Видами освітлення називаються різні за функціональним призначенням частини освітлювальної установки. Можна виділити чотири види освітлення – робоче, аварійне, охоронне, чергове. Робоче освітлення створює необхідну за нормами освітленість, забезпечуючи тим самим необхідні умови роботи при нормальному режимі експлуатації будинку. При загасанні з тих чи інших причин робочого освітлення аварійне освітлення повинне давати можливість в одних приміщеннях продовжувати роботу при зниженій освітленості – аварійне освітлення безпеки, в інших – безпечно вийти людям із приміщення – евакуаційне аварійне освітлення.
На рис. 3.1 показані характерні схеми будови аварійного освітлення: додаткові світильники (а); світильники, виділені із тих, що функціонують (б); виділені на мережу аварійного освітлення цілі ряди світильників робочого освітлення (в); установка в цих рядах додаткових світильників з лампами розжарювання (г).
Аварійне освітлення безпеки повинне обладнуватися в приміщеннях, у яких раптове відключення робочого освітлення може призвести до тяжких наслідків для людей і виробничого устаткування:
порушення роботи таких об'єктів, як електричні станції, вузли радіо- і телевізійних передач та зв'язку, диспетчерські пункти, насосні установки водопостачання, каналізації та теплофікації, установки вентиляційні і кондиціювання повітря для виробничих приміщень, у яких неприпустиме призупинення роботи тощо;порушення режиму дитячих установ незалежно від кількості присутніх у них дітей.
Для забезпечення мінімально необхідних освітлювальних умов при аварійному освітленні безпеки нормами встановлена найменша припустима освітленість робочих поверхонь, що вимагають обслуговування при аварійному освітленні. Ця освітленість повинна становити не менше 5% освітленості, нормованої для робочого освітлення при системі загального освітлення, але бути не меншою 2 лк усередині приміщення і не менше 1 лк – для територій підприємств. При цьому створювати найменшу освітленість усередині приміщень більше 30 лк при розрядних лампах і більше 10 лк при лампах розжарювання допускається за наявності відповідних обґрунтувань.
Зазначення норм про найменшу освітленість від аварійного освітлення безпеки вимагає деяких пояснень. Нормована освітленість робочих поверхонь при системі комбінованого освітлення для різних розрядів зорових робіт у середньому в 2 – 4 рази вища, ніж при системі одного загального освітлення. Освітленість від аварійного освітлення безпеки нормується не менше 5 % освітленості, необхідної при одному загальному освітленні. Таке обмеження освітленості викликане тим, що високі вимоги до надійності живлення аварійного освітлення безпеки, а також заборона використати для аварійного освітлення деякі типи газорозрядних ламп викликані значними капітальними витратами та підвищеними експлуатаційними витратами на аварійне освітлення. Абсолютні невисокі значення освітленості від аварійного освітлення, обумовлені нормами, є в більшості випадків достатніми для вирішення тих зорових завдань, які виникають у короткочасних аварійних режимах роботи штучного освітлення.
Евакуаційне аварійне освітлення потрібне в значно більшій кількості приміщень, ніж аварійне освітлення безпеки.
Евакуаційне освітлення в приміщеннях або в місцях виконання робіт поза будинками слід передбачати:
у місцях, небезпечних для проходу людей;
у проходах і на сходах, які використовуються для евакуації людей, при чисельності евакуйованих понад
50 осіб;
основними проходами виробничих приміщень, у яких працює понад 50 осіб;
на сходових клітках житлових будинків заввишки
6 поверхів і більше;
у виробничих приміщеннях з постійно працюючими в них людьми, де вихід людей із приміщення при аварійному відключенні нормального освітлення пов'язаний із небезпекою травмування при продовженні роботи виробничого устаткування;
у приміщеннях громадських і допоміжних будинків промислових підприємств, якщо у приміщенні можуть перебувати одночасно понад 100 осіб;
у виробничих приміщеннях без природного світла.
Оскільки характер зорових робіт при евакуаційному аварійному освітленні істотно простіший, ніж у приміщеннях, де потрібне аварійне освітлення безпеки, то евакуаційне освітлення повинно забезпечувати найменшу освітленість на підлозі основних проходів (або на землі) і на сходах: у приміщеннях 0,5 лк, на відкритих територіях – 0,2 лк. Нерівномірність евакуаційного освітлення (відношення максимальної освітленості до мінімальної) за віссю евакуаційних проходів повинна бути не більше 40:1. Світильники освітлення безпеки у приміщеннях можуть бути використані для евакуаційного освітлення.
Більшість виробничих підприємств працює не цілодобово і не безупинно, а у дві або навіть одну зміну з вихідними та святковими днями. У неробочий час, що збігається з темним часом доби, у багатьох приміщеннях підприємств необхідне мінімальне штучне освітлення для несення чергування пожежної і воєнізованої охорони. Для цього в необхідних приміщеннях і місцях передбачається чергове освітлення.
Освітленість, що створюється черговим освітленням, не нормується. Число та розміщення світильників чергового освітлення, а також режими роботи світильників установлюються службами експлуатації виробничих підприємств. У загальних нормах штучного освітлення утримується лише загальна рекомендація виділяти на чергове освітлення по можливості частину світильників робочого або аварійного освітлення. Чергове освітлення, як правило, буває необхідним в тих приміщеннях, де потрібне евакуаційне аварійне освітлення, що без додаткових ускладнень освітлювальних установок дозволяє використовувати цей вид освітлення як черговий.
Аварійне освітлення (як евакуаційне, так і безпеки) може виправдувати своє основне призначення лише за умови, що світильники аварійного освітлення будуть увімкнені, коли відбудеться аварійне відключення робочого освітлення. Відповідно до цього застосовуються два режими роботи аварійного освітлення: перший, найпоширеніший, при якому аварійне освітлення включається одночасно і працює разом із робочим освітленням, і другий, який застосовується порівняно рідко, коли світильники аварійного освітлення при нормальному режимі роботи робочого освітлення не горять і включаються автоматично в момент відключення робочого освітлення. Другий режим застосовується, наприклад, на електричних підстанціях, де для живлення аварійного освітлення використовується акумуляторна батарея.
За дотриманням вимоги про одночасну роботу обох видів освітлення при першому із зазначених режимів роботи аварійного освітлення повинен стежити експлуатаційний персонал підприємств, і передбачати в проектах освітлювальних установок які-небудь спеціальні заходи не потрібно.
У зв'язку з тим, що аварійне освітлення має зазначене вище призначення, норми, що діють, дозволяють використати для аварійного (безпеки і евакуаційного) освітлення:
лампи розжарювання;
люмінесцентні лампи, але за умови, що мінімальна температура повітря в приміщенні буде не нижче +5 °С та живлення ламп при всіх режимах буде здійснюватися змінним струмом з напругою на лампах не нижче 90% номінального значення; допускається застосування люмінесцентних світильників із спеціальними лампами та схемами їх підключень, що забезпечують їх нормальну роботу при температурі повітря -15 °С;
розрядні лампи високого тиску за умови їх миттєвого або швидкого повторного запалювання як у гарячому стані після короткочасного відключення живильної напруги, так і в холодному стані.
Нижче даються деякі вказівки і рекомендації проектування освітлювальних установок виробничих підприємств щодо будови аварійного освітлення. Ці рекомендації стосуються відзначеного вище режиму одночасної дії робочого та аварійного освітлення.
При загальному освітленні приміщень люмінесцентними лампами і лампами розжарювання для аварійного освітлення рекомендується, як правило, виділяти частину світильників, що передбачають для створення необхідної за нормами освітленості. Лише у приміщеннях, освітлюваних люмінесцентними лампами потужністю понад 80 Вт і лампами розжарювання потужністю понад 150 Вт (за винятком приміщень із цілодобовою безперервною роботою), для аварійного евакуаційного освітлення доцільні додаткові світильники з лампами меншої потужності, щоб уникнути перевитрати електроенергії в неробочий час, коли аварійне освітлення використовується як чергове.
У приміщеннях, загальне освітлення яких виконується лампами ДРЛ, ДРІ, ДНаТ, для аварійного освітлення встановлюються додаткові світильники з лампами розжарювання, світловий потік яких при розрахунку нормованої освітленості від робочого освітлення, як правило, не враховується.
Залежно від характеру приміщень і особливостей виконуваних у них робіт аварійне освітлення безпеки може виконуватися як одне загальне освітлення всього приміщення, так і у вигляді локалізованого або місцевого освітлення поверхонь, що вимагають обслуговування при аварійному режимі. При локалізованому і місцевому освітленні таких місць в іншій частині приміщення по лінії проходів повинне передбачатися евакуаційне аварійне освітлення.
Аварійні відключення робочого освітлення на виробничих підприємствах хоча і не часті, але все ж відбуваються та бувають іноді досить тривалими, що обчислюється десятками годин за рік і наносить певний матеріальний збиток виробництву від недовипуску промислової продукції. У багатьох випадках можна досить просто і без великих додаткових витрат уникнути таких втрат шляхом істотного збільшення освітленості від аварійного освітлення (у приміщеннях з будь-яким різновидом аварійного освітлення) до такого значення освітленості, при якому виявляється можливим продовжувати виробничий процес при дещо зниженій в окремих випадках інтенсивності.
Найбільш просто це досягається у приміщеннях з одним загальним рівномірним освітленням шляхом поділу світильників на дві приблизно рівні частини, що живляться роздільними мережами від різних джерел електроенергії. При цьому для спрощення та здешевлення електричних мереж від різних джерел можна по черзі живити різні ряди світильників.
Якщо загальне освітлення виконується люмінесцентними лампами або лампами розжарювання, одну частину світильників можна умовно називати робочим, іншу – аварійним освітленням. Але у приміщеннях із нецілодобовою і небезперервною роботою в одній із частин необхідно виділяти на живлення окремою мережею невелику групу світильників, що створюють освітленість, необхідну для евакуаційного аварійного освітлення, які в неробочий час будуть використовуватися для чергового освітлення.
У приміщеннях, що освітлюються дуговими газорозрядними лампами (ДРЛ, ДРІ, ДНаТ), обидві частини світильників необхідно називати робочим освітленням. У цих випадках у приміщеннях потрібно додатково встановлювати світильники з лампами розжарювання для створення аварійного освітлення того різновиду, що потрібно в даному приміщенні.
У таких установках одна із частин робочого освітлення та аварійне освітлення можуть живитися від загального джерела і при технічній доцільності навіть від загальних щитків.
