загрузка...
 
1.2.1 Загальнонаукові методи емпіричного пізнання Наукове спостереження
Повернутись до змісту

1.2.1 Загальнонаукові методи емпіричного пізнання Наукове спостереження

Спостереження є почуттєвим віддзеркаленням предметів і явищ зовнішнього світу. Це ? початковий метод емпіричного пізнання, що дозволяє отримати деяку первинну інформацію про об'єкти навколишньої дійсності.

Наукове спостереження (на відміну від буденних, повсякденних спостережень) характеризується рядом особливостей:

? цілеспрямованістю (спостереження повинне проводитися для вирішення поставленого завдання дослідження, а увага спостерігача фіксуватися тільки на явищах, пов'язаних із цим завданням);

? планомірністю (спостереження повинне проводитися строго за планом, складеному, виходячи із завдання дослідження);

? активністю (дослідник повинен активно шукати, виділяти потрібні йому моменти в спостережуваному явищі, застосовуючи для цього свої знання і досвід, використовуючи різні технічні засоби спостереження).

Наукові спостереження завжди супроводжуються описом об'єкта пізнання.

Останнє необхідне для фіксації тих властивостей, сторін об'єкта, що вивчається, які складають предмет дослідження.

Описи результатів спостережень утворюють емпіричний базис науки, спираючись на який дослідники створюють емпіричні узагальнення, порівнюють об'єкти, що вивчаються, за тими чи іншими параметрами, проводять класифікацію їх за якимись властивостями, характеристиками, з'ясовують послідовність етапів їх становлення і розвитку.

За способом проведення спостереження можуть бути безпосередніми й опосередкованими.

Узагалі будь-які наукові спостереження, хоча вони спираються в першу чергу на роботу органів чуття, вимагають у той же час і теоретичного мислення. Дослідник, спираючись на свої знання, досвід, повинен усвідомити почуттєві сприйняття і висловити їх (описати) або в поняттях звичайної мови, або ? більш строго і стисло ? в певних наукових термінах, у графіках, таблицях, рисунках і т.п.



загрузка...