Сульфідні мідно-нікелеві руди переробляють за технологією, схожою з пірометалургією міді.
Великокускові багаті руди і агломерат звичайно переплавляють у шахтних печах, а концентрати і дрібні руди – у відбивних і електричних печах.
Виплавляють мідно-нікелевий штейн, що містить, %: 6-11 Ni, 3-9 Cu, 48-56 Fe і близько 25 S, який потім продувають повітрям у конверторі для отримання так званого білого нікелевого штейну (файн-штейну), що містить, %: 20-60 Ni, і нікелевий, містить 65-68 Ni, 2-4 Cu.
Мідний концентрат спрямовують для добування міді вже розглянутими способами, а нікелевий обпалюють на агломераційних машинах або у печах киплячого шару, а потім переробляють його для добування нікелю (плавлення на аноди і електролітичне рафінування).
3.2.3 Переробка окиснюваних нікелевих руд
Переробка окиснюваних нікелевих руд базується на тому, що у нікелю спорідненість до сірки більший, ніж у заліза. У цьому випадку при відновному плавленні в шихту додають пірит або гіпс. Сірчисті добавки сульфідують залізо і нікель. У результаті одержують штейн, що є сплавом Ni3S2 і FeS, і залізистими шлаками. Залізо відокремлюється від нікелю при продуванні штейну повітрям або киснем.
Рисунок 3.3 – Схема виплавлення нікелю із окисних руд
Таким чином, у конверторі відбувається вибіркове окиснення заліза і переведення його у шлак разом з кремнеземом і кварцовим флюсом, що додається. Одержуваний білий нікелевий штейн розливають, подрібнюють і піддають окиснювальному випаленню, у результаті якого утворюється закис нікелю, що переплавляється після змішування з деревним у електропечі на рідкий нікель. Схема переробки окиснюваних руд наведена на рис. 18, а окремі її стадії описані нижче.
