загрузка...
 
3.2 Заправлення системи холодильним агентом і маслом 3.2.1 Заправлення системи робочою речовиною HFC- та HCFC-типу
Повернутись до змісту

3.2 Заправлення системи холодильним агентом і маслом 3.2.1 Заправлення системи робочою речовиною HFC- та HCFC-типу

Після випробувань на щільність і міцність, усунення течі установку вакуумують, заправляють холодильним агентом, маслом, контур холодоносія – холодоносієм і систему оборотної води – водою.

Залежно від ємності установки заправлення холодильним агентом роблять із цистерн або балонів. Для цього у системі передбачаються заправний колектор, спеціальний вентиль або ніпель. Заправлення роблять у лінійний ресивер, рідинний ресивер або в конденсатор. Чилери, спліт-системи та моноблоки, як правило, надходять з заводу заправленими маслом і холодильним агентом. Для того щоб перевірити заправлення системи, необхідно приєднати до вентиля манометр й виконати замір тиску з урахуванням температури навколишнього повітря. Температурна шкала відповідного холодоагенту на манометрі повинна показати температуру навколишнього середовища. Якщо температури, а отже, тиски відрізняються, то машина або не заправлена, або заправлена інертним газом [3 ,12, 20].

Перед заправленням необхідно перевірити, чи всі манометри й прилади автоматизації на місці, чи зняті заглушки на нагнітанні й усмоктуванні компресора.

Неазеотропні холодильні агенти (R404A, R407С) заправляти можна лише за рідинною фазою, балон підключають до рідинного ресивера й установку заправляють рідким холодильним агентом. У протилежному разі більш легко киплячий компонент потрапить у систему в більшому обсязі, суміш в установці буде мати відмінні від холодильного агенту властивості й не забезпечить необхідних температур і холодопродуктивності. Холодильні агенти, що є однією речовиною (R134A, R22), і азеотропні суміші (R502) можна заправляти за рідинною і газоподібною фазами.

При заправленні за газоподібною фазою балон приєднують до всмоктувальної лінії холодильної установки, що працює, і компресор відсмоктує з балона пари агенту в систему. Для прискорення заправлення не слід гріти балон пальником або ставити балон у гарячу воду. Холодильні установки заправляють за масою, для чого використовують ваги або зарядні циліндри. У документації щодо устаткування повинна бути зазначена маса заправлення. У випадку відсутності таких даних необхідно прорахувати внутрішній обсяг апаратів й одержати масу заправлення холодоагенту.

Для заправлення з балона (рис. 3.1), на нарізний штуцер нагвинчують заправний шланг, другий кінець шланга приєднують до системи, але гайку до кінця не загвинчують і ставлять балон на ваги. Перед заправленням необхідно продути шланг від повітря, для чого відкривають на балоні вентиль і повітря видавлюється холодильним агентом зі шланга, після чого гайку загвинчують.

Рисунок 3.1 – Схема заправлення системи холодильним агентом:1 – усмоктувальний трубопровід; 2 – рідинний трубопровід; 3 – заправний вентиль; 4 – балон із холодоагентом; 5 – фільтр-осушувач; 6 – компресорно-конденсаторний агрегат

Заправні вентилі або ніпелі на холодильній установці відкривають, і по шлангу холодильний агент перетікає з балона у систему, за вагами контролюють масу заправленого агента.

Замість ваг може використовуватись зарядний циліндр. На прозорих стінках мірної склянки наносять риски, що характеризують об’єм для різних холодильних агентів.



загрузка...