СОЕДИНЕНИЕ (СКРУГЛЕНИЕ, ЖЕЛОБНИК) – це типові КОНСТРУКТИВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ, що згладжують місця перетину внутрішніх або зовнішніх ребер і кутів деталі. Кривільностінійний перехід, створений при згладжуванні, моделює сполучення/скруглення однієї (кількох) граней або поверхонь деталі. Сполучення є місцевим елементом, розташованим на зовнішніх або внутрішніх кутах тривимірної деталі, при створенні якого відрізається зовнішня грань або заповнюється внутрішня крайка.
Оскільки інші КОНСТРУКТИВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ можуть впливати на сполучення і скруглення, рекомендується виконувати сполучення безпосередньо перед закінченням побудови моделі. Наприклад:
нахил грані легше виконувати, якщо вона з'єднується з іншими гранями під гострими, не згладженими кутами, тобто до побудови сполучень;
наявність сполучень може збільшити час, необхідний на відновлення моделі після зміни розмірів конструктивних елементів. Для більше ефективної роботи слід спочатку побудувати основні КОНСТРУКТИВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ, а потім створювати елементи, що доводять, такі, як сполучення;
зміна порядку проходження конструктивних елементів може привести до небажаних результатів відносно наявних сполучень. Цього можна уникнути, якщо створювати сполучення і фаски наприкінці процесу моделювання.
Додавання сполучень ефективніше виконувати на останніх етапах проектування, тому що:
легше додати ескіз до поверхні та інші необхідні компоненти до базового елемента, що перетинається з іншими гострим кутом;
наявність сполучень підвищує складність деталі;
збільшується час, необхідне для регенерації при зміні розмірів конструктивних елементів;
збільшується розмір файлу;
видаляються крайки, які можуть бути використані для розміщення інших елементів;
нахил грані легше виконувати, якщо вона з'єднується з іншими гранями під гострими, не згладженими кутами, тобто до побудови сполучень;
зміна порядку проходження конструктивних елементів може привести до небажаних результатів відносно наявних сполучень.
Сполучення може мати постійний або змінний радіус. Жолобинка, створюваний:
з постійним радіусом - має однаковий радіус по всій довжині. Сполучення з однаковим радіусом на трьох суміжних ребрах можна виконувати як окремо, так і відразу за одну операцію. Однак створення відразу всіх сполучень за одну операцію заощаджує час, і виходить більш ефективно;
зі змінним радіусом - має радіус, що змінюється по довжині ребра. Різні значення радіуса задаються для початкової і кінцевої точок, причому відстань від цих точок визначає величину радіуса жолобинки. Крім того, можна задавати проміжні точки з різними радіусами. Форма сполучення визначається законом зміни радіуса.
Сполучення може накладатися на кілька ребер за одну операцію, у цьому випадку всі жолобинки і кути стають одним елементом. Переваги і недоліки такого способу створення сполучень:
коли додаються сполучення з тим самим радіусом до трьох пересічних граней, то результат буде однаковий, незалежно від того, додаються вони роздільно або за одну операцію. Найбільш ефективним методом буде все-таки додавання їх за одну операцію;
якщо у кожної грані різний радіус, то краще застосовувати одну операцію для всіх жолобинок, якщо це можливо, для одержання згладженого кута. Ця операція завжди приводить до змішаного кута;
коли дві грані мають однаковий радіус, а третя – відрізняється від них, то краще використовувати одну операцію, якщо це можливо. Якщо додаються жолобинки різними операціями, то операція створення жолобинки з найбільшим радіусом повинна виконуватися першої;
коли сполучення має чотири або більше ребер, то краще виконувати за одну операцію.
для створення конструктивних елементів виробів опції ВСЕ ВОГНУТЫЕ і ВСЕ ВЫГНУТЫЕ не використовуються.
При видаленні ребра, для якого задана жолобинка:
якщо жолобинка визначена для однієї грані, то будь-які операції, які видаляють цю грань, приводять до некоректності в моделі, оскільки жолобинка більше не існує;
якщо жолобинка визначений для кількох граней як один конструктивний елемент, то видалення окремих ребер припустимо, а сполучення оновлюється з урахуванням ребер, що залишилися. Видаляти ребра можна доти, поки в моделі залишається хоча б одне ребро з тих, на яких побудоване це сполучення
Користувач може створювати скруглення в ескізі, додаючи при створенні профілю плоску жолобинку. Жолобинка, виконана у площині, і жолобинка, зроблена на моделі, приводять до того ж результату. Однак тіло з жолобинкими, виконаними в обсязі, і сполучення є конструктивними елементами і мають кілька особливостей:
жолобинки можуть бути відредаговані, пригнічені або вилучені незалежно від видавленого тіла, без повернення до вихідного ескізу;
якщо вихідні грані збережені, то зберігається більше можливостей керування формою вершин моделі;
при виконанні такої операції, як, наприклад, нахил граней, надається більша гнучкість для редагування моделі.
Геометрія і розміри сполучень задаються за допомогою опцій діалогового вікна СОПРЯЖЕНИЕ, що відкривається після клацання по однойменній кнопці на панелі інструментів КОНСТРУКТИВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ. У цьому діалоговому вікні містяться такі компоненти:
ПОСТОЯННОЕ - вкладка, на якій містяться опції задання сполучень постійного радіуса:
Ребра – колонка, у якій міститься список наборів ребер, на яких будуються сполучення з радіусом округлення, заданим у стовпці РАДИУС. Для додавання нового комплекту ребер необхідно клацнути в останньому рядку, а потім зазначити ребра на моделі деталі в графічній зоні. Для видалення ребра з набору необхідно ще раз зазначити на кожне ребро, що віддаляється, при натиснутій клавіші CTRL. Якщо необхідно видалити тільки певну крайку без вигляділення тангенціальних до неї ребер, необхідно клацнути на кнопці ДАЛЕЕ і зняти прапорець Automatic Edge Chain (Автоматичне формування ланцюжків);
РАДИУС – колонка, що містить значення радіусів сполучень для обраного в стовпці РЕБРА набору ребер. Для зміни радіуса необхідно клацнути кнопкою мишки за значенням радіуса і ввести нове значення;
МЕТОД - зона, у якій містяться перемикачі додавання/видалення ребер з набору. Для задання потрібного режиму слід ввімкнути відповідну опцію:
РЕБРА – додавання/видалення ребер окремо;
КОНТУР - додавання/видалення ребер, що утворять замкнений контур навколо грані (площини/поверхні);
ВСЕ РЕБРА - додавання/видалення всіх ребер зазначеного конструктивного елемента (ребра не повинні бути результатом булевої операції перетину). При роботі з виробами вибирати можна тільки КОНСТРУКТИВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ;
ВСЕ ВОГНУТЫЕ – прапорець додавання/видалення всіх інших увігнутих ребер і кутів. Опція працює з окремим набором ребер. При роботі з виробами недоступна;
ВСЕ ВЫГНУТЫЕ - прапорець додавання/видалення всіх опуклих ребер і кутів. Ця опція вимагає створення окремого набору жолобинок ребер. При роботі з виробами недоступна;
ДОПОЛНИТЕЛЬНО – кнопка, клацання по якій забезпечує доступ до додаткових опцій, що стосується сполучень і скруглень, що визначають їх побудову, у місцях, де заданий радіус призвів би до розширення суміжних граней. Настроювання опцій, заданих за замовчуванням, підходить для більшості сполучень, забезпечуючи найефективніше виконання сполучень/скруглень;
СОЗДАНИЕ РЕБЕР СМЕЖНЫХ ГРАНЕЙ - опція задання методу побудови сполучення. Якщо опція ввімкнена, то в місцях, де близько проходять ребра суміжних граней забезпечується автоматичний розрахунок радіуса сполучення, що не вносить перекручування в поверхні, що сполучають, - радіус сполучення зменшується. Якщо опція не ввімкнена, радіус сполучення не змінюється, а суміжна грань за необхідності розширюється, викривляючи форми поверхонь, що сполучаються;
ОБКАТКА ШАРИКОМ - опція задання форми сполучення в кутах перетину ребер, що сполучаються. Якщо прапорець установлений, то кутове сполучення має такий вигляд, начебто по ребрах і вершинах м'якої деталі була прокочена кулька - забезпечується задання стилю виконання скруглення на основі круглої поверхні в точці дотику. Якщо прапорець не встановлений, то сполучення виконується методом розрахунку, забезпечуючи автоматичний вибір всіх дотичних в одній точці тангенціальних ребер і створення кутового сполучення плавним переходом між сполученнями в кутах;
АВТОМАТИЧЕСКОЕ ФОРМИРОВАНИЕ ЦЕПОЧКИ - задання режиму вибору ребер. Якщо прапорець установлений, то зазначенням одного ребра для побудови сполучення автоматично вибирається ланцюжок всіх дотичних до нього ребер. Якщо опція вимкнена, то можливий вибір частини ребра, на кінцях якого вже є кутові сполучення;
СОХРАНИЕ ВСЕХ ЭЛЕМЕНТОВ - при установці прапорця для всіх елементів, що перетинають, створюване сполучення виконується постійним. Якщо прапорець не встановлений, то переобчислення здійснюється тільки для елемента, ребра якого обрані для операції сполучення;
СМЕННОЕ - вкладка, на якій містяться опції задання жолобинок змінного радіуса. Додаткові умови додавання/видалення ребер містяться в зоні цього діалогового вікна, що відкривається, після клацання на кнопці ДОПОЛНИТЕЛЬНО:
РЕБРА – колонка, у якій міститься перелік наборів ребер, на які накладені скруглення змінного радіуса. Для додавання ребра слід клацнути на підказці ДОБАВИТЬ унизу списку і зазначити ребро в графічній зоні. Для вибору окремого ребра без дотичних до нього ребер слід натиснути кнопку ДОПОЛНИТЕЛЬНО і скинути прапорець АВТОМАТИЧЕСКОЕ ФОРМИРОВАНИЕ ЦЕПОЧКИ;
ТОЧКА - список точок (початок, закінчення і проміжні точки), у яких задаються змінні радіуси сполучення
РАДИУС – текстове поле для уведення значення радіуса сполучення в зазначеній точці. Для зміни радіуса потрібно вибрати точку зі списку і ввести нове значення в поле РАДИУС;
ПОЛОЖЕНИЕ – задання точного розміщення зазначеної точки. Для зміни розміщення необхідно зазначити на точку в наведеному переліку точок, потім ввести значення в межах 0-1, що являє собою відношення довжини, що відміряється точкою, до загальної довжини. Якщо зазначена точка містить кілька тангенціальних крайок (ланцюжок дотичних ребер), позиція точки обчислюється щодо початкової точки того сегмента, на якому розміщується обумовлена точка;
НЕЛИНЕЙНОЕ ИЗМЕНЕНИЕ РАДИУСА - прапорець, установлення якого дозволяє вибрати згладжувальний (Smooth) метод задання сполучення змінного радіуса (сполучення із плавною зміною радіуса) між контрольними точками. Якщо прапорець не встановлений, то сполучення виконується лінійним (за замовчуванням опція ввімкнена);
УГЛОВОЕ - вкладка, на якій містяться опції задання форми кутового сполучення у вершинах моделі - скруглення дотичних (тангенціальних) ребер. Для кожного ребра можна задати свою довжину кутового сполучення. Додаткові умови додавання/видалення ребер містяться в зоні цього діалогового вікна, що відкривається після клацання на кнопці More:
ВЕРШИНА – текстове поле, у якому міститься перелік наборів точок, де перетинаються ребра, обрані для побудови сполучення тангенціальних ребер. Вершини вибираються в графічній зоні;
РЕБРО - текстове поле, у якому міститься список ребер, що перетинаються в обраній вершині. Слід зазначити ребра в графічній зоні
ДЛИНА - текстове поле, у якому задається довжина дотичних ребер, на якій створюється тривимірне сполучення. Потрібно ввести значення зазору.
Алгоритм побудови сполучення постійним радіусом:
Викликати команду ФАСКА.
Ввести радіус для першого набору ребер.
Вибрати потрібний режим вибору об'єктів у групі перемикачів МЕТОД.
Зазначити ребра в графічній зоні.
Для задання опцій обробки гострих ребер, кутів і вибору ланцюжків ребер слід натиснути кнопку ДОПОЛНИТЕЛЬНО. Для задання форми кутового сполучення у вершинах слід перейти на вкладку УГЛОВОЕ.
Для побудови сполучення з іншим значенням радіуса сформувати наступний набір ребер.
Алгоритм побудови сполучення змінним радіусом
Викликати команду ФАСКА.
Перейти на вкладку ИЗМЕНЯЕМОЕ.
У графічній зоні зазначити перше ребро для побудови сполучення.
Для додавання точок на ребрі можна переміщати позначення точки уздовж обраного ребра і додавати точки клацанням мишки. При сполученні на замкнутому ребрі (наприклад, на торці циліндра) не потрібне зазначення початкової і кінцевої точок. Необхідно тільки задати точки, де визначаються радіуси сполучення.
Вибрати початкову точку в списку ТОЧКА і задати радіус. Повторити те саме з кінцевою точкою.
Якщо додані точки на ребрі, то для кожної з них задати радіус і точне розміщення, послідовно вибираючи точки зі списку.
Для побудови сполучення на наступному ребрі клацнути на підказці ДОБАВИТЬ у списку РЕБРА, зазначити ребро в графічній зоні, потім задати точки і радіуси.
Для задання опцій обробки гострих ребер, кутів і вибору ланцюжків ребер слід натиснути кнопку More. Для задання форми кутового сполучення у вершинах слід перейти на вкладку УГЛОВОЕ.
Алгоритм задання форми кутових сполучень у вершинах:
Зазначити ребра, задати радіуси та інші параметри для побудови сполучення постійним або змінним радіусом.
Перейти на вкладку УГЛОВОЕ.
У графічній зоні зазначити вершину.
Ввести значення довжини кутового сполучення в напрямку першого ребра.
Повторити введення значень для кожного ребра у списку. Значення, що вводять, можуть бути різними.
на панелі інструментів КОНСТРУКТИВНЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ. У цьому діалоговому вікні містяться такі компоненти: