В умовах ринкової економіки жодне підприємство не спроможне досягти успіхів без наявності обґрунтованого бізнес-плану. У бізнес-плані визначається механізм управління бізнес-процесами, що відбуваються на підприємстві для забезпечення його ефективного функціонування. Бізнес-план - це один із найважливіших інструментів реагування на зміни ринкового середовища та успішної адаптації до цих змін. Бізнес-план складають для зовнішніх і внутрішніх користувачів.
Метою розроблення плану для зовнішніх користувачів є обґрунтування обсягів кредитів, завоювання довір'я інвесторів щодо потенційних можливостей фірми і забезпечення їй фінансової стабільності та стратегічної підтримки.
Відсутність на підприємстві дійового бізнес-плану, у якому постійно враховуються зміни внутрішнього та зовнішнього середовища, є суттєвим недоліком, який характеризує недостатній рівень управління фірмою, ускладнює відносини з кредиторами та досягнення довгострокової стабільності у конкурентному середовищі. Бізнес-планування не обмежується переконаннями інвесторів у доцільності підтримки фірми. Цей план є важливим для персоналу фірми, забезпечуючи йому можливість визначати майбутні стратегічні напрями виробничої, комерційної, фінансової, інноваційної та інвестиційної діяльності і терміни їх виконання. Бізнес-план є також важливим інструментом планування та контролю оперативної діяльності фірми.
Бізнес-план здійснює вплив на перспективну, поточну та оперативну діяльність підприємства шляхом створення та координації відповідних бізнес-процесів. Бізнес-процес - це потік робіт, який рухається від одного фахівця або відділу до іншого. Стандартні бізнес-процеси наданий час відсутні, тому кожне підприємство визначає їх склад самостійно. Найбільш типова така структура бізнес-процесів:
організація навчання з підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів підприємства;
створення служби постійного спостереження за конкурентами;
організація інноваційної діяльності (проектування та розроблення нових продуктів і обладнання);
вибір та сертифікація посередників;
організація ефективного сервісного обслуговування покупців товару;
організація системи управління якістю продукції;
узгодження виробничого дизайну;
вибір та сертифікація дилерів, що здійснюють збут та розподіл товарів підприємства;
визначення вимог до інноваційних продуктів;
організація рекламної діяльності;
створення системи маркетингу і логістики та визначення шляхів перспективного розвитку підприємства;
вибір та сертифікація кредиторів та спонсорів.
Крім того, до бізнес-плану необхідно додати супровідні документи, найважливішими з яких є:
посадові інструкції, довідки про кадровий склад;
специфікації товарів (перелік товарів та послуг, які планує випускати підприємство, їх кількість, якісні характеристики, сорт, марка та ін.);
креслення, фотографії, копії угод і контрактів, прейскуранти (довідник про ціни на товари, послуги, продукцію);
патентна документація, фінансові документи (баланс руху грошових коштів за 1 і 5 років, розрахунок валового прибутку, розрахунок та аналіз фінансових коефіцієнтів - заборгованості, власності, кредиторської заборгованості тощо);
зразки рекламних матеріалів, дані інвентаризації та ін.
Принципами складання бізнес-плану є :
якісне і змістовне оформлення (зовнішній вигляд, якісна обкладинка, чіткі малюнки, фотографії, розрахунки та ін.);
чітка орієнтація на адресата (кредитора або інвестора);
ретельна характеристика певного сегмента (ніші) ринку, потреб споживачів та переваг товарів і послуг даного підприємства;
переконаність у реалізації основної ідеї, зокрема в ефективності роботи підприємства (отримання прибутків) та своєчасному погашенні кредитів та ін.
Складання бізнес-плану - це процес власної самооцінки фірми. При здійсненні самооцінки потрібно знайти обґрунтовані відповіді на такі питання щодо діяльності фірми:
вид бізнесу, яким займається фірма;
цінність і унікальність фірми;
місце, яке займає фірма у галузі;
характеристика ринку та споживачів фірми;
частка ринку фірми та шляхи його розширення;
місце товару фірми у свідомості цільових споживачів;
імідж фірми та заходи щодо його підвищення;
ймовірність значних змін (продукція, послуги, технології, конкуренція);
сильні та слабкі сторони фірми;
стратегія розвитку бізнесу на наступні 3-5 років;
обсяг інвестицій для досягнення визначеної мети;
головні джерела фінансування розвитку фірми;
план конкретних дій фірми для досягнення визначених цілей.
Для визначення виробничої стратегії потрібно провести аналіз, який дозволяє знайти відповіді на такі питання:
стан внутрішнього та зовнішнього середовища і його вплив на існуючу організаційну структуру підприємства;
відповідність бізнесу цілям і ресурсам фірми та його сприяння досягненню стратегічної мети;
рівень кваліфікації працівників та потреба у наборі нових спеціалістів;
наявність коштів для реалізації проекту, додаткова потреба у них і у які терміни;
придатність прийнятої стратегії для зведення до мінімуму слабких сторін фірми та розвитку сильних;
процедура ознайомлення працівників з проектом розвитку фірми;
реакція на проект банків, акціонерів, споживачів та конкурентів;
імовірність успіху та заходи щодо підвищення надійності його досягнення.
Незалежно від сфери діяльності й особливостей компанії, яка готує бізнес-план, можна визначити декілька стандартних етапів, які необхідно послідовно пройти при його розробленні:
визначення мети бізнес-плану. Потрібно чітко уявляти, готується бізнес-план для внутрішнього користування менеджерами підприємства чи він розрахований на інвесторів, комерційні банки, лізингодавців, венчурні фонди та ін.;
збір інформації, необхідної для складання бізнес-плану. На цьому етапі необхідно виявити джерела інформації, потрібної для розробки бізнес-плану.
вибір структури бізнес-плану та його розроблення. Залежно від обсягу бізнес-плани можна поділити на три основні категорії: стислий, повний та операційний бізнес-план.
Стислі бізнес-плани стають все більш популярними. Оскільки такий план за обсягом набагато менший, ніж традиційний план, він потребує меншої інформації й менше розгорнутих досліджень, тому такий документ може бути в загальному випадку складений набагато швидше від традиційного.
Стислий бізнес-план є сенс складати, якщо компанія порівняно молода або не планує випуск декількох найменувань товарів. Останнім часом банки вимагають від бізнесменів стислі бізнес-плани разом з іншими документами при поданні заявки на кредит. Крім того, стислий бізнес-план допоможе зацікавити потенційних інвесторів у вашому проекті й отримати їх попередні коментарі, які можуть надалі бути корисними при створенні розгорнутого бізнес-плану.
Повний бізнес-план є традиційним. Він повинен висвітлювати всі аспекти діяльності компанії і в той же час за обсягом не перевищувати 40 сторінок. Повний бізнес-план потрібен для залучення фінансування у великих обсягах, оскільки стислий план не завжди може задовольнити високі запити прискіпливих інвесторів. Він може також знадобитися при пошуку стратегічного партнера (наприклад, при злитті компаній або створенні спільного підприємства).
Плани, що за обсягом перевищують 40 сторінок, розробляти не рекомендується. Однак бувають ситуації, коли компанії потрібен детальний план, який перевищує максимально рекомендований обсяг. Такого роду плани повинні дуже детально висвітлювати всі аспекти й подробиці стратегії та організації продажу, маркетингу, виробничої та дослідницької політики компанії, а також містити досить докладні фінансові прогнози. Якісний бізнес-план - це ефективний інструмент планової системи підприємства, який дозволяє своєчасно визначати ринкову кон'юнктуру і успішно здійснювати діяльність на ринку.
