3.4 Фізико-металургійні основи виробництва цинку 3.4.1 Сировина для отримання цинку
Цинкові мінерали, з яких добувають цинк, численні; це передусім сульфід цинку, названий сфалеритом, або цинковою обманкою, карбонат цинку – смітсоніт ZnСО3 і силікат складу Zn2SiO4·H2О – каламін. Інші мінерали трапляються рідко і промислового значення не мають. Цинкові руди містять 2,0-12% Zn, а також мідь, свинець і ряд інших цінних металів. Цинкові концентрати містять 47-60% Zn, 1,5-2,5% Рb, до 3,5% Сu, 3-10% Fе, до 0,25% Сd і 29-33% S, а також талій, індій, галій, германії, селен і телур. Зразковий мінералогічний склад цинкового концентрату (47.66% Zn), %:
сфалерит - 70,3
галеніт - 5,2
халькопірит- 3,1
пірит та інші сульфіди заліза- 11,3
силікати і карбонати - 10,1.
Цинкові концентрати є порошками, 50-95% частинок яких тонші 0,07 мм, а вміст зерен більше 0,6 мм не перевищує 0,1-0,3%.
При збагаченні окиснених руд виходять концентрати, що містять цинк переважно у вигляді смітсоніту і каламіну.