Це система, що забезпечує тривалий відтік мозкової рідини за межі лікворної системи.
Люмбальний дренаж (ЛД) показаний у випадках, коли необхідне тимчасове контрольоване зниження ВЧТ шляхом виведення частини ліквору через субарахноїдальний простір спинного мозку.
Першим тривалий зовнішній ЛД описав Вурч у 1960 році.
Показання для ЛД:
Лікування ліквореї різного ґенезу, зокрема посттравматичної, що триває більше 48 годин після травми.
Профілактика ліквореї після нейрохірургічних операцій із високим ризиком ліквореї (при пухлинах основи черепа, спинного мозку).
Лікування ліквореї після нейрохірургічних операцій, що ускладнені менінгітом.
Діагностика нормотензивної гідроцефалії.
Субарахноїдальний крововилив.
Ендолюмбальне введення хіміопрепаратів.
Протипоказаннями є патологія спинного мозку та хребетного каналу, якщо вона перешкоджає встановленню дренажу або нормальному струму ліквору. Решта протипоказань такі ж, як для ЛП.
Лікворна гіпотензія, колапс шлуночків, аж до формування субдуральної гематоми, як наслідок надмірного дренування.
Техніка ЛД. Основними компонентами одноразових наборів для ЛД є окремо упакована пункційна голка та люмбальний катетер. Довжина голки 9 см. Довжина катетера від 45 до 80 см. Катетер має рентгенконтрастну лінію. На кінці катетера розміщено 3 бічні отвори. На проксимальній частині катетера нанесені 3 риски з інтервалом 5 см. Мінімальний набір для зовнішнього дренажу містить замковий кран, У-подібний рукав і дренажну сумку з клапаном, що виключає зворотний струм ліквору. Під час роботи системи ліквор можна брати на дослідження в різних місцях, де розміщуються напівпрозорі гумові мембрани.
Для установлення ЛД використовується одноразовий стерильний набір. Усі компоненти системи з'єднуються між собою. Зібрану систему необхідно заздалегідь заповнити фізіологічним розчином і перевірити на наявність у ній повітря. Потім усі крани системи перекриваються.
Положення хворого під час пункції – лежачи на боці. Обробка поля, знеболення і техніка пункції такі самі, як і під час звичайної ЛП. Бажано щоб зріз на кінці голки був розміщений паралельно напряму ходу волокон твердої мозкової оболонки, а під час введення дренажу – обернений у бік грудного відділу хребетного каналу (поворот на 90 градусів), тобто в оральному напрямі.
Якщо немає стандартного набору, то для пункції використовується голка з мандреном чи троакаром відповідного діаметра. Проколювання шкіри троакаром може мати утруднення, тому заздалегідь проводиться невеликий (3 мм) надріз скальпелем. Ліквор беруть на дослідження і вимірюють лікворний тиск. Потім слід видалити мандрен і ввести в просвіт голки дренаж. За відсутності стандартного набору як дренажна трубка використовується тонкий підключичний катетер, діаметр якого відповідає просвіту троакара (зовнішній діаметр катетера – 1 мм, внутрішній – 0,6 мм).
Перш ніж пунктувати, потрібно визначити довжину голки, відміряти її на дренажі і додати відстань, на яку планується занурити дренаж у спинномозковий канал. Зазвичай достатньо 4-5 см. Введений дренаж добре фіксується навколишніми тканинами. Потім видаляють голку (троакар), зберігаючи положення дренажу. При цьому медсестра або помічник притримують пінцетом шкіру, яка потягнеться за голкою. Місце виходу дренажу на шкірі обкладається стерильною серветкою. Дренаж сполучають із іншими компонентами системи і додатково фіксують до шкіри спини пластиром. Відкривають крани затворів у системи і регулюють необхідний струм ліквору.
У лежачому положенні дренажна сумка встановлюється на рівні вуха. При визначенні показань для шунтування у хворих із нормотензивною гідроцефалією хворий може ходити, дренажна сумка фіксується на рівні плеча та закріплюється до стійки на колесах, яку хворий пересуває за собою.
У середньому за добу по дренажу виділяється 300-370 мл ліквору. За пацієнтами, у яких установлений ЛД, необхідне щоденне спостереження, що передбачає контроль за неврологічним статусом, щоденне дослідження ліквору, а також посівів ліквору в перший день і при підозрі на нейроінфекцію.
З огляду на високий ризик інфікування проводиться антибіотикопрофілактика з урахуванням чутливості збудників. Як правило, використовуються нові покоління антибіотиків широкого спектра дії.
При погіршенні стану негайно слід припинити дренування – перекрити систему, покласти хворого горизонтально або в положення з опущеним головним кінцем, дати кисень, виконати КТ, ЯМРТ для виявлення напруженої гідроцефалії.
Дренажний пакет або флакон міняють один раз на добу. Дренаж рекомендується видаляти через 5 діб у разі діагностики нормотензивної гідроцефалії, в решті випадків тривалість дренування може становити 10-14 діб. Перед видаленням дренажу протягом декількох годин поступово піднімають рівень дренажної сумки, що запобігає різкому підвищенню ВЧТ.