коефіцієнт екстенсивного використання устаткування, що характеризує ступінь використання можливого часу його роботи і розраховується за формулою
Ке.в = Чф / Фп,(3.5)
де Чф – фактичний час роботи устаткування;
Фп – плановий, ефективний фонд часу;
коефіцієнт інтенсивного використовування устаткування, який виражає ступінь використання устаткування в одиницю часу, тобто характеризує рівень використання устаткування за потужністю; його можна розрахувати за формулою
Кев = Вф / Вп,(3.6)
де Вф – фактичний обсяг випуску продукції в одиницю часу;
Вп – встановлена норма вироблення продукції протягом цього самого періоду.
показник інтегрального використання устаткування розраховується за формулою
Кінт =Кев ? Ків,(3.7)
і становить сумарну характеристику рівня використання устаткування як за продуктивністю, так і за часом;
фондовіддача (виготовлення продукції на 1 грн вартості основних фондів)
F = V / A,(3.8)
де V – річний випуск продукції у вартісному виразі;
А – середньорічна вартість основних фондів.
Показники використання виробничої потужності дозволяють визначити ступінь використання потужностей на підприємстві. Але з позиції оптимального використання устаткування необхідними плановими розрахунками є розрахунок пропускної спроможності, завантаження і змінності роботи устаткування. Його мета полягає у визначенні виробничих можливостей підприємства, виявленні диспропорції у складі цехів і ділянок, груп устаткування, вжитті заходів щодо ліквідації «вузьких місць», виявленні спроможностей підприємства з виготовлення продукції згідно з договорами і прогнозів збуту.
За змістом розрахунок охоплює зіставлення структури квартальної трудомісткості продукції з фондами часу за відповідними групами устаткування.
У розрахунках використовуються такі показники:
коефіцієнт завантаження устаткування на виробничу програму; характеризує досягнуту пропорційність між структурою трудомісткості продукції і структурою устаткування з урахуванням прийнятого режиму роботи, розраховується за формулою
(3.9)
де Тпр – трудомісткість програми після діючих норм нормо-годинника;
У разі високих коефіцієнтів завантаження (> 0,7) непередбачених простоїв устаткування можливий зрив виробничої програми, тому необхідно придбати додаткове устаткування або/і перейти на тризмінний режим роботи;
коефіцієнт режимної змінності устаткування показує ступінь його задіяності після змін:
(3.10)
де m2 – кількість устаткування, що працює у дві зміни, шт.,
m3 – кількість устаткування, що працює в три зміни, шт.;
коефіцієнт реальної змінної роботи устаткування визначається з урахуванням витрат, обумовлених диспропорціями у складі устаткування:
Креал.з = Креж.з ? Кзав(3.11)
Підвищити коефіцієнт реальної змінної роботи можна двома шляхами: внести зміни в асортимент продукції і змінити структуру трудомісткості продукції або змінити структуру устаткування (кількість верстатів).