Технологічний процес

Технологічний процес

Для виготовлення суцільних фрез використовують як заготовки-поковки.  Карбідна неоднорідність вольфрамомолібденової швидкорізальної сталі в прутках у стані постачання за ГОСТ 19265—73:

Діаметр   круга|кола| 

чи сторона квадрата, мм   20-40,  40-60,   60-80,    80-100,100-150, >150   

Допускається    бал   карбідний

 неоднорідності не більше   23  4   5 6    7

Згідно з ГОСТ 9324 — 60 у готових виробах карбідна неоднорідність має бути у межах 3 — 4 балів. Тому заготовки для черв'ячних фрез, починаючи від т = 1, слід піддавати куванню за системою трикратного витягу і трикратного осідання, що дає можливість знизити карбідну неоднорідність на один — півтора бали. При цьому стійкість різального інструмента підвищується на 10%.

У таблиці. 6.1 наведена послідовність обробки для перших 14 операцій. Докладніше тех­нологічний| процес розглянемо,|розглядатимемо| починаючи|починати| з|із| 15-і операції. При подальшому| викладенні

 

Рисунок 6.3  – Черв’ячна фреза для циліндричних зубчастих коліс

наводиться|наводить| нумерація оброблюваних поверхонь відповідно до рисунка 6.3.

Таблиця 6.1 – Частина|частина| технол|огічного  процесу виготовлення черв'ячної фрези класів А, В, С, |із| m=1-14|

Найменування операції			Обладнання
Заготовельна:|заготовча| відрізання заготовки для кування			Абразивно – відрізний верстат мод. МФ-332
Заготовельна:|заготовча| кування			Молот кування
Термічна: відпал			Електрична шахтна піч
Галтувальна: очищення від окалини			Барабан галтувальний
Токарно-револьверна: m=1-4,5 центрування, свердлення|свердлення| отвору 8, зенкування отвору 8, підрізування першого торця 6, розточування виточки 1 в отворі			Токарно-  револьверний верстат мод. 1В340
Плоскошліфувальна: шліфування торця 6 у фрезах m=1,3-3,75			Плоско-шліфувальний верстат 3Б765
Горизонтально- протяжна: протягання отвору 8 у  фрезах m=1,0-4,5				Горизонтально-протяжний верстат мод. 7А510
Горизонтально протяжна: протягання канавки шпони 11				Горизонтально-протяжний верстат мод. 7А510
Токарно-гвинторізна: підрізування другого торця 6 для фрез m=4-12				Токарно-гвинторізний верстат мод. 16К20
Токарно-гвинторізна: обточування поверхні 7 чорнова, обточування поверхні 7 чистова				Токарно-гвинторізний верстат мод. 16К20
Токарно-гвинторізна: обточування буртика 4 з одного боку, підрізування торця 6 для фрез m=4-12, проточка фаски 5 на буртику				Токарно-гвинторізний верстат мод. 16К20
Круглошліфувальна: шліфування торців 6 буртиків з двох сторін у фрез m=1,0-3,75				Кругло- шліфувальний верстат мод. 3Б151
Вертикально-свердлувальна: зняття фасок 7 з двох сторін				Вертикально-свердлувальний верстат мод. 2А135
Слюсарна: обпиляти фаски 9 на торцях		Верстак, напилок

  Операція 15. Фрезерування різі. На черв'ячних фрезах т = 1,5-5,5 різь нарізують на різефрезерному верстаті мод. Е310А за допомогою зуборізальних довбачів класу точності В за ГОСТ 9323—60. Застосовують косозубі дискові довбачі з =100мм. На фрезах m=6-12 різь нарізують на різефрезерних верстатах мод. ГФ-812М дисковими різьбовими фрезами: для фрез m=6-10 застосовують дискові фрези D = 260мм, В = 38мм, d — 60мм з числом зубів 50. На цій операції використовують шпиндельні обладнання. Кількість одночасно оброблюваних заготовок фрез: т = 1,5 - 3,75 — 3 шт.; т = 4 - 11—2 шт.; т = 12 — 1 шт.

Операція 16. Фрезерування стружкових канавок. На заводі «Фрезер» стружкові канавки у черв'ячних фрез m=1-4,5 фрезерують на спеціальних фрезерних верстатах ГФ-507, т — 5 -- 8 — на горизонтально-фрезерних верстатах мод. 6М82Г і т — 9 - 12  на горизонтально-фрезерному верстаті 6М83Г. В усіх фрез канавки роблять прямими, оскільки кут  не перевищує 5°. Стружкові канавки у заготовок фрез т = 1,0 - 1,75 обробляють у двошпиндельній ділильній головці на верстаті ГФ-507. На кожному пристрої встановлюють п'ять заготовок. Аналогічно фрезеруються канавки фрез т =2,0 - 3,75 і т = 4,0 - 4,5: перші — по три заготовки на кожному пристрої, другі — по дві.

Стружкові канавки у заготовок фрез т = 5-9 обробляють на верстаті 6Н82 в одношпиндельній ділильній головці з установкою двох заготовок на облямовування, у заготовок фрез т = 10 - 12 — на верстаті 6Н83 в одношпиндельній ділильній головці при установці однієї заготовки на пристрої.

    Швидкості  різання   при фрезеруванні  стружкових  канавок:  для    т = 1,0 - 4,5 V = 35м/хв, для т = 5 - 7 V = 30м/хв, для

т=8-12 V = 25м/хв. Після фрезерування стружкових канавок найбільша різниця колового кроку Аокр не повинна перевищувати для фрез т = 1-3 величини 0,15мм, для фрез

т=3,25-12 - величини 0,20мм. Допустиме відхилення від радіальності передньої поверхні у бік піднутрення  0,10мм. Накопичена похибка осьового кроку на довжині будь-яких трьох сусідніх кроків  не   більше 0,15мм.

Операція 17. Затилування по зовнішній поверхні 2. Заготовки m=1-1,25 обробляють на токарно-затилувальному  верстаті (рис.6.4).

Частота обертання п = 6,5 об/хв. Затилують широким різцем із радіальною подачею Sо = 0,1мм/об.

 Заготовки фрез т = 3,0 - 4,5 обробляють на токарно-затилувальному верстаті мод. 1Б811: затилують профіль поверхні 16, 18 і 20 двонитковою гребінкою (рисунок 6.5), а потім канавку 17.

 

Рисунок 6.4 – Затилування профілю фрез m=1,5-4,5

Заготовки фрез т=5 - 10 обробляють на токарно-затилувальному верстаті мод. 1Б811 (рисунок 6.4): 1-й перехід — зовнішню поверхню 20 — різцем, 2-й перехід — профіль зуба (поверхні 16 і 18) — двонитковою гребінкою; 3-й перехід — канавку 17.

Заготовки фрез т = 11 - 12 затилують на токарно-затилувальному верстаті мод. КТ-70 в такій послідовності (рисунок 6.6): 1-й перехід— поверхні 20; 2-й перехід— канавки 17; 3-й перехід — поверхня зуба 18; 4-й перехід — поверхня зуба 16; 5-й перехід — радіуси при вершині 19 і 21. Зуби  обробляють спеціальним різцем.

Операція 19. Фрезерування неповних витків на вертикально-фрезерному верстаті мод. 6М11 (рис. 6.7). Заготовку кріплять на круглому столі діаметром 300мм, а кінцеву фрезу встановлюють у цанговий патрон.

 

Рисунок 6.5 – Затилування фрез m=5-10мм

 Для обробки неповних витків у заготовок т = 1 - 8 застосовують фрезу діаметром 10мм, у заготовок т — 9 - 12 — фрезу діаметром 12мм.

Неповний зуб фрезерують, зменшуючи його висоту так, щоб на кожному зубі розмір а верхньої ділянки був не менше

0,5m (рисунок 6.7). Фрезерування проводять при ручній подачі, швидкість різання 10м/хв.

 

Рисунок 6.6 – Затилування фрез

Операція 20. Обпилювання задирок електричною ручною машинкою (тип 1 за ГОСТ 11096 — 64). Застосовують шліфувальний круг ПП 40 х 40 х 16 24А 16П С2 7 К1 30 м/с 1 К  А (ГОСТ 2424—75).

Операція 21. Маркування порядкового номера і року виготовлення. Маркування ставлять ручними клеймами за допомогою молотка.

M=11-12мм

Порядковий номер фрез починають з одиниці для кожного модуля. Порядковий номер дійсний до 31 грудня поточного року. З 1 січня нового року нумерація фрез поновлюється.

 Операція 22. Термічна обробка до HRC=63—66. На поверхні фрез не допускаються забиття, відколи, сліди травильні. Отвори після термообробки перевіряють калібром . Очищення фрез здійснюється на дробоструминних установках.

   Операція 23. Шліфування циліндрової зовнішньої поверхні зубів (з досвіду заводу «Фрезер»). При цьому на діаметрі залишається стрічка шириною не більше 0,2 — 0,3 мм, яка служить технологічною базою для центрування осі отвору при його шліфуванні на наступній операції. Обробку проводять на круглошліфувальному верстаті на звичайних режимах.

Заготовку закріплюють гайкою на облямовуванні з циліндровою робочою частиною, яку встановлюють в центри верстата.

Шліфувальний круг ПП (розміри по верстату) 33А 26П СМ2 5

 

Рисунок 6.7 - Зрізування неповних зубів

1 1 Кл. А (ГОСТ 2424—75).

Операція 24. Шліфування отвору. Отвори у фрез класу точності С обробляються за 2-м, а у фрез класу точності А і В — по 1-м класом точності. Шорсткість за ГОСТ 2789—73 для фрез  класу точності С-Rа=1,25—0,63, для фрез класу точності А і В — Rа=0,63—0,32. Конусність і еліпсність не більші за допуск на отвір: для т = 1,0 - 3,75 становить 0,04мм; m = (4,0 - 8,0) - 0,05мм; m= (9,0 - 12,0) - 0,06мм. Відхилення, що допускається на діаметр отвору, має бути витримане на половині довжини посадочних поясків отвору. У зоні паза шпони допускається розбивання отвору не більше 300 симетрично пазу шпони в обидва боки. Задирки, забоїни, відколи на поверхні фрези не допускаються.

 Застосовують шліфувальний круг ПП (розміри по отвору) 33А 25П СМ2 6 К1 1 кл. А ((ГОСТ 2424—75). Фрези т = 1,4-4,5 шліфують в цанговому патроні, а фрези від т= 5 і вище в трикулачковому патроні діаметром 320мм із змінними спеціальними кулачками. Режим обробки: Vзаг = 254-35м/хв;

S = 0,0024-0,003мм (на кожен подвійний хід). Отвори заготовок фрез m=1,0-4-4,5 обробляють на внутрішньо- шліфувальному верстаті мод. 3А227, а фрез m = 5-12 — на спеціальному внутрішньошліфувальному верстаті СШ-31.

    Операція 25. Доведення отвору. Операції виконуються  для отворів 2-го і вище  класів точності. Припуск від 0,012 до 0,02мм відповідно для модулів від 1 до 12. Швидкість різання залежно від т від 30 до 55м/хв. Подача ручна. Шорсткість поверхні для фрез класу точності: А — Rа=0,32—0,16; В—Rа=0,63—0,32; С—Rа=1,25—0,63.   Отвори у фрез класів точності А і В доводять заздалегідь і остаточно. Притири чавунні, розтискні. Для отримання шорсткості Rа=1,25—0,63 застосовують порошок з білого електрокорунду 24А 5-6П, ЗОР—керосин. Для досягнення шорсткості Rа=0,63—0,16 використовують порошок карбід бору зернистістю 3, ЗОР — дизельне паливо або солярне масло.

Операція 26. Шліфування з двох сторін буртиків 4 і торця 6 буртиків (рисунок 6.8). Обробку здійснюють на круглошліфувальному верстаті в центрах на оправці. Заготовки для фрез класу точності А шліфують на оправці із циліндровою робочою частиною, класів В і С — на конічних. Діаметр буртика фрез класу точності А обробляють до отримання Rа=0,63—0,32, а фрез класів В і С — до Rа=1,25—0,63. На торці буртика отримують шорсткість Rа=0,63—0,32 для фрез класів точності А і В і Rа=1,25—0,63 для фрез класу точності С. Під час шліфування торця 6 кріпильну гайку знімають з пристрою. Перед шліфуванням фрез класу А рекомендується відбалансувати абразивні круги.

  Фрези класу А шліфують в такій послідовності: обробляють буртик по діаметру 4 начорно, правлять круг алмазом, шліфують буртик по діаметру начисто. При обробці буртика по діаметру у фрез класу точності А одночасно шліфують торець 3. Шорсткість останнього має бути не вище Rа=2,5—1,25.  Шліфують кругами ПП (розміри по верстату) 24А 25—16П СМ1 К1 35 м/с 1 кл. А (ГОСТ 2424—75). Режим обробки торців буртиків: Vзаг=15 - 20 м/хв; S = 0,002мм/об.

 

Рисунок 6.8 – Шліфування торців  буртиків фрези

Операція 27. Заточування передньої поверхні. Залежно від модуля обробку проводять на таких верстатах: m= 14-2,7 — на заточному напівавтоматі фірми «Барбер і Кальман»; 

m=1-8 — на заточному напівавтоматі 3662; т = 4-12 —на заточному напівавтоматі 

фірми «Клінгельнберг» мод. AGW-30А. Заготовки кріплять гайкою на шпиндельних пристроях: по 3 шт. для m=1,0-1,25; m=1,5 - 5,5; по 1 шт. для m=6-12.

Шорсткість передньої поверхні для фрез класу точності С — Rа=1,25—0,63, для фрез класу точності В і А — Rа=0,63—0,32.

Застосовують шліфувальні круги|кола|: для верстатів фірми|фірма-виготовлювача| «Барбер і Кальман» — ЗП 200х|16x51, Т 225х|18x40 24А| 16П| СМ1-М3 7 К1 35 м/с 1 кл|. А (ГОСТ 2424—75); для верстатів мод. 3662 —

Т 225х18 х40|, 24А| 16М| СМ1— МЗ 7 К1 35 м/с 1 кл|. (ГОСТ 2424—75); для верстатів «Клінгельнберг» —Т-250X25X32 24А| 25П| СМ1- М3 7 К1 35 м/с 1 кл|. А (ГОСТ 2424—75). Заточувати передню поверхню у|у| фрез класів точності А і В можна також кругами з|із| монокорунду 44А| 25—16П| М3 7 К1 35 м/с 1 кл|. А (ГОСТ 2424—75).

 Обробку здійснюють конічною частиною|частиною| шліфувальних кругів|. Перевірку відхилень від радіальності передньої поверхні, накопиченої похибки колового| кроку, найбільшої різниці колових кроків стружкових| канавок в межах оберту|звороту|, передньої поверхні від осьового направлення|, конусності| по зовнішньому діаметру, радіального биття по зовнішньому діаметру проводять|виробляють| на приладах фірми|фірма-виготовлювача| «Клінгельн­берг» мод. PWF-250|. Їх можна здійснювати і на приладах фірми|фірма-виготовлювача| «Цейсс».

 Операція 28. Чорнове шліфування профілю фрез класів точності А і В. Шліфування фрез m=1,0-4-1,25 здійснюють одночасно двонитковим шліфувальним кругом (рис. 6.9 а).

 

Рисунок 6.9 – Шліфування профілю черв’ячних фрез

Профіль на круг наноситься накаткою. Шліфування фрез т — 1,5--7,0 проводять за три переходи (рис. 6.9 б): спочатку шліфують зовнішній діаметр 20, потім профілі 16 і 18 однонитковим шліфувальним кругом і, нарешті, радіуси 19 і 21 при вершині фрези. Після обробки зовнішній діаметр і профіль отримують з шорсткістю Rа =1,25-0,63.

 Для обробки профілю фрез m= 1,0--2,75 застосовують шліфувальні круги ПП 80х13х20 34А 16—10П МЗ 7 К1 35 м/с 1 кл. А, а для m = 4-7 кругів ПП 100x20x20 тієї ж характеристики.   Заготовку кріплять гайкою на оправці з циліндричною робочою частиною. Оправка  встановлюється в центри верстата. Профіль перевіряють на мікроскопах для m— 1-4 і на приладі Цейса до m=12.

Обробку проводять на верстатах фірми «Акумакі» мод. UL-1 для m=1,0-1,25; мод. 1Б811 для   m=1,5-7,0.

 Чорнове шліфування фрез т = 8-12 проводять на токарно-затилувальних верстатах мод. КТ-70 за три переходи (рис. 6.10 а).

 По діаметру шліфують кругами ПП 150x32x32 34А 25—16П МЗ 7 К12 35 м/с 1 кл. А, профіль — кругами ПП 125x25X32 34А 25—16П М3 7 К1 35 м/с 1 кл. А (ГОСТ 2424—75). Профіль перевіряють на приладі Цейса.

  Операція 29. Чистове шліфування фрез класів точності А і В. Шліфування профілю у фрез m=1,0--1,25 проводять одночасно як по діаметру, так і профілю двонитковим шліфувальним кругом. Правку профілю круга проводять накаткою.

 

Рисунок 6.10 – Шліфування профілю черв’ячних фрез m=8-12

Профіль фрез т = 1,5-7,0 шліфують по діаметру, профілю і по радіусах (рис.6.10 б), у фрез т= 8-12 — по діаметру і двох сторонах (рис.6.10 а), а також по радіусах на вершині зуба (рис. 6.10 б).

 Профіль фрез m=4-12| обробляють на різешліфувальному| верстаті мод. МВ-107 або на токарно-затилувальному| мод. КТ-70. Зернистість кругів|кіл| для чистового шліфування вибирають на одну або два ступені|міри| менше, ніж для чорнової обро­бки|.

 Операція 30. Маркування на ручному верстаті гравіювання з пантографом електрографічним методом. Замість гладкої голки, як при хіміко-механічному маркуванні, використовують стрижень з міді з вольфрамовим наконечником, до якого підводять струм через трансформатор, що знижує напругу з 220 до 5—10 В. Знаки  наносять на відшліфовану поверхню маточини відповідно до вимог ГОСТ 9324—60.

 Маркувати слід посередині торця буртика|. Окрім|крім| зазначеного| способу, застосовують маркування на електрохімічному при­ладі | ЕХМ-2.

Технологія виготовлення шліцьової протяжки|протяжки| з|із| евольвентним| профілем

 Робочу частину|частину| протяжок|протяжок| виготовляють із|із| швидкорізальної ста­лі| Р6М5. Для великогабаритних протяжок|протяжок| можна застосовувати сталь ХВГ. Хвостову частину|частину| зварних протяжок|протяжок| роблять|чинять| із|із| сталі 40Х| за ГОСТ 4543—71. Твердість елементів протяжок|протяжок|: різальної частини|частині| і задньої напрямної|скеровувати| HRC=62—65|, передньої напрямної|скеровувати| HRC=60—65|, хвостової частини|частині| HRC=40—47|. Протяжки|протяжки| із|із| швидкорізальної сталі| |із| діаметром хвостовика| 14мм і вище виготовляються зварними| або з|із| механічним кріпленням. Зварювальний шов розміщується  на шийці.

Технічні   вимоги

1. Згідно з ГОСТ 6767 накопичена похибка колового кроку не повинна перевищувати 14мкм| при діаметрі протяжки|протяжки| 25мм,| і 20мкм| - для діаметра більше 100мм.|.

3. Відхилення від осьового направлення|напряму| (непаралельність) евольвентних сторін зубів щодо|відносно| поздовжньої осі протяжки|протяжки| допускається| в межах 0,01мм на 500мм довжини шліцьової частини|частини|.

4. Несиметричність зуба щодо|відносно| осі в поперечному перетині допускається в межах допуску|допущення| на товщину зуба протяжки|протяжки|.

5.   Радіальне биття двох останніх різальних і всіх калібрую­чих| зубів не повинно перевищувати допуск|допущення| на діаметр калібруючих зубів. Биття на решті частини|частини| протяжки|протяжки| встановлюється  залежно| від її довжини і не повинне перевищувати на кожних 100мм її довжини: 0,005мм — у|у| протяжок|протяжок| завдовжки до 40D|мм; 0,006мм — у|у| про­тяжок| довжиною більше| 40D|мм. Де D зовнішній діаметр протяжки.

6.  Ширина   циліндричної  стрічки  = 0,2--0,3мм  виконується лише на калібруючих зубах.

7. Граничні відхилення кутів ( не більше): ±2° для переднього кута ; ±30' для заднього кута ріжучих чорнових зубів;   —30' для заднього кута різальних чистових і калібруючих зубів 8.  Евольвентний профіль, нижчий за діаметр першого зуба, не регламентується|.

 Решта технічних вимог — за ГОСТ 6767. На шийці хвостовика| кожної протяжки|протяжки| маркується: № проходу; № креслення; призначення протяжки;| межа довжин протягування; величина перед­нього| кута|кутка|; марка сталі робочої частини|частини| протяжки;|пр товарний знак за­воду - виготовлювача|. Випробування протяжок|протяжок| в роботі — за ГОСТ 6767.

Технологічний процес

 Нумерація оброблюваних поверхонь | подана| на рисунку 6.11

Операція 1. Відрізок заготовки: для робочої частини — із сталі Р6М5, для хвостової—із сталі 40Х. Операція проводиться на абразивно-відрізному верстаті мод. МФ-332. Прутик закріплюють в лещатах. Різальний інструмент—шліфувальний круг ПП 400x4x203 15А 40П СТ1 7 В 50 м/с I кл. Л (ГОСТ 2424-75). S=60 - 80мм/хв. Вимірювальний інструмент — масштабна лінійка.

Операція 2. Правка заготовки в призмах. Заготовки діаметром до 40мм правлять вручну за допомогою гвинтового преса, більше 30 до 120мм - на гідравлічному пресі 100 тс, більше 120мм не правлять, але кривина, що при цьому допускається, не більше 1,1мм. Пристрої і вимірювальний інструмент: плита, лекальна лінійка.

Операція 3. Очищення зварюваних поверхонь заготовки від окалини і бруду на точильному верстаті.

Операція 4. Зварювання на стиковій машині електрозварювання.

Операція 5. Відпал заготовок для усунення напруги, що виникаєть в металі при зварюванні, і зниження твердості до НВ 255— 207.

Операція 7. Центрування торців з двох сторін  на токарному верстаті. Розміри центрових отворів беруться за ГОСТ 14034—74 із врахуванням припуску 0,3мм (на сторону) на подальшу обробку торців. Різальний інструмент: комбіноване центрове свердло із швидкорізальної сталі. Режим обробки V= 20--25м/хв, подача ручна. Вимірювальний інструмент - глибиномір, штангенциркуль.

 

Рисунок 6.11 – Конструктивні елементи шліцьової протяжки

Операція 7. Контрольна. Перевіряють розміри центрових отворів, шорсткість обробки, величину биття по діаметру, співвісність розташування центрових отворів з двох сторін заготовки.

Операція 8. Попереднє обточування: хвостової і робочої частин на токарному верстаті з висотою центрів 200мм і відстанню між центрами 1500мм. На подальшу обробку залишають припуск 2,5—4,0мм на діаметр. Різальний інструмент: прохідний різець із пластинкою  твердого сплаву Т15К6 або Т14К8. Режим обробки V=60-80м/хв; S=0,2-0,5мм/об - для заготовок діаметром 25—55мм і S=0,5-1,0мм/об - для заготовок діаметром 55—180мм. Пристрої: трикулачковий патрон з допустимим биттям не більше 0,3мм,  обертальний задній центр за ГОСТ 8742—62.

Заготовки із відношенням довжини до діаметра > 12 обробляють із застосуванням нерухомого люнета (заздалегідь проточується місце під люнет). Вимірювальний інструмент: масштабна лінійка, штангенциркуль.

Операція 9. Високий відпуск. Проводиться лише для протяжок із сталі марки ХВГ для зняття напруги, отриманої при обробці.

Операція 10. Підрізування торців і розточування захисної виточки з двох боків на токарному верстаті. Один кінець заготовки затискається в трикулачковий патрон, другий, — підтримується люнетом. Заготовку діаметром до 35мм для зменшення вильоту при обробці пропускають через шпиндель.   Розміри центрових отворів виконують за ГОСТ 14034—74.    Відхилення спільної довжини протягування не повинне перевищувати ±3,0мм при довжині до 1000мм і ±5,0мм при довжині вище 1000мм. Різальний інструмент: підрізний різець з твердого сплаву Т5К10. Режими обробки: для підрізування торців: V= 60 -- 80м/хв; S = 0,2 - 0,35мм/об; для проточування захисної виточки V= 20 - 30м/хв;  S = 0,2 -| 0,35мм/об.

Пристрої: трикулачковий патрон із|із| допустимим биттям не більше 0,15мм, нерухомий люнет| для заго­товок| діаметром

D>35мм. Вимірювальний інструмент: масштабна лінійка, штангенциркуль.

Операція 11. Проточування місця під люнет в центрах на токарному верстаті. Місце під люнет довжиною 35—40мм «на- чисто» проточується на різальній частині протяжки на відстані , де L— спільна довжина протяжки. Різальний інструмент: прохідний різець з твердого сплаву Т15К6 або Т14К8. Пристрої: повідцева планшайба, хомутик, центр упорний, центр обертальний за ГОСТ 8742—75 (задній). Вимірювальний інструмент аналогічний операції 10.

Операція 12. Остаточне обточування хвостовика , шийки  передньої напрямної частини  і зняття фаски на хвостовику на токарному верстаті. Різальний інструмент: різець прохідної з твердосплавною пластинкою марки Р14К8 або Т15К6. Режим різання V=40--80м/хв; S=0,2 - 0,5мм/об. Пристрої: повідцева планшайба, хомутик, центр упорний, центр обертальний за ГОСТ 8742—62 (задній), люнет нерухомий. При обробці заготовок діаметром більше 90мм повідцеву планшайбу з хомутиком і опорним центром замінюють на патрон. Биття патрона допускається не більше 0,1мм. Вимірювальний інструмент: мікрометр, штангенциркуль, масштабна лінійка.

Операція 13. Остаточне обточування калібруючої частини,  задньої напрямної частини  і зняття фаски на торці задньої напрямної частини  на токарному верстаті. Припуск на діаметр на подальше шліцефрезерування калібруючих зубів: 0,6—0,8мм для протяжок з D до 30мм і L до 800мм; 0,9—1,2мм для протяжок з D > 30мм і L=800 - 1500мм. Припуск на шліфування задньої напрямної: 0,5мм для протяжок з D до 30мм і L до 800мм; 0,5—0,8мм для протяжок з D>30мм і L = 800 -- 1500мм. Різальний інструмент, режим обробки, пристрої, вимірювальний інструмент ті самі, що і в операції 12.

Операція 14. Остаточне обточування різальних зубів на конус на токарному верстаті за копіювальною лінійкою. Різальний інструмент, режим обробки, пристрої, вимірювальний інструмент ті  самі, що і в операції 12. Припуск на шліфування по діаметру різальних зубів — за операцією 13.

Допуск|допущення| на остаточне обточування всіх наріжних| поверхонь| заготовки|заготівлі| протяжки|протяжки| не повинен перевищувати 0,1мм (окрім|крім| діа­метра| шийки, допуск|допущення| на який дорівнює 0,2мм).

Операція 15. Обточування перехідного конуса  на токарному верстаті. Різальний інструмент, режим обробки, пристрої, вимірювальний інструмент ті  самі, що в і операції 12.

Операція 16 рисунок 6.12. Нарізування профілю зубів і канавок на токарному верстаті в патроні і з рухомим люнетом: розмітка кроку; нарізування профілю калібрувальних  і різальних  зубів, канавок  на передній і задній  напрямній частинах. Розмітку кроку і нарізування кільцевих канавок на передній і задній напрямній частинах проводять відрізним різцем з твердим сплавом марки Т15К6. Розмітку проводять послідовно від калібруючих зубів до різальних. Глибина канавок від 0,5 до 2,5мм, ширина від 1,5 до 2,5мм залежно від розмірів профілю зубів.

Кільцеві канавки на передній і задній  напрямних частинах (їх число і розташування задаються технологом) є технологічними і служать для полегшення операції шліфування профілю шліц. Нарізування профілю різальних і калібруючих   зубів проводиться спеціальними профільними різцями з пластинкою твердого сплаву марки Т14К8. Профіль різців заточується за шаблоном відповідно до профілю нарізуваних зубів. При нарізуванні зубів створюється передній кут ?. Розміри глибини западини зубів різальних hр і калібруючих hк виконуються з урахуванням припуску 0,5—0,6мм під подальшу обробку. Решта розмірів — за кресленням.

Вимірювальний  інстру­мент|: масштабна лінійка, штангенциркуль, прилад для вимірів|вимірювань| переднього кута|кутка|, радіусні  шаблони.

 

 

Рисунок 6. 12 – Розмітка кроку зубів(а), формування профілю впадин (б), профілі різальних (с) і калібрувальних зубів (д)

Операція 17. Відновлення центрових отворів з двох сторін зенківкою  з кутом 60° на токарному верстаті в патроні з нерухомим люнетом.

Операція 17к. Контроль розмірів.

Операція 18. Правка на пресах. Протяжку встановлюють у спеціальні пружні центри для перевірки биття. Максимальне допустиме биття протяжок  0,06 — 0,1мм.

Операція 19. Фрезерування шліців і внутрішнього діаметра протяжок. Проводиться обробка всього профілю (бічних сторін і внутрішнього діаметра) фасонною фрезою. Евольвентний профіль шліців при цьому замінюється трапецоїдальним і фрезерується двокутовою фрезою. Шліци фрезерують при глибині западини профілю більше 1,5мм. Шліци фрезерують на горизонтально-фрезерних верстатах мод. 6Н13. Протяжку встановлюють хвостовою частиною в центрі ділильної головки, інший кінець підтискається заднім центром і кріпиться повідцевим патроном, змонтованим на ділильній головці.Передня напрямна обтискається спеціальним люнетом. Для зменшення прогинання в процесі фрезерування під робочу частину протяжки в западини зубів ставлять домкрати. Перед початком роботи для перевірки паралельності (щодо поздовжнього руху стола) розташування центрів ділильної головки і задньої бабки між цими центрами встановлюється контрольне обладнання. Допускається відхилення від паралельності не більше 0,1мм.

 Різальний інструмент: двокутова фреза із|із| сталі Р6М5. Вимірювальний інструмент: мікрометр, два вимірювальні ролики, мікро­метр| із|із| спеціальною вставкою для вимірювання|вимірювання| внутрішнього діаметра, індикатор, зубомір|, кутомір, масштабна лінійка.

Операція 20. Маркування на шийці хвостовика вручну. Таврується номер замовлення і позиції. Інструмент: плита, молоток, клеймо.

Операція 20к. Контроль.

Операція 21. Правка аналогічно операції  18.

Операція 22. Термічна обробка. Для перевірки мікроструктури одночасно з протяжками гартуються контрольні зразки .

Операція 23 і 23к. Правка і контроль після термічної обробки.

Операція 24. Шліфування центрових отворів Після термічної обробки центрові отвори відновлюються на вертикальних центрошліфувальних верстатах. Ця операція для протяжок діаметром більше 50мм виконується на центрошліфувальному верстаті з планетарним рухом шпинделя мод. МВ-119. Різальний інструмент—конічна  шліфувальна головка. Для протяжок діаметром до 50мм ця операція виконується на спеціальному вертикальному верстаті за допомогою твердосплавної зенківки з Т15К6. Вимірювальний інструмент — конічний калібр.

Операція 25. Заточування передньої поверхні зубів  і шліфування профілю різальних і калібруючих зубів по западині стружкових канавок на заточувальному верстаті мод. 360М. Заточування зубів ведуть за два переходи: заточування передньої поверхні  і шліфування стружкової канавки.

Заготовку встановлюють в центри верстата і при відношенні >8 підтримують домкратами. Домкрат стосується зовнішньої поверхні зуба.

Передній кут|куток| перевіряють приладом із|із| змінними ра­діусними| вставками, а спинку зуба контролюють шаблоном.

Діаметр шліфувального круга для заточування круглих протяжок|протяжок| по передній поверхні визначають за формулуою

,

де Dн — діаметр шліфувального круга; D — діаметр протяжки, виміряний по першому зубу; K = 0,85 — коефіцієнт, що показує відношення діаметра протяжки в місці переходу прямолінійного елемента на передній поверхні зуба в криволінійний до діаметру першого зуба D;  — кут установки головки шліфувального круга;     - передній кут протяжки.

Операція 26. Перевірка на биття. Биття перевіряють на приладі в центрах за допомогою індикатора. Допускається биття 0,12—0,25мм залежно від розміру протяжок.

Операція 27. Правка (у міру необхідності) на чавунній плиті шляхом ударів молотка об спеціальний циліндровий стрижень із плоским кінцем. Плоский кінець стосується западини зуба.

Операція 28. Шліфування місця під люнет в центрах на круглошліфувальному верстаті. Це місце, як правило, вибирають на передній напрямній частині. При шліфуванні заготовка підтримується люнетом, встановленим по зовнішній поверхні на двох перших зубах.

Операція 29. Зачищення шийки і фасок замка , перехідного конуса, торців фасок у центрах на круглошліфувальному верстаті наждачним полотном вручну. Заготовка підтримується люнетом.

Операція 30. Шліфування передньої напрямної поверхні, шийки,  хвостовика , задньої напрямної частини . Операцію виконують у центрах і з люнетом на круглошліфувальному верстаті.

Операція. 31. Шліфування  попереднє і остаточне задньої поверхні калібруючих зубів  в центрах і з люнетом на круглошліфувальному верстаті.

Операція 32. Шліфування затилувальних поверхонь різальних зубів у центрах і з люнетом на круглошліфувальному верстаті. Спочатку шліфують заздалегідь, а потім остаточно. Стіл верстата повертають на відповідний кут.

Операція 33. Шліфування задніх поверхонь на різальних і калібруючих зубах на круглошліфувальному верстаті. Обробку ведуть з люнетом. При шліфуванні задніх кутів стіл верстата повертають на відповідні кути (3°- для різальних зубів і 100 - для калібруючих зубів). Різальні зуби шліфують до гостроти, але і дозволяється залишати стрічку шириною не більше 0,05мм.

Операція 34. Шліфування перехідного конуса  і фаски  шліцьового направлення виконується в центрах і з люнетом на круглошліфувальному верстаті. Стіл повертають на відповідні кути.

Операція 35. Шліфування шліців і внутрішньої поверхні в центрах на плоскошліфувальному верстаті.  Обробка в ділильній головці з безпосереднім діленням, при цьому заготовка підтримується люнетом. Шліци і внутрішню поверхню шліфують заздалегідь і остаточно.

Операція 36. Шліфування межі шліців по ширині передньої напрямної частини на плоскошліфувальних верстатах (ті самі, що і в операції 35). Заготовку встановлюють в центрах і підтримують люнетом. При шліфуванні застосовують ділильну головку з безпосереднім поділом.

Операція 37. Шліфування заходів (бічних скосів) на шліцах на початку напрямної шліцьової частини на спеціальному заточному верстаті з поворотним столом. Заготовку встановлюють в центрах і підтримують люнетом. Ці дії робляться для того, щоб оброблювані деталі легко насаджувалися на напрямну частину протяжок.

Операція 37к. Контроль усіх параметрів від операції   24   до 37.

Операція 38. Видалення контрольного бортика  на круглошліфувальному верстаті. Заготовку встановлюють у центрах верстата і підтримують люнетом.

Операція З9. Маркувальна.

Операція 40. Тонке заточування передньої поверхні  на круглошліфувальному верстаті. Заготовка підтримується люнетом. Застосовують шліфувальний круг 3П 24А 16П СТ1 7 К1 30 м/с I кл. А (ГОСТ 2424—75).

Операція 40к. Остаточний  контроль.

Операція 41. Випробування за ГОСТ 6767—63.