загрузка...
 
1.1. Предмет психології
Повернутись до змісту

1.1. Предмет психології

Слово психологія походить від грецьких слів psyche - душа та logos - вчення. Тому перше визначення ця наука одержала як вчення про душу. Поняття «душа» мало релігійний та ідеалістичний характер і не завжди відображало сутність тих чи інших явищ. Сьогодні наукова психологія у понятті «душа» об’єднує всі психічні прояви людини, або психіку. Термін «психологія» зберігається як данина поваги до стародавніх мислителів.

Будь - яка наука починається з фактів. Фактами для психології є психіка або психічне життя людини. Психіка – це властивість високоорганізованої матерії відображати об’єкти дійсності. Психіка людини складається з 3 груп фактів:

психічні процеси;

психічні стани;

психічні властивості.

Психічні процеси іноді називають психічними функціями. Вони є первинними регуляторами поведінки людини. У них чітко можна виявити початок, проходження і завершення. Тобто психічні процеси мають динамічні характеристики – тривалість і стійкість. Психічні процеси поділяють на дві групи: пізнавальні, або когнітивні, та емоційно - вольові. До пізнавальних процесів належать: відчуття, сприймання, пам’ять, мислення, уява. До емоційно-вольових – емоції, почуття, воля.

Психічні стани - це відносно статичні та стійкі психічні утворення. Вони, як правило, не усвідомлюються людиною. Прикладом психічних станів можуть бути настрій, бадьорість, втома, апатія, депресія, ейфорія, страх, зосередженість, тривога, паніка. Усі вони характеризуються тривалістю, спрямованістю, стійкістю, інтенсивністю.

Психічні властивості – суб’єктивні особливості, що визначають успішність діяльності людини. Вони харак­теризуються постійністю і формуються у процесі наполегливої діяльності. Тому можна виділити такі психічні властивості: сприйнятливість, чуттєвість, емоційність, холод­ність, розсудливість, наполегливість, вдумливість, ініціатив­ність, старанність, відповідальність, безвідповідальність і т.ін.

Виявлений факт не завжди може стати предметом наукового дослідження. Для того щоб фактом зацікавилася наука, він має повторюватися, і повторюватися закономірно. Наприклад, після наполегливої і важкої праці закономірно настає втома.

Кожне психічне явище має свій чітко визначений механізм. У психіці людини виділяють три механізми: відображення, проектування та опредметнення.

Відображення – це загальна властивість матерії відтворювати об’єктивну дійсність. Психічне відображення – не просто відтворення дійсності, а й створення образів чуттєвого, логічного та уявного характеру. Ці образи знаходять втілення у продуктах культури людини. Психічне відображення має об’єктивну детермінацію, завжди активне, має випереджувальний характер і постійно розвивається.

Проектування – це сукупність певних дій зі створення образів  відповідно до мети діяльності. Створені образи можуть бути зафіксовані на папері у вигляді схем, креслень, планів і т.ін., що пізніше буде матеріалізоване, тобто буде створений певний об’єкт (споруда, технічний пристрій), що забезпечить задоволення певних потреб.

Опредметнення – це процес втілення людських душевних сил в образ застиглої предметності. Завдяки цьому образи проектування знаходять втілення у певних об’єктах матеріальної культури. Опредметнення має три форми:

матеріальну  – реальна праця;

психічну – відображення об’єктивного світу та переживання цього відображення;

особистісну – творення самого себе, самоосвіта та самовиховання.

Розглянуті три блоки змісту науки дають нам можливість визначити поняття психології.

Психологією називається наука, що вивчає факти, закономірності та механізми психіки людини.

Дуже часто дають інше визначення, пов’язане зі змістом психічних явищ.

Психологією називається наука, що вивчає психічні процеси, психічні стани та психічні властивості.



загрузка...