Професійна спрямованість юриста – це особлива система мотивів, що сприяє використанню власних сил та здібностей для укріплення закону у країні. Вона містить такі компоненти:
ставлення до закону як до вищої цінності;
сприймання зміцнення правопорядку як власного покликання;
установлення на використання законних та цивілізованих способів вирішення професійних задач;
зважене ставлення до труднощів у професійній діяльності.
Юридична діяльність включає певні вимоги як до професійних, так і до морально - етичних особливостей юридичних професій.
Елементи професійної спрямованості.
Соціальне світосприйняття. Юридична робота пов’язана з вирішенням завдань внутрішньополітичного плану (захист прав та свобод, закону, особистості громадян). Саме тому будь-який співробітник правоохоронних органів може добре виконувати роботу за умови розуміння суспільного життя.
Професійні якості:
сукупність професійних знань, умінь та навичок;
сукупність професійних поглядів та переконань;
розуміння власних прав, обов’язків та засобів їх реалізації;
розуміння колективу, в якому співробітник правоохоронних органів працює.
Професійна мотивація:
цікавість до тонкощів професійної діяльності;
постійне професійне зростання;
здорове бажання кар’єрного зростання;
професійне самовираження та зростання.
Моральна стійкість:
орієнтація на громадянські та професійні обов’язки;
знання моральних норм та використання їх у повсякденному та професійному житті;
розуміння цінності людини, її прав та свобод;
здатність вистояти перед спокусами, такими, наприклад, як підкуп;
невикористання переваг та професійних можливостей для завдання шкоди клієнтам.
Діяльність юриста неможлива без певних спеціально-юридичних здібностей – особливих якостей, що необхідні для оволодіння саме даною професією. Тут виділяють загальні та спеціальні здібності.
Загальні здібності:
почуття обов’язку та відповідальності;
почуття справедливості та нетерпимості до порушення закону;
розвинений інтелект, винахідливість, кмітливість;
мовні здібності, уміння точно та логічно виразити власну думку;
спостережливість, гарна ситуативна реакція;
добра пам’ять на обличчя, прізвища, слова, факти, цифри;
розвинена уява, здатність до моделювання ситуації та передбачення наслідків власних дій та дій інших людей;
вміння працювати з людьми, розуміти поведінку, правильно її оцінювати;
комунікативні здібності, здатність викликати довіру, вміння слухати;
терплячість, урівноваженість, стриманість.
До спеціальних здібностей відносять особливості, необхідні представникам окремих спеціальностей. Зокрема, оперативним працівникам необхідне уміння перевтілюватись, артистичність; слідчим – креативність; працівникам профілактичних підрозділів – педагогічні здібності.
Важливим у діяльності юриста є його професійно-психологічна підготовленість, тобто здатність розуміти та використовувати психологічні аспекти при здійсненні професійної діяльності.
Структура професійно - педагогічної підготовленості має кілька підструктур.
Професійно-психологічні знання. Вони поєднують інформованість юриста щодо психології індивіда та соціальних груп. Крім того, важливо мати уявлення про медичну психологію, психологічні та соціальні фактори злочинної поведінки, про психологічне супроводження у системі правоохоронних дій.
Професійно-психологічні уміння – це способи практичного використання психологічних знань у професійній практиці. Вони містять три групи.
Аналітико - психологічні уміння – спроможність побачити психологічний аспект у професійній діяльності, оцінити його роль та вплив на поведінку і правильно його використати.
Тактико - психологічні уміння – конкретні засоби психологічних дій, що можна використати у конкретних формах діяльності (спостереження, допит, огляд тощо). До цієї групи, зокрема, відносять уміння створити психологічний портрет злочинця, правильно проводити спостереження, психологічно аналізувати поведінку людей та ситуацію у цілому, здатність психологічно аналізувати листи та заяви громадян тощо.
Техніко - психологічні уміння – це володіння вербальними, невербальними та поведінковими засобами спілкування. Професіонал має створити необхідний образ для досягнення поставленої мети. Наприклад, в одній ситуації потрібно підкреслити власну щирість, в іншій – жорсткість, у наступній – наполегливість.
Професійно - психологічні навички – це сукупність психологічних якостей, що мають велике значення для здійснення професійної діяльності. До найбільш важливих відносять:
професійне відчуття та сприймання (розвиненість периферійного зору, чутливість нічного зору, здатність оцінити температуру тіла вбитої людини, здатність розрізняти певні запахи тощо);
професійна спостережливість, увага, пам’ять (здатність до запам’ятовування облич, прізвищ, номерів машин, словесних та інших портретів, деталей ситуації, матеріалів слідства тощо);
професійна уява – здатність уявити план міста або необхідної місцевості, моделювати ситуацію затримання, прогнозувати поведінку правопорушника тощо;
професійний артистизм – здатність до перевтілення, пристосування до поведінки іншої людини.
Професійно - психологічна стійкість – це здатність протистояти стресогенним умовам професійної діяльності. Правоохоронна діяльність має підвищений рівень стресу, тобто умов та ситуацій, що потребують підвищених зусиль для їх вирішення. Умовою професійно - психологічної стійкості є такі фактори:
загальна психологічна стійкість людини;
ознайомлення з різноманітними психогенними факторами, внаслідок чого знижується фактор несподіванки;