Трубопровід перед укладанням теплової ізоляції необхідно пофарбувати фарбою або ґрунтовкою в кілька шарів, застосування бітумного лаку не допускається. Заборонено монтаж ізоляції на трубопроводи, заповнені робочою речовиною, тому що сушіння й нагрівання трубопроводу технічним феном не дозволяють клею надійно закріпити ізоляцію до трубопроводу.
До сучасних ізоляційних матеріалів, що використовуються в холодильній і теплонасосній техніці, відносять матеріали на основі спіненого каучуку, спіненого поліетилену, мінеральної вати та ін.
Сучасна мінеральна вата, посилена алюмінієвою фольгою, відбиває теплове випромінювання і слугує додатковим шаром пароізоляції та механічного захисту. Спінений поліетилен застосовується для теплової ізоляції лише у фреонових установках.
Трубопроводи діаметром Ду до 100 мм доцільно ізолювати трубчастою ізоляцією. Спінені матеріали випускають у трубках, розрізних і нерозрізних. На кожен діаметр трубопроводу випускають відповідний діаметр трубчастої ізоляції, причому в ізоляції передбачений невеликий (1-2 мм) запас, тому що ізоляція не повинна мати натягу, це погіршує її довговічність і теплоізоляційні властивості. На ділянку труби наносять клей. На 3-4 м2 пластини й 4-5 м трубки потрібно 1 л клею, він повинен підсохнути протягом 5 хв, потім накладають ізоляцію. Основну увагу потрібно звернути на герметичність стику: не повинно бути розривів та утворених «кишень», де можливе скупчення конденсату.
Всі стики незалежно від якості склеювання необхідно проклеювати скотчем, що додатково підсилить клейове з'єднання й дозволить додатково герметизувати шов.
Рекомендується накладати кільце скотчу не тільки в місцях стиків, що, як правило, мають довжину 2 м, але й посередині, тобто на кожні 2 м трубчастої ізоляції потрібно накласти три стяжних кільця.
Трійники ізолюють двома трубками, одну з яких накладають на основну трубу, в ній пробивають або круглий отвір, або скісний виріз. Другу трубу з напівкруглим вирізом або клиновим вирізом з’єднують із нею.
Трубопроводи діаметром Ду понад 100 мм, теплообмінні й ємнісні апарати та баки ізолюють листовим ізоляційним матеріалом. Його також необхідно накладати на пофарбовану, суху поверхню, причому на поверхню і на матеріал необхідно наносити клей.
Рисунок 2.22 – Схема розташування торцевих стиків
Торцеві стики повинні розташовуватися в шаховому порядку, вони не повинні перебувати там же, де й торцеві стики нижнього шару (рис. 2.22). Стики найвищого шару повинні бути додатково проклеєні й зафіксовані скотчем. Всі шари ізоляції повинні бути склеєні між собою.
Найбільші труднощі для теплової ізоляції становить трубопровідна арматура. Арматуру з фланцями ізолюють листовим матеріалом. Спочатку смужками ізоляції нарощують ізоляцію труби до діаметра фланця, потім заповнюють простір між шпильками або болтами обрізками й обертають ізоляційним листом із отвором під шток вентиля. Приварну арматуру також ізолюють листовим матеріалом.
За несприятливих умов (краплі води, викиди пари, прямі сонячні промені) необхідно пофарбувати теплову ізоляцію на основі каучуку й поліетилену фінішними фарбами. Витрата фарби при фарбуванні подвійним шаром – 1 л на 4 м2.
У ряді випадків використовують шкарлупи із спіненого пінополіуретану або пінополістиролу. Великими їх перевагами є широкий температурний діапазон застосування, міцність, надійність і довговічність. Незручність полягає в складності ізоляції фасонних деталей – на кожен діаметр відводу або вентиль потрібно мати свою заготовку.
Для ізоляції холодильних камер спочатку накладають пароізоляцію, потім роблять риштування з таким розрахунком, щоб до дерев'яних брусів кріпити листи алюмінію, оцинкованої сталі або пластика. Крок бруса повинен дорівнювати ширині листа або бути трохи меншим. Між брусом вставляють плити теплової ізоляції, шви при цьому необхідно заповнити монтажною піною. Потім камеру обшивають листами, що захищають ізоляцію від ушкоджень під час вантажно-розвантажувальних робіт, матеріал обшивання повинен мати дозвіл на застосування в харчовій промисловості, якщо це холодильна камера – для продуктів живлення.
Перш ніж накладати ізоляцію в холодильній камері, треба передбачити місця закріплення повітроохолоджувачів та іншого устаткування, трубопроводів і кабелів.
Найбільше поширення в сучасній холодильній техніці одержала теплова ізоляція із сендвіч-панелей. Із сендвіч-панелей прийнято будувати не тільки холодильні камери, але й технологічні корпуси, машинні відділення. Будівельна організація виготовляє металевий каркас, на який закріплюють згодом панелі й устаткування.
Виготовляють панелі з листами з корозійностійкої сталі й алюмінію. Теплоізоляція, що застосовується в панелях, досить різноманітна – залежно від переваг виробника. Найпоширенішими є сендвіч-панелі з мінеральної вати, тому що вони негорючі; вартість таких панелей нижче, ніж поліуретанових. Такі панелі не рекомендуються для низькотемпературних камер. Набагато кращими варто вважати пенополіуретанові сандвіч-панелі. Такі панелі придатні навіть для камер з температурами до мінус 70 °С. Однак часто зустрічаються панелі з тепловою ізоляцією з пінополістиролу, в них листи до ізоляції приклеюють.
Між собою панелі кріплять за допомогою пазів і замків. У стиках є герметизуючі прокладки, що не дозволяють волозі проникати всередину приміщень. Крім герметизуючих прокладок, використовують силіконові герметики.
