загрузка...
 
Мутації в ядерній ДНК
Повернутись до змісту

Мутації в ядерній ДНК

Глутарова ацидемія. Тип успадкування Х-зчеплений рецесивний та автосомно-рецесивний. Захворювання обумовлене множинним дефіцитом флавопротеїнових ацил-СоА-дегідрогеназ. Виділяють 3 форми захворювання:

 Перша форма - в результаті дефекту в метаболізмі лізину та триптофану, зниження карнітину. Для цієї форми характерними симптомами є:

-респіраторний дистрес-синдром;

-макроцефалія;

-фронтально-скронева атрофія;

-гострі енцефалопатичні кризи (в 6-18 місяців);

-деструкція смугастого тіла (стріатума);

-м’язова гіпотонія;

-блювання;

-гепатоспленомегалія;

-незвичайний запах сечі;

-анемія;

-у сечі підвищення рівня глутарової кислоти, глутарілкарнітину, зниження карнітину.

Терапія: карнітин, обмеження лізину та триптофану, рибофлавін. Прогноз сприятливий при ранньому встановленні діагнозу.

Друга форма глутарової ацидемії складається із летальної, неонатальної форми з уродженими аномаліями, неонатальної форми без вроджених аномалій, інфантильної, дитячої та пізньої форм .

 Для неї характерним є:

-хворіють переважно хлопці;

-респіраторний дистрес-синдром;

-м’язова гіпотонія, летаргія, кома;

-блювання;

-гепатоспленомегалія;

-незвичайний запах сечі;

-анемія;

-черепно-лицьові дисморфії;

- у сечі – органічні кислоти;

-КТ-дегенерація мозку;

-наявні аномалії ШКТ, полікістоз нирок, вроджені вади серця;

-рання маніфестація, тяжкий перебіг, рання смерть;

Лікування: вуглеводні повинні становити 75% усього раціону, зниження білка до 1,5 г/кг/добу, жирів до 3 г/кг/добу. Використовуються бікарбонати, рібофлавін, карнітин. У період метаболічних кризів – введення глюкози з інсуліном та метиленового синього в дозі 2 мг/кг.

Для третьої форми глутарової ацидемії характерними симптомами є:

-блювання, нудота;

-жовтяниця, гепатоспленомегалія;

-м’язова слабість, гіпотонія;

-у сечі – органічні кислоти.

При проведенні КТ відмічена атрофія білої субстанції мозку.

У лікуванні глутарової ацидемії основними є гіповуглеводна дієта, рибофлавін, L-карнітин.

 Фумарова ацидемія описана Zinn та співавторами в 1968 році. Тип успадкування - автосомно-рецесивний. Маніфестація захворювання частіше в 5-7 місяців. Характерними ознаками є блювання, поганий приріст маси тіла, підвищена збудливість, тоніко-клонічні судоми, дистонія, мікроцефалія, аутизм, у сечі – висока концентрація фумарової кислоти, в крові – підвищення лактату, пірувату. При КТ – атрофія кори мозку, розширення шлуночкової системи, агенезія мозолястого тіла, можливі кісти мозку, в біоптатах м’язів – “рвані” червоні волокна.

Лікування не розроблене. Рекомендовано часте годування хворих. Прогноз – несприятливий (смерть від інтеркурентних інфекцій.

 Дефіцит комплексу 1(NADH:CoQ-редуктаза) – описаний у 1974  році Senior B., R.L.Junqas. Успадкування – автосомно-домінантне, можливо рецесивне Х-зчеплене.

Виділяють 3 варіанти дефіциту:

1. Неонатальний, для якого характерні м’язова гіпотонія, затримка психо-моторного розвитку, серцево-судинна недостатність. Смерть настає в перші місяці життя.

2. Ранній дитячий, який характеризується регресом нервово-психічного розвитку, прогресуючою енцефалопатією (зниження пам’яті, емоційна лабільність), судомами, які резистентні до терапії, атаксією, глухотою, пігментним ретинітом, можливе сполучення зі спастичним парезом та розумовою відсталістю.

3.  Варіант асоційований із синдромом MELAS.

Перебіг синдрому прогресуючий, прогноз несприятливий при неонатальному дебюті.

Дефіцит комплексу 2 (сукцинат:CoQ-редуктаза) – описаний у 1984  році J.E.Riqqs. Успадкування – автосомно-домінантне.

Для синдрому характерними ознаками є енцефаломієлопатія, міоглобінурія, низький зріст, деменція, міоклонуси, дефіцит аконідази, сукцинілдегідрогенази. Перебіг захворювання прогресуючий.

Дефіцит комплексу 3 (CoQ-цитохром С оксидоредуктаза) – описаний у 1984  році A.J.Spiro. Успадкування можливе як менделівське, так і материнське. Видяляють 3 варіанти дебюту захворювання:

-неонатальний (генералізована м’язова гіпотонія, лактат-ацидоз),

-ранній дитячий (міопатія, атаксія, сенсорна поліневропатія, глухота, зниження гостроти зору, пігментний ретиніт, низькорослість, цукровий діабет, проксимальні тубулопатії),

-дорослий тип (міопатія, м’язова атрофія, енцефалопатія, кардіоміопатія). Перебіг синдрому - прогресуючий. Регресія ознак розвивалася через 3 роки від початку захворювання.

Дефіцит комплексу 4-го дихального ланцюга (цитохром С-оксидаза). Тип успадкування - автосомно-рецесивний. Виділяють міопатичну та мультисистемну форми синдрому.

Міопатична форма ділиться на фатальну та доброякісну. Основними симптомами є міопатія. Початок захворювання - на першому році життя. Мультисистемні варіанти мають перебіг як енцефалопатії або асоціюються з іншими синдромами. Фатальний варіант проявляється в неонатальному періоді дихальними розладами, дифузною м’язовою гіпотонією, зниженням сухожильних рефлексів, уродженим лактат-ацидозом. У деяких хворих – наявна ниркова недостатність (синдром Фанконі) чи кардіоміопатія. Хворі помирають у віці до року. Доброякісна інфантильна мітохондріальна недостатність включає в себе трихополідистрофію та мітохондріальні енцефалопатії (хвороба Лея, хвороба Альперса).

Підгостра некротизуюча енцефаломієлопатія Лея описана в 1951 році D.Leiqh. Це хвороба першого-другого року життя (рідко до 7 років). Успадкування – автосомно-рецесивне, Х-зчеплене рецесивне, мітохондріальне. Критеріями діагнозу є:

-дебют  із другого тижня життя і до 7 років;

- атаксії, затримки психомоторного розвитку або регресія розвитку;

-спастичність або м’язова гіпотонія;

-атрофія зорових нервів, пігментний ретиніт, офтальмоплегія, ністагм;

-Рейє-подібний синдром:

-лактат-ацидоз;

-гостре виснаження після звичайних інфекцій;

-при обстеженні комп’ютерною томографією (КТ) – симетричне ураження базальних гангліїв, дегенерація середнього мозку, базальних гангліїв.

 Лікування: вітамінотерапія, L-карнітин, коензим Q10.

Для прогресуючої склерозуючої поліодистрофії Альперса (описана в 1931 році B.J.Alpers, автосомно-рецесивний тип успадкування) характерними симптомами є:

-генералізовані або тоніко-клонічні судоми, затримка психомоторного розвитку (ЗПМР);

-порушення неврологічного статусу, летаргія;

-гепатомегалія;

-зниження зору та слуху.

Для гострої неонатальної форми синдрому Альперса характерні:

-мікроцефалія, ЗПМР;

-деформація грудної клітки, зниження рухливості суглобів;

-неонатальні судоми, порушення ковтання.

 При КТ атрофія кори мозку, дегенерація сірої субстанції мозку. У крові: підвищені лактат, піруват, гіпербілірубінемія, гіпераманіємія, зниження альбуміну, протромбіну. Лікування не розроблене. Можливе використання карнітину, тіаміну, убіхінону.

 Трихополідистрофія Менкеса (описана в 1962 році J.H.Menkes), тип успадкування Х-зчеплений, рецесивний. У жінок ця хвороба зустрічається тільки з хромосомною аномалією. Захворювання обумовлене дефектом обміну та транспорту міді. Клініка класичної форми характеризується:

-захворювання починається з перших тижнів життя;

-діти не додають у вазі, ЗПМР;

-наявні гіпотрофія, гіпотермія;

-генералізовані судоми, міолклонуси;

-обличчя гіпомімічне з низьким переніссям (“обличчя херувіма”);

-незвичайне волосся та шкіра;

-атрофія зорових нервів, мікрокісти сітківки.

 Смерть настає від сепсису або субдуральних крововиливів.

 Для атипової форми трихополідистрофії Менкеса характерні пізня маніфестація та легкий перебіг, на КТ – атрофія мозку, хворіють лише хлопці, в крові – низький рівень міді.

 Лікування:  препарати міді, аскорбінова кислота, токоферолу ацетат, D-пеніциламін.

 Дефіцит комплексу 5 (захворювання описане в 1976 році D.L.Scchotland), причиною є точкова мутація мтДНК. Критеріями діагнозу є: ЗПМР, пігментний ретиніт, судоми, атаксія, деменція, міопатія. Перебіг прогресуючий, прогноз несприятливий.

 Дефіцит коензиму Q (синдром описаний у 1989 році, S.Oqasahara  співавторами). Тип успадкування не уточнений. Для синдрому є характерними метаболічні кризи, міопатія, зниження зору, глухота, інсультоподібні епізоди, атаксія, синдром Фанконі, ендокринні порушення, лактат-ацидоз, зниження активності ферментів дихального ланцюга. Лікування: вітаміни С, К, рибофлавін, коензим С, сукцинат натрію.



загрузка...