Розділ 10. Діагностика ризику банкрутства та впливу інфляції на прийняття рішень фінансового характеру; 10.1. Аналітична діагностика можливого банкрутства; Економічний аналіз - Болюх М. А., Бурчевський В.З.
Під банкрутством підприємства розуміють неможливість виконання ним своїх фінансових зобов’язань. Зобов’язання підприємства можна класифікувати так:
зобов’язання перед фіскальною системою щодо податків, пені та штрафів, зобов’язання перед бюджетом і позабюджетними цільовими фондами, тобто ті зобов’язання, які необхідно оплачувати в установленому законом порядку;
зобов’язання перед фінансово-кредитною системою (банки, інші фінансові організації), що випливають із укладеної кредитної угоди — повернення кредитів, позик, сплата відсотків за користування ними;
зобов’язання перед кредиторами за поставлену сировину, матеріали, товари або послуги згідно з укладеною угодою;
внутрішні зобов’язання перед акціонерами і власними працівниками щодо оплати праці, виплати дивідендів, виплат за трудовими угодами, виконання умов колективного договору тощо.
Незадовільна структура балансу — це такий стан майна і зобов’язань боржника, коли за рахунок свого майна він неспроможний забезпечити своєчасне виконання зобов’язань перед кредиторами у зв’язку з недостатнім рівнем ліквідності такого майна. Щоб так не сталося, загальна вартість майна повинна як мінімум дорівнювати загальній сумі зобов’язань боржника або перевищувати її.
Одним із перших сигналів банкрутства є неплатоспроможність підприємства. Неплатоспроможність підприємства, з фінансового погляду, означає, що підприємство:
поглинає ресурси або засоби кредиторів (постачальників, банків, власних працівників, акціонерів), їх товари, гроші та послуги;
формує недоплати з податків та інших об ов’язкових платежів.
Банкрутство є наслідком розвитку кризового фінансового стану, коли підприємство проходить шлях від епізодичної до стійкої (хронічної) неплатоспроможності.
Передумовою банкрутства є тривалий нестабільний стан фінансів підприємства, неефективне їх використання.