6.7 Плата за землю

6.7 Плата за землю

Землекористування в Україні є платним, за користування землею стягується плата за землю.

плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Платниками цього податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Об’єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування є:

- нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації (розрахунок цього коефіцієнту буде наведений нижче);

- площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставки земельного податку для ділянок, грошову оцінку яких проведено наведено у таблиці 6.2, а ставок земельного податку для ділянок, грошова оцінка яких не проведена наведено у таблицях 6.3 та 6.4.

Таблиця 6.2 – Ставки земельного податку для ділянок, грошову оцінку яких проведено

Стаття ПКУ	Види земельних ділянок	Ставки податку за 1 га землі
Стаття 272	Землі сільськогосподарського призначення (незалежно від місця знаходження):
	- рілля, сіножаті, пасовища	0,1 % від нормативної грошової оцінки виду угідь
	- багаторічні насадження	0,03 % від нормативної грошової оцінки багаторічних насаджень
Стаття 273	Земельні ділянки, надані на землях лісогосподарського призначення (незалежно від місця знаходження):
	- лісові землі	податок як складова плати за спеціальне використання лісових ресурсів
	- нелісові землі, які використовуються для потреб лісового господарства:
	а) сільськогосподарські угіддя;	0,1 % від нормативної грошової оцінки виду угідь
	б) ділянки, зайняті виробничими, культурно-побутовими, житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами	див. статті 276, 280
Стаття 275	Земельні ділянки, грошову оцінку яких проведено (незалежно від місця знаходження)	1 % від нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272, 273, 276 і 278 ПКУ
	Особливості оподаткування окремих видів земельних ділянок в межах населених пунктів
Стаття 276.1	земельні ділянки, зайняті житловим фондом, автостоянками, які використовуються без отримання прибутку гаражно-будівельними, дачно-будівельними та садівницькими товариствами, індивідуальними гаражами, садовими і дачними будинками фізичних осіб, а також за земельні ділянки, надані для потреб сільськогосподарського виробництва, водного та лісового господарства, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами	3 % суми земельного податку, розрахованого за ставкою 1 %, якщо грошова оцінка проведена, або за ставками таблиці 6.3, якщо грошова оцінка не проведена
Стаття 276.2	земельні ділянки на територіях та об’єктах природоохоронного, оздоровчого та рекреаційного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів	у п’ятикратному розмірі податку, розрахованого за ставкою 1 %, якщо грошова оцінка проведена, або за ставками таблиці 6.3, якщо грошова оцінка не проведена
Стаття 276.3	земельні ділянки (в межах населених пунктів) на територіях та об’єктах історико-культурного призначення, використання яких не пов’язано з функціональним призначенням цих територій та об’єктів	у розмірі, 1 %, якщо грошова оцінка проведена, або за ставками таблиці 6.3, якщо грошова оцінка не проведена із застосуванням таких коефіцієнтів: міжнародного значення - 7,5; загальнодержавного значення - 3,75; місцевого значення - 1,5.
Стаття 276.4	земельні ділянки, надані для залізниць в межах смуг відведення, для гірничодобувних підприємств для видобування корисних копалин, а також за водойми, надані для виробництва рибної продукції	25% суми податку, розрахованого за ставкою 1 %, якщо грошова оцінка проведена, або за ставками таблиці 6.11, якщо грошова оцінка не проведена
Стаття 276.6	земельні ділянки (в межах та за межами населених пунктів), надані для розміщення об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії	25% суми податку, розрахованого за ставкою 1 %, якщо грошова оцінка проведена, або за ставками таблиці 6.3, якщо грошова оцінка не проведена

 

Таблиця 6.3 – Ставки податку за земельні ділянки, розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено

 

диференціація ставок земельного податку відповідними сільськими, селищними та міськими радами за земельні ділянки в межах населених пунктів, де не проведено нормативну грошову оцінку, можлива не більше ніж у 3 рази.

У деяких населених пунктах встановлено інші за розміром, ніж наведені у таблиці, коефіцієнти.

У курортних населених пунктах до ставок із таблиці 6.3 застосовуються такі коефіцієнти:

1) на південному узбережжі Автономної Республіки Крим - 3;

2) на південно-східному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,5;

3) на західному узбережжі Автономної Республіки Крим - 2,2;

4) на Чорноморському узбережжі Миколаївської, Одеської та Херсонської областей - 2;

5) у гірських та передгірних районах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької областей - 2,3, крім населених пунктів, які відповідно до законодавства віднесені до категорії гірських;

6) на узбережжі Азовського моря та в інших курортних місцевостях - 1,5.

Таблиця 6.4 – Ставки земельного податку для ділянок за межами населених пунктів, грошову оцінку яких не проведено

Стаття ПКУ	Види земельних ділянок	Ставки податку за 1 га землі
	Земельні ділянки несільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів
Стаття 277.1	Земельні ділянки несільськогосподарських угідь, зайнятих господарськими будівлями (спорудами), що знаходяться за межами населених пунктів	5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області
Стаття 277.2	земельні ділянки, надані садівницьким товариствам, у тому числі зайняті садовими та/або дачними будинками фізичних осіб	5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області
	Ставки податку за земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони, розташовані за межами населених пунктів
Стаття 278.1	земельні ділянки, надані підприємствам промисловості, транспорту (крім земель залізничного транспорту в межах смуг відведення), зв’язку, енергетики, а також підприємствам і організаціям, що здійснюють експлуатацію ліній електропередач (крім сільськогосподарських угідь та земель лісогосподарського призначення)	5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області
Стаття 278.2	земельні ділянки, надані для залізничного транспорту в межах смуг відведення, військовим формуванням, утвореним відповідно до законів України, які не утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів, підрозділам Збройних Сил України, які здійснюють господарську діяльність	0,02 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області
Стаття 278.3	земельні ділянки, надані для підприємств промисловості, зайняті землями тимчасової консервації (деградовані землі)	0,03 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області
Стаття 279	земельні ділянки, передані у власність або надані в користування на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (крім сільськогосподарських угідь та лісових земель)	5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області
Стаття 280.1	земельні ділянки на землях водного фонду	0,3 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області
Стаття 280.2	земельні ділянки на землях водного фонду, а також за земельні ділянки лісогосподарського призначення, які зайняті виробничими, культурно-побутовими, господарськими та іншими будівлями і спорудами	5 % від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області

Від сплати земельного податку звільняються такі категорії фізичних осіб:

1) інваліди першої і другої групи;

2) фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;

3) пенсіонери (за віком);

4) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту";

5) фізичні особи, визнані законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм:

1) для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більше 2 гектар;

2) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка): у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

3) для індивідуального дачного будівництва - не більше 0,10 гектара;

4) для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара;

5) для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара.

Від сплати податку звільняються такі категорії юридичних осіб:

1) заповідники, у тому числі історико-культурні, національні природні парки, заказники тощо;

2) дослідні господарства науково-дослідних установ і навчальних закладів сільськогосподарського профілю та професійно-технічних училищ;

3) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, органи прокуратури, заклади, установи та організації, спеціалізовані санаторії України для реабілітації, лікування та оздоровлення хворих, військові формування, утворені відповідно до законів України, Збройні Сили України та Державна прикордонна служба України, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

4) дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України незалежно від їх підпорядкованості;

5) релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, за земельні ділянки, надані для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності, а також благодійні організації, створені відповідно до закону, діяльність яких не передбачає одержання прибутків;

6) санаторно-курортні та оздоровчі заклади громадських організацій інвалідів, реабілітаційні установи громадських організацій інвалідів;

7) громадські організації інвалідів України, підприємства та організації, які засновані громадськими організаціями інвалідів та спілками громадських організацій інвалідів і є їх повною власністю, де протягом попереднього календарного місяця кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці;

8) дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади незалежно від форм власності і джерел фінансування, заклади культури, науки, освіти, охорони здоров’я, соціального захисту, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

9) підприємства, установи, організації, громадські організації фізкультурно-спортивної спрямованості, у тому числі аероклуби та авіаційно-спортивні клуби Товариства сприяння обороні України, - за земельні ділянки, на яких розміщені спортивні споруди, що використовуються для проведення всеукраїнських, міжнародних змагань та навчально-тренувального процесу збірних команд України з видів спорту та підготовки спортивного резерву, бази олімпійської та паралімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;

10) на період дії фіксованого сільськогосподарського податку власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику фіксованого сільськогосподарського податку;

11) новостворені фермерські господарства протягом трьох років, а в трудонедостатніх населених пунктах - протягом п’яти років з часу передачі їм земельної ділянки у власність.

Земельні ділянки, які не підлягають оподаткуванню:

1) сільськогосподарські угіддя зон радіоактивно забруднених територій, на які запроваджено обмеження щодо ведення сільського господарства;

2) землі сільськогосподарських угідь, що перебувають у тимчасовій консервації або у стадії сільськогосподарського освоєння;

3) земельні ділянки державних сортовипробувальних станцій і сортодільниць, які використовуються для випробування сортів сільськогосподарських культур;

4) землі дорожнього господарства автомобільних доріг загального користування, а також землі, що знаходяться за межами смуг відведення, якщо на них розміщені споруди, що забезпечують функціонування автомобільних доріг;

5) земельні ділянки сільськогосподарських підприємств усіх форм власності та фермерських (селянських) господарств, зайняті молодими садами, ягідниками та виноградниками до вступу їх у пору плодоношення, а також гібридними насадженнями, генофондовими колекціями та розсадниками багаторічних плодових насаджень;

6) земельні ділянки кладовищ, крематоріїв та колумбаріїв.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території кожному з таких осіб:

1) у рівних частинах - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділена в натурі, або одній з таких осіб-власників, визначеній за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;

2) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній частковій власності;

3) пропорційно належній частці кожної особи - якщо будівля перебуває у спільній сумісній власності і поділена в натурі.

За земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно тій частині площі будівлі, що знаходиться в їх користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об’єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу:

– не може бути меншою для земель сільськогосподарського призначення - розміру нарахованого земельного податку; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку;

– не може перевищувати для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об’єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об’єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 % нормативної грошової оцінки; для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 %  нормативної грошової оцінки.

Плата за суборенду земельних ділянок не може перевищувати орендної плати.

Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою

Кі = [І - 10]:100,                                                                  (6.9)

де І - індекс споживчих цін за попередній рік.

У разі якщо індекс споживчих цін не перевищує 110 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 110.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.