загрузка...
 
Додаток Б(довідковий) СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ
Повернутись до змісту

Додаток Б(довідковий) СЛОВНИК ОСНОВНИХ ПОНЯТЬ

Імплементація (лат. implere – наповнювати, досягати, виконувати, здійснювати) – здійснення, виконання державою міжнародно-правових норм.

Вільнодумство – раціональне заперечення релігійної догматики та церковної обрядовості, відстоювання свободи розуму і науки від релігії.

Геноцид (грец. genos – рід і caedere – вбиваю) – крайня форма дискримінації, яка виявляється в масових переслідуваннях, гоніннях і навіть знищенні певної національної, етнічної, расової, соціальної, культурної, релігійної спільноти.

Декларація (лат. declaratio – оголошення, проголошення) – офіційна заява, яка проголошує основні принципи, програмні положення. Декларація може володіти великою морально-політичною силою, і відношення до неї може бути критерієм, за яким оцінюють ту чи іншу державу.

Дискримінація (лат. discriminatio – розрізнення) – урізання прав членів певної соціальної групи у зв’язку з їх національною, расовою, статевою, релігійною приналежністю тощо.

Конвенція (лат. conventio – угода) – один із видів міжнародних договорів, що встановлює взаємні права і обов’язки держав, як правило, з якого-небудь спеціального питання, однорідної проблеми.

Ліквідація юридичної особи – форма припинення діяльності юридичної особи за рішенням власника або компетентного органу, при якому не відбувається правонаступництво.

Пакт (лат. pactum  – договір, угода) – одна з назв міжнародного договору, який має непересічне значення. Конвенції і пакти набирають чинності не після їхнього прийняття, а після ратифікації обговореною кількістю держав. Держави-учасники конвенцій і пактів беруть на себе певні зобов’язання, яких мають дотримуватися. Реалізація зазначених договорів, як правило, здійснюється під контролем відповідних комітетів, які можуть накладати на державу санкції за їх невиконання.

Ратифікація (лат. ratus – затверджений і …фікація) – схвалення вищим законодавчим органом державної влади міжнародного договору, підписаного уповноваженим представником держави. Ратифікація формалізується складанням спеціального документа – ратифікаційної грамоти.  Після процедури ратифікації міжнародний договір стає частиною внутрішнього права і має пріоритет відносно законів держави.

Хартія (грец. ch?rt?s – папір, грамота) – документ публічно-правового характеру, відомий ще з часів середньовіччя та Нового часу. У сучасній міжнародній політиці та міжнародному праві має значення документа публічно-правового та політичного характеру. Важливо, що назва документа (конвенція, пакт або хартія) не впливає принципово на його зміст. Пов’язано це з тим, що в міжнародному праві не склалося чіткого найменування для тих чи інших видів договорів.

Юридична особа – це організація, яка має відокремлене майно, може набувати майнових та особистих немайнових прав (тобто брати участь у цивільному обороті) від власного імені, здатна нести самостійну майнову відповідальність, бути позивачем та відповідачем у судах.



загрузка...