Останніми роками широко вивчаються гіпофізарні та тиреоїдні гормони. Серед перших велике значення мають кортикотропін, гормон росту, тиреотропін, пролактин, лютеїнізуючий гормон, фолікулостимулювальний гормон та ін. Припускається, що, окрім фільтрації з крові, вони надходять в ЦСР шляхом везикулярного транспорту ретроградно з гіпофізу і секреції сусідніх із ліквором нормальних і пухлинних тканин. Велике значення має їх розчинність в ліпідах і здатність зв'язуватися з білками. Для транспортування деяких гормонів відіграють роль спеціалізовані клітини – таніцити з їх спеціальними рецепторами.
Високий уміст пролактину, гормону росту й інших зустрічається у хворих на аденому гіпофізу при супраселярному розміщенні. Дослідження цих гормонів має велике значення для діагностики цих пухлин.
Тільки вільні форми кортизолу і тироксину легко проходять через ГЕБ і швидко досягають рівноваги з кров'ю. При хоріокарциномі встановлено високий рівень хоріогонадотропіну в лікворі. Кількість соматостатину, що міститься у високій концентрації в гіпоталамусі й інгібує звільнення тиреотропіну і гормону росту, збільшена при РС, килі міжхребетного диска, травматичній мієлопатії, різних менінгітах, а особливо при медулобластомі та стрептококовому менінгіті.
Вміст прогестерону збільшується у вагітних жінок. При нормопротеїнрахії у деяких жінок із псевдопухлинною картиною встановлений низький рівень естрадіолу, що стимулює ліквороутворення через хоріоїдальні сплетення. Значне збільшення рівня кортикотропіну і зменшення бета-ендорфіну виявлене у хворих на алкоголізм незалежно від стану ГЕБ. Вазопресин ЦСР відіграє важливу роль у регуляції рідини в мозку і внутрішньочерепного тиску.
На сьогодні поки що недостатньо повно вивчена фізіологічна роль багатьох гормональних субстанцій у лікворі.