Глава 4 Конституція України 4.1 Конституція України - Основний Закон держави
Термін «конституція» походить від латинського соnstіtutiо, що означає «установлення», «устрій». Конституція — це закон, який регламентує найважливіші державні відносини, встановлює форму держави, систему державних органів, визначає порядок їх формування та діяльності, основні права та обов'язки громадян. Конституція встановлює і закріплює устрій держави, саме за це її називають основним законом. Найважливіші ознаки конституції:
- є основною базою чинного національного законодавства. Закони та інші нормативно правові акти приймаються на основі конституції ;
- має найвищу юридичну силу. Жоден закон або нормативний акт не повинен суперечити положенням конституції. Правові норми, що їй суперечать, не мають юридичної сили;
- конституційні норми права обов’язкові до виконання, є нормами прямої дії, забезпечуються заходами державного примусу;
- має підвищений ступінь стабільності, яка забезпечується спеціальною процедурою внесення змін і доповнень до конституції тощо.
На основі тих чи інших ознак конституцій існують різні способи її класифікації:
- залежно від форми вираження - писані (у формі одного чи кількох нормативних актів), неписані (у формі правових уявлень, концепцій тощо);
- залежно від порядку прийняття - даровані (як правило, вводяться в дію одноособово монархом), народні (приймаються референдумом або парламентом , договірні (є результатом угоди між різними суб'єктами конституційного процесу);
- залежно від шляхів та засобів зміни ,внесення поправок та доповнень до конституції - гнучкі (зміни до них вносяться в порядку, передбаченому для будь-якого закону) та жорсткі (для яких передбачена особлива процедура внесення змін і доповнень);
- залежно від часу дії конституції - тимчасові (приймаються на певний термін або до настання певної події) та постійні (приймаються на невизначений термін);
- залежно від форми державного устрою – унітарні федеративні.
Конституція України є писаною, народною, постійною, жорсткою, унітарною конституцією. . Вона прийнята 28 червня 1996 р. п'ятою сесією Верховної Ради України. Вона складається з Преамбули та 15 розділів, 161 статей.. Текст конституції не має глав та частин, як це є в конституціях деяких інших країн. У преамбулі до Конституції зазначено, що Верховна Рада України від імені Українського народу — громадян України усіх національностей, прагнучи забезпечити права і свободи людини, громадянську злагоду в суспільстві, побудову правової держави, приймає цю Конституцію — Основний Закон України.
Конституція складається з розділів, кожний з яких розглядає окрему групу питань і має відповідні назви:
I Загальні засади.
II Права, свободи та обов'язки людини і громадянина.