загрузка...
 
Лекція 1 Етимологічні витоки квантитативних слів
Повернутись до змісту

Лекція 1 Етимологічні витоки квантитативних слів

Кількість, як і якість, є одним із найбільш загальних властивостей буття, що відображається у розумових категоріях. Логічна категорія кількості – це результат осмислення кількісної визначеності буття, що, з одного боку, постає як дискретна кількість, а з іншого, – недискретна та безперервна. Перша з них визначається за допомогою лічби, а друга – за допомогою вимірювання. Відповідно до цього у логічній категорії кількості виділяються два основні аспекти – число та величина. Ці відношення можна подати в уніфікованій тріаді:

Кількість

(об'єктивна)

?

Ментальна

(логічна)

?

Категоріальна

(мовна)

Мова – найважливіше знаряддя мислення, засіб категоризації когнітивних пошуків. Це стосується й категорії кількості, де число та міра, виконуючи функції обчислення та вимірювання, є метакатегоріями (метамовою). Елементи зазначеної тріади взаємозв'язані та взаємообумовлені. Ще Бодуен де Куртене відмічав, що виявлення та вербалізація кількісних відношень у всіх галузях мовного мислення мають велике значення. Процес позначення дійсності відбувається за допомогою мови, в якій результати пізнання знаходять свою категоризацію. Таким чином, мова стає невід'ємною частиною процесу пізнання реального світу.

Під час вимірювання встановлюються числові відношення між вимірюваною величиною та обраною одиницею вимірювання – еталоном. Вимірювання може мати безпосередній характер, тобто відбуватися за допомогою простого зіставлення еталона і вимірюваного, а також може бути опосередкованим процесом із застосуванням спеціальних приладів, лічильних машин і т.д.

Вимірювання відіграє важливу роль у житті соціуму, адже ми стикаємося з вимірюванням майже на кожному кроці своєї діяльності, починаючи з вимірювання відстаней на око та закінчуючи регулюванням складними процесами, функціонування яких неможливе без втручання людини, без виконання наукових досліджень.

Визначне досягнення людства – пізнання кількості та кількісних відношень – віддзеркалюється в мовах по-різному. В англійській мові кількісна визначеність предметів відображається морфологічними, лексичними, словотвірними та синтаксичними засобами, які тісно повязані та взаємообумовлені, пронизують всю систему англійської мови .

Дослідження слів міри та ваги в англійській мові є дуже актуальним, оскільки допомагає:

а) глибше проникнути в систему мови і на конкретних прикладах зясувати характер звязку та взаємообумовленості окремих елементів мовної структури;

б) проаналізувати засоби номінації кількісних оцінок предметів та явищ обєктивного світу;

в) розкрити на матеріалі досліджуваних слів взаємодію лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів;

г) зясувати семантичні закономірності та лексико-граматичні межі  тематичного ряду слів;

д) простежити процес становлення терміна і контактування загальновживаної та термінологічної лексики;

е) розкрити сутність процесу детермінологізації на конкретному матеріалі слів міри та ваги;

є) намітити  проблеми подальшого вивчення категорії кількості.

Під час дослідження еволюції слів міри та ваги, їх "низхідних" та "висхідних" зв’язків (терміни А. О. Білецького) використовувалися досягнення вітчизняних та зарубіжних лінгвістів, а також дані лексикографічних робіт.

Поняття міри та ваги виникло на початку розвитку людського суспільства та відіграло значну роль у його повсякденній діяльності. Без вимірювання неможливо було обійтися ні під час створення засобів праці, ні під час будівництва помешкань та доріг. Для задоволення потреб суспільства велике значення мало використання вимірювання в усіх його формах. З розвитком цивілізації вимірюванню надають усе більшого значення.

Життя викликало у людей потребу у лічбі, числах та їх найменуваннях – числівниках. Поняття числа виникло ще в давній період із переліку уособлених предметів. Система лічби була в багатьох мовах пов’язана з рукою, про що свідчать елементи десятеричної та п’ятеричної систем числення в окремих мовах. У французькій мові спостерігаються елементи і двадцятеричної системи, де, наприклад, число 80 передається через "чотири-двадцять" (quatre-vingts), 90 – через "чотири – двадцять – десять" (quatre-vingts-dix). Гренландці до 10 рахують за допомогою пальців рук, а до 20 – ще за допомогою пальців на ногах; 20 у них має значення "людина" (innuk), власник 20 пальців на ногах і руках .

Є й інші способи конкретизації під час обчислення. Так, малайці рахують коней, птахів по хвостах: "5 хвостів коней" = "5 коней", "8 хвостів буйволів" = "8 буйволів".

Кількісні характеристики можуть передаватись і лексико-морфологічними засобами. Так, в англійській мові є група афіксів – носіїв визначеного та невизначеного кількісного значення: uni- "один", mono- "один", bi-, di- "два", tri- "три", quadr- "чотири", quint- "п’ять", penta- "п’ять", hez- "шість", hept- "сім", octo- "вісім", deci- "десять", heet- "сто", cent- "сто", poly- "багато".

Крім того, у сучасній англійській мові виділяються частиномовні групи, що виражають кількісну оцінку, наприклад: прислівники – twofold, threefold, once, twice, piecemeal, much; займенники – both, several, all, each other, one another; прикметники - double, little, bipartisan, tripartite; дієслова – to ten, to double, to pair, to couple; іменники - score, dozen, couple, yard, mile, pound, ton; числівники – three, four, five, hundred.

Конкретно та уніфіковано кількісні характеристики в англійській мові передаються лексичною, замкнутою приблизно у двадцять коренів, групою числівників [8, с. 39].

Синтаксичні сполучення є також одним із засобів передачі кількісних відношень у мові. Порівняйте сполучення числівник-іменник (NumS), займенник-іменник (PrS), прикметник-іменник (AdjS), наприклад: three books, four pages, а million pens – NumS, all students, much knowledge, many children – PrS; double task, bipartisan policy, tripartite system – AdjS. Означуваним у кількісному відношенні є іменник. Але англійській мові притаманні й інші синтаксичні сполучення, де кількісним модифікатором є іменник, наприклад: a group of students, a pair of persons, a couple of chairs, a cup of coffee, yards of silk, miles of road – S1 of S2. Тут S1 є кількісним означенням S2. Іменники можуть не тільки кількісно детермінуватись, але й самі ставати засобами номінації кількісних оцінок. Кількісні характеристики об’єктивного світу пізнаються у процесі обчислення та вимірювання, результати яких фіксуються за допомогою мовних засобів. Так, серед іменників англійської мови виділяються дві групи слів, які відповідно позначають числові та вимірювальні характеристики предметів. Іменники, які використовуються для номінації числових оцінок дискретних предметів, у цій роботі називаються лічильними словами. До таких слів відносять одиниці типу score, dozen, couple, thousands та ін. У цих словах поєднуються ознаки іменника (позначають предмети, мають граматичні ознаки іменника) та числівника (є носіями семи квантитативності). Лічильні слова діляться на:

а) іменникову групу типу score, pair, couple, brace, yoke;

б) групу слів, утворених від числівників типу thousands, millions, dozen, etc.

Іменники, що використовуються у мові для номінації вимірювальних оцінок предметів та явищ, у роботі називаються словами-вимірювачами. До них в англійській мові належать слова типу mile, yard, ton, bushel, volt, ampere та ін. У цій роботі розглядаються не всі слова-вимірювачі, а лише слова міри та ваги. Терміни "слова міри та ваги" та "слова-вимірювачі" вживаються паралельно, при цьому автор усвідомлює, що зазначені терміни співвідносяться як родові та видові поняття. Вивчення слів міри та ваги становить лінгвістичний інтерес, надає можливість осмислити питання еволюції та становлення цілого тематичного ряду в системі англійської мови, з одного боку, і обумовленість мовних номінацій кількісних оцінок, з іншого.

Слова міри та ваги досліджуються в історичній, технічній та лінгвістичній літературі. Слова міри та ваги цікавлять істориків як віхи пізнання цивілізації суспільства. Ці метрології (метрон – "міра", логос – "слово, вчення, знання") служать не тільки аутентичним джерелом пізнання економічних укладів минулого, еволюції виробництва, контактів народів, але також і засобом встановлення локальних та часових факторів.

Слова міри та ваги вивчаються різними за характером дисциплінами, серед яких особливе місце займає і мовознавство. Так, М. М. Покровський робить висновки про типологічні семантичні закономірності вказаних слів у дистантних мовах. Вчений зазначає, що слова міри та ваги можуть функціонувати для позначення як кількісних оцінок, так і самого вимірюваного.

У працях Н. С. Бондарчук знаходимо підтвердження тому, що джерелом вимірювальної лексики у різних говірках є побутова лексика. Сіно вимірюється "возами" та "купами".

І. В. Арнольд у докторській дисертації присвячує декілька сторінок одиницям вимірювання, серед яких розглядаються слова міри часу, простору та грошових номінацій. Вона обґрунтовує висновок про термінологічність указаних слів, робить зауваження про "обов’язкові позиції зліва та справа".

М. Л. Худаш, досліджуючи лексику документів 16-17-го сторіч, приділяє особливу увагу метрологічним і нумізматичним термінам. Указані слова, за словами вченого, потрібно віднести до групи суспільно-економічної лексики, оскільки метрологічні терміни визначають поняття, що безпосередньо асоціюються з господарством та економікою.

Зазначені вище праці не є поодинокими дослідженнями вказаних слів у лінгвістичній літературі. Але ми не зупиняємося на їх детальному аналізі, адже це було зроблено до нас у працях В. О. Вінника, де автор надає цінну бібліографію з досліджуваного питання та ретельно вивчає питання еволюції слів міри та ваги в українській мові.

В. С. Шах-Назарова, досліджуючи шляхи поповнення смислової структури англійських іменників, робить зауваження стосовно метонімічного походження деяких вимірювачів. Пор.: "бочка, бочонок" ? "одиниця вимірювання об’єму, вантажу", "міра ваги", peck "пак, пакет" ? "міра ваги".

З. Патридж нагадує про вихідні значення окремих слів-вимірювачів. Г. Бредлі серед латинських запозичень виокремлює вимірювачі pound, inch, mile. Генетичні зв’язки слів досліджуються і англістом Е. Мейєр (Myers). Зустрічаються окремі зауваження стосовно зазначених слів у працях Есперсена.

Пор.: "Систематическая специализация иногда приводит к обособлению определенной группы слов. Это относится к таким английским словам меры, как acre (ранее обозначало "поле"),  fathom, foot, hogshead, mile, ton, yard" .

Доволі цікавими є думки Б. Уорфа про розподіл іменників на дві групи, з яких до першої входять слова типу a man, a hill, a stick, а до другої – номінації предметів однорідної, аморфної маси, що не має меж, типу water, air, rain, snow, rock, grass, meat, glass.

Кількісна конкретизація другої групи слів відбувається за рахунок першої, наприклад: a stick of wood, a cake of soap, a glass of water, a cup of coffee. Взаємозв’язок та взаємообумовленість процесів лічби та вимірювання, на думку Б. Уорфа, обумовлюються  іманентною системою мови .

Д. І. Менделєєв, який багато зробив для введення метричної системи мір у Росії, зауважував, що будь-яка наука починається з вимірювання, а точні науки взагалі неможливі без міри.



загрузка...