Вивчаючи на ринку дії продавців, економісти встановили, що поведінка і цієї групи учасників ринку дуже сильно залежить від рівня цін, що встановлюється в торгівлі. Саме ціни є одним із основних чинників, що формують величини пропозиції. Оскільки ринкова ціна може коливатися в широкому діапазоні, то для опису всієї безлічі варіантів величин пропозиції, які при цьому можуть скластися на ринку, тобто загальної залежності пропозиції від цін на даному ринку, економісти ввели поняття пропозиції.
Припустимо, що ринок характеризується незмінністю всіх чинників, окрім ціни. Тоді, як свідчить досвід, зростання цін викликатиме збільшення кількості товарів, що виготовляються (пропонованих до продажу), а зниження цін – зменшення цієї кількості. Таку закономірність поведінки виробників (продавців) на ринках більшості товарів економісти називають законом пропозиції. Закон пропозиції – підвищення цін, як правило, веде до зростання величини пропозиції, а зниження цін – до її зменшення (за інших однакових умов).
Фінансовий стан фірми визначається тим, скільки вона витрачає на виготовлення своїх товарів і скільки одержує за них на ринку. Якщо сума, одержана від продажів (виручка), більше суми витрат на виробництво, то фірма не тільки зуміє повністю відшкодувати ці витрати, але й одержить прибуток. Прибуток – різниця між виручкою від продажів товарів або послуг і витратами, необхідними для виробництва і організації продажу цих товарів і послуг. Таким чином, найважливіший (хоча і не єдиний) чинник формування пропозиції – витрати на виробництво товарів. Вони утворюють нижню межу ціни. Проте витрати за своєю природою неоднакові. Всі види витрат можливо розбити на дві категорії: 1) постійні витрати; 2) змінні витрати. Рішення фірм про основу встановлення цін на свої товари та масштаби виробництва товарів або послуг ухвалюються на основі вивчення закономірностей змін середніх і граничних (маржинальних) витрат фірми.
До складу витрат фірми економісти відносять елемент, якого немає ні в одній бухгалтерській формі з обліку витрат. Цей елемент – ціна вибору, з яким пов'язано рішення власників фірми про вкладення своїх засобів в її створення. Дійсно, з погляду економічної науки, капітал фірми, створений за рахунок грошових коштів її власника (власників), – це такий самий вид ресурсів, як і ті, витрати на купівлю яких бухгалтери враховують у своїх книгах (матеріали, енергія, заробітна платня і т. д.). Цей ресурс фірмі як господарській структурі необхідно одержати – інакше вона не зможе вести свої справи. І той факт, що гроші на створення фірми дав власник і тому капітал одержаний «ніби безкоштовно», нічого не змінює. Таке розмежування бухгалтерських і економічних витрат та бухгалтерського і економічного прибутку необхідне для кращого розуміння мотивів поведінки виробників і ухвалення розумніших рішень у сфері комерційної діяльності. Такий аналіз і створює повсякденну основу розрахунків виробників: яку саме продукцію виробляти, в якій кількості і як її виготовляти і продавати, щоб добитися максимального доходу (за інших умов, що влаштовують).