо нагадати щорічну реєстрацію нових випадків раку, яка у світовому масштабі становить 10 млн випадків. При цьому щороку помирає від злоякісних пухлин 6,2 млн. людей. Є повідомлення, що за останні 20 років минулого століття випадків захворювання на рак виявлено більше, ніж за всю історію людства (Скачко, 2003). Така статистика не може не справити гнітючого  враження! Ми бачимо, що це глобальна проблема. Актуальність її в тому, що у світовому масштабі захворюваність значно більша у високорозвинених країнах, де люди «розплачуються» за свою «цивілізованість» і зневажливе ставлення до Природи та її законів. Перелічене ставить перед світовим загалом питання щодо можливостей попередження ракових захворювань. Рівною мірою це стосується і нашої держави. 

Дослідженнями гігієністів установлено, що рівень здоров’я людей на 50?60% залежить від способу життя і харчування, на 18?20% ? від зовнішнього середовища, на 18?20% ? від генетичних чинників і лише на 5?10% ? від ефективності роботи органів системи охорони здоров’я. У попередніх розділах, де йшла мова про причини злоякісних новоутворень та особливості канцерогенезу, обговорювалися саме ці чинники як такі, що негативно впливають на організм людини і можуть ініціювати розвиток злоякісних новоутворень.

З огляду на це профілактика ракових захворювань на підставі світового досвіду передбачає три етапи і два напрямки.

На І етапі потрібно створити умови для максимального уникнення дії шкідливих факторів зовнішнього середовища, створити нормальне екологічне довкілля, що можна визначити як суспільну профілактику. Цей етап профілактики розвитку злоякісних новоутворень включає індустріальний напрямок. Він полягає у тому, щоб звести до мінімуму викиди у зовнішнє середовище і вплив на людей промислових шкідливих канцерогенів. З цією метою необхідно запровадити будівництво підприємств з надійними захисними спорудами та сучасною технологією перероблення шкідливих відходів з їх утилізацією; пропонується автоматизація шкідливих ділянок виробництва, конструювання двигунів внутрішнього згоряння, які найменше забруднюють атмосферу продуктами неповного згоряння, побудову міст з озелененими, що добре провітрюються, вулицями та інше.

На превеликий жаль, на практиці ми бачимо зворотне. Викиди в атмосферу «відпрацьованих» речовин на 1 людину за рік становлять 3000 кг. За інше ми не говоримо. Лише зупинимося на цих кілограмах. Куди вони діваються? – Частково переходять у підземні води, а далі ? в озера, річки, моря. Потім ми їх «випиваємо і з’їдаємо» разом з іншими продуктами харчування. Дехто вважає, що у рибних річкових, а тим більше морських, продуктах «ті кілограми» відсутні – наївний обман і самообман. Ось звідки така кількість новоутворень, яка була зафіксована впродовж останніх десятиріч.

Наші вулиці захаращені потоками машин, які не дають змоги пішоходам перейти вулицю, а якщо й дають, зупиняючись «для блага пішоходів», то роблять якраз зворотне, оскільки при зупинках і під час відтворення руху у довкілля викидається незрівнянно більша кількість продуктів згоряння, ніж під час постійного руху. Що тут робити?! – Думаймо!

Ми спостерігаємо, як повсюди знищуються рекреаційні зони та зони озеленення. Останні «добудовуються» чи забудовуються, злісно порушуючи усі санітарні норми. І нікого це не турбує! Ніхто не звертає уваги на протести спільноти! Про такі порушення у Києві і Харкові писали і пишуть, ми їх спостерігаємо і в Сумах, але злочинні дії не припиняються. Воістину «цивілізація» перетворилася на «дебілізацію». А якими словами це зупинити?!

Ми вже не говоримо про невиправдане нищення лісів та насаджень. А ліси – це легені Планети.

Отже, надіятися на профілактичні засоби індустріального напрямку, а вони повністю залежать від держави, ? марна справа. Тож поговоримо за особисту профілактику. Оскільки рівень здоров’я людини на 50?60% завжди залежав, залежить і буде залежати від способу її життя, спробуємо зосередитися на наших профілактичних намаганнях, а саме на особистій профілактиці.

Установлено, що за надлишкової маси тіла на 40% загроза раку у чоловіків зростає на 33%, а у жінок – на 50%. Де ж беруться ці кілограми? Відомі два прості шляхи: надлишкове висококалорійне харчування і недостатня фізична та розумова діяльність (читай?рухливість) – гіпокінезія. Відразу ж поставимо крапку над «і». – Ці два чинники мають бути збалансованими: «динамічні» витрати повинні «перекривати» калорійність надходжень. Деяка нестача останніх збалансується енергією Космосу.

Оскільки нашим завданням в умовах даного видання є визначення основних напрямків профілактики онкопроцесів, не будемо деталізувати окремі чинники. Проте зазначимо, що продукти обміну речовин, залежно від їх якості, чистоти та природної належності первинного субстрату, проміжні продукти окисних процесів в організмі можуть на певних етапах обміну речовин набувати для тих чи інших органів токсичних впливів. Особливо небезпечними є ендотоксини білкового походження. Підкреслимо токсичність білків молока, оскільки в організмі дорослої людини відсутні ферменти, необхідні для їх перетравлення і засвоєння. При цьому перш за все страждають печінка, підшлункова залоза, судини, нервова система. Найбільше ж від дії ендотоксинів страждає імунна система, що залишає організм обеззброєним проти онкогенів і «збочених» канцерогенами у процесі свого поділу клітин. Недостатня кількість вітамінів А, Е та С сприяє неконтрольованому поділу клітин, що стимулює, якщо не активує, канцерогенез. Перелічене особливо небезпечне на тлі гіподинамії, оскільки остання зменшує активність лейкоцитів взагалі, а лімфоцитів – зокрема. Вони втрачають здатність розпізнавати навіть чужі клітини, а розбалансовані у своєму поділі навіть власні клітини для організму вже є чужорідними. Окрім того, при гіпокінезії значно зменшується кількість лімфоцитів усіх розмірів не лише у кровоносному русі, а й в органах – продуцентах (селезінка, лімфовузли), що залишає організм без клітинного захисту…

Отже, попередити отруєння організму ендотоксинами можна двома шляхами: природним харчуванням із належною кількістю вітамінів і достатньою рухливістю. Остання легко вимірюється кілометрами: від 3?4 до 7?8 і більше, залежно від віку, статі та тренованості. Ми не говоримо, що це залежить від функціональної здатності організму того чи іншого суб’єкта. Але студент та лікар повинен бути збереженим. Починайте відразу. Але пам’ятайте, в усьому повинна мати місце послідовність і дозованість. Підкреслимо: здоров’я людини у сучасних умовах – це праця і ще раз праця, праця систематична. Від того, наскільки вона є чи її немає, залежить відповідь організму на будь-які подразники, у т. ч. канцерогени. Це можна визначити як рівень якості життя, а відтак назвати профілактикою новоутворень…

Установлено, що ожиріння, негативні емоції, ксенобіотики (консерванти, стабілізатори, ароматизатори – синтетичні хімічні сполуки) гальмують активність макрофагів. Ксенобіотики, продовжуючи термін використання деяких продуктів, скорочують життя споживачів. Нерідко це відбувається за рахунок розвитку онкозахворювань. Тож будемо постійно мати це на увазі у нашій профілактичній роботі, у т. ч. онкозахворювань.

На II етапі профілактичної роботи необхідно своєчасно виявляти клітинні проліферати, тобто передраки, і адекватно лікувати передбластоматозні стани. Хворі, які не вилікувалися чи повністю не оздоровлені, повинні бути постійно на диспансерному обліку.

ІІІ етап профілактичної роботи – це попередження прогресування виявленої пухлини шляхом застосування оптимальних методів лікування.

Гігієнічний напрямок ураховує відповідальне ставлення людини до свого здоров'я та дотримання правил особистої гігієни у найширшому її розумінні: гігієни психологічної, моральної і фізичної. Про боротьбу із шкідливими звичками ми вже говорили. Узагальнимо: за власне здоров'я людина відповідає особисто і перед близькими, і перед дітьми, і перед суспільством.



загрузка...